23.06.2022 Справа № 914/2330/19
За позовом: Приватного підприємства “Сяйво-Прикарпаття”, смт. Журавно Жидачівського району Львівської області,
до відповідача: Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області, смт.Журавно Львівської області,
про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.08.2014,
суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Сяйво-Прикарпаття” до Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.08.2014 р. У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4' 000,00 грн.
Правовою підставою для поновлення договору оренди землі позивач визначав наявність юридичних фактів, передбачених статтею 33 Закону України “Про оренду землі”.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.11.2019 справу №914/2330/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Провадження у справі зупинялося.
Позивачем 16.01.2020 скеровано до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№2221/20), у якій просить викласти п.2 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: «Визнати поновленим на той самий строк і на тих же умовах договір оренди земельної ділянки від 07 серпня 2014 року, укладений між Журавнівською селищною радою Жидачівського району («орендодавець») та ПП «Сяйво-Прикарпаття («орендар»), шляхом визнання укладеною додаткової угоди». Подальший рух справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду.
02.03.2022 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з військової агресією Російської Федерації.
Ухвалою суду від 09.03.2022 підготовче засідання призначено на 21.04.2022.
Представники сторін у підготовче засідання 21.04.2022 не з'явилясь, проте подали клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7775,22 від 12.04.2022 та №8235/22 від 20.04.2022).
Ухвалою від 21.04.2022 суд відклав розгляд справи на 05.05.2022.
Ухвалою від 05.05.2022 у зв'язку з неявкою сторін у засідння суд відклав підготовче засідання на 19.05.2022 та попередив позивача про наслідки неявки до суду. Дана ухвала суду отримана позивачем 07.05.2022, докази про що знаходяться в матеріалах справи.
У підготовче засідання 19.05.2022 сторони знову не з'явилися, про причини неявки не повідомили, тому ухвалою від 19.05.2022 суд відклав підготовче засідання на 23.06.2022 та повторно попередив позивача, що наслідки неявки до суду передбачені ст.ст.183, 202, 226 ГПК України. Явка сторін визнавалась обов'язковою. Ухвали від 21.04.2022 та 19.05.2022 були надіслані за адресою позивача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і станом на 25.05.2022 знаходяться у точці видачі, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення із відомостей на офіційному сайті АТ «Укрпошта».(штрих-кодовий ідентифікатор № 901414520882 та №7901414563344). Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення позивача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання підприємством звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України"). Отже, сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
У підготовче засідання 23.06.2022 сторони вкотре не з'явилися, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертались, про причини неявки не повідомили.
Застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Суд звертає увагу позивача, що Закон не обмежує особу у кількості представників. У разі, якщо один представник не може забезпечити представництво інтересів свого довірителя протягом тривалого часу, то сторона вправі доручити представництво своїх інтересів іншій особі.
Як уже відзначалося, Господарський суд Львівської області неодноразово відкладав судові засідання. Так, представник позивача не з'являвся у підготовчі засідання 21.04.2022, 05.05.2022, 19.05.2022, 23.06.2022 та не повідомляв про причини неявки у засідання 05.05.2022, 19.05.2022 та 23.06.2022, хоча був неодноразово попереджений про наслідки неявки до суду. Фактично, позивач після поновлення провадження у справі 16.02.2022 участі у засіданнях не брав, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Частиною 4 ст. 202 ГПК України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У пункті 7.18 постанови від 30.03.2020 у справі №910/13008/19 Верховний Суд відзначив, що «наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Вказані висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19 та постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
Оскільки спір є складний і під час розгляду справи необхідно було з'ясовувати чітко позицію позивача щодо предмета спору, адже ним подавалася заява про уточнення позовних вимог, тому суд визнав явку сторін обов'язковою.
Враховуючи закінчення процесуальних строків розгляду справи та четверту неявку позивача у підготовче засідання, коли суд визнавав його явку обов'язковою, а також неподання заяви про розгляд справи без участі представника, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ч.4 ст. 202, п.4 ч.1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК Україн.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали складено 27.06.2022.
Суддя Яворський Б.І.