79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.06.2022 Справа № 914/3597/21
За позовом: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району), м. Яворів Львівської області,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,
про відшкодування 395'326,63 грн збитків,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники cторін:
від позивача: Антонів М.Ю.,
від відповідача: Булькевич А.В.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Суть спору. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про відшкодування 395'326,63 грн збитків.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на об'єкті позивача Яворів 003 на точці обліку облаштованої на ПС 35/10 кВ Страдч №144 фідер 144-36 комірка №19 (ЗТП 36) наявні стаціонарні засоби КРП були відключені, а тому позивач не зобов'язаний був здійснювати оплату за генерацію реактивної електроенергії у період з 01.05.2018 по 01.08.2021. Довідкою №3190 від 22.11.2021 підтверджується оплата вартості генерованої реактивної енергії за період 01.05.2018-01.08.2021. ПрАТ «Львівобленерго» за наслідками аудиту було відшкодовано споживачу 351?047,41 грн проведеної споживачем оплати за реактивну енергію з підстав невідповідності показів лічильника фактичним даним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 листопада 2021 року справу N 914/3597/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2021, а також суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав.
20.12.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї правової позиції, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки на об'єкті позивача (Яворів 003) наявні генератор активної енергії 5И57А та до 02.07.2021 стаціонарні засоби КРП, а тому позивач, згідно додаткової угоди від 03.08.2009 до договору №90100 від 29.09.2006 з додатком №7а, п.4.33 ПРРЕЕ та п.8 розділу 3 Методики з 01.01.2009 приєднався до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, додатком до якого є публічний договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на умовах договору №90100 і зобов'язаний вживати вичерпні технологічні заходи щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та здійснювати оплату оператору системи за перетікання такої енергії. Зазначив, що персоналом ЕО не опломбовувались засоби КРП у відключеному положенні, а тому покази приладу обліку SL-7000 #53002479 враховувались при здійсненні розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.
Протокольною ухвалою від 23.12.2021 Господарський суд Львівської області відклав підготовче засідання на 27.01.2022. Ухвалою від 23.12.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив позивача про дату, час і місце наступного підготовчого засідання.
29.12.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх.№31572/21), у якій вказав, що в КТП 35, КТП 37, КТП 250 стаціонарні засоби КРП та пристрої активної генерації відсутні, а в ЗТП 36 наявний стаціонарний засіб КРП на момент обстеження відключені, про що свідчать акти обстеження мереж на точках обліку від 01.02.2021, 22.03.2021 та лист командира ВЧ НОМЕР_1 за №475/2 від 12.04.2021.
Протокольною ухвалою від 27.01.2022 Господарський суд Львівської області продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів відклав підготовче засідання на 17.02.2022, про що повідомив позивача.
16.02.2022 відповідач подав суду клопотання (вх.№4379/22) про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме довідки про фактичні показники передані споживачем Яворівська КЕЧ договір №30100, що живляться від Л 144-36 комірка 19 ПС 35/10 Страдч» лічильник №53002479 (враховуючи коригування у березні 2020 р. за попередні періоди).
У підготовчому засіданні 17.02.2022 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.03.2022, відомості про що занесено до протоколу судового засідання.
10.03.2022 позивач подав заперечення (вх.№5827/21) на клопотання про приєднання доказів та вказав, що покази позивачем передавались помилково та не могли прийматись відповідачем, оскільки в КТП 35, КТП 37, КТП 250 стаціонарні засоби КРП та пристрої активної генерації відсутні, а в ЗТП 36 наявний стаціонарний засіб КРП на момент обстеження відключені, а плата за генерацію реактивної електроенергії об'єкта споживача може обчислюватися тільки за наявності на його об'єкті засобів КРП або пристроїв генерації активної потужності. Перелік компенсуючих пристроїв зазначається у договорі про постачання електричної енергії, однак такий у додатку №7а до договору №90100 від 29.09.2006 відсутній. Довідка від 22.11.2021 за №3190 про оплачену генеровану елекричну енергію за період 01.05.2018-01.08.2021 була підготовлена на підставі даних відповідача.
Ухвалою від 10.03.2022 суд відклав розгляд справи на 28.04.2022, а у судовому засіданні 28.04.2022 суд заслухав вступне слово позивача та оголосив перерву до 12.05.2022.
У судовому засіданні 12.05.2022 суд оголосив перерву до 09.06.2022, відомості про що внесено до протоколу судового засідання. У подальшому суд за згодою сторін продовжив перерву до 16.06.2022.
09.06.2022 відповідач подав клопотання про долучення доказів (вх.№12178/22).
Представник позивача у судове засідання 16.06.2022 з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представник відповідача у судове засідання 16.06.2022 з'явився, позовні вимоги заперечив.
У судовому засіданні 16.06.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
29 вересня 2006 року Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Львіввобленерго» (постачальник) та Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №90100 з додатками, згідно з п.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена у додатку №6 «Однолінійна схема».
Пунктом 2.3.4 договору передбачено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Згідно з додатком №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача знімаються візуально 19 числа кожного місяця о 24-00 години представником споживача.
Сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4 договору).
03 червня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору №90100 від 29.09.2019. Даною додатковою угодою сторони виклали додаток №7а до договору у новій редакції. Так, згідно п.4 додатку №7а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» у таблиці встановленої потужності компенсувальні установки (КУ) споживача КУ Яворівської КЕЧ району відсутні. Відключені від елекромереж установки повинні бути опломбовані персоналом електропередавальної організації (ЕО) при складанні цього додатку та не вносяться до даної таблиці. Точка обліку споживача РУ-10 кВ, номер приладу обліку 53002479, точка розрахунку ЕЕРП - ПС35/10 №144 Страдч, тип - SL-7000, Dcp-0.0352 кВт (п.6 додатку №7а).
Сторонами також погоджено, що облік реактивної електроенергії здійснюються засобами обліку згідно таблиці п.6 цього додатку, з врахуванням поточних змін приладів обліку. При подальших змінах режиму роботи КУ, відключені установок від електромережі, при зміні режиму роботи підприємства, коригування розрахункових значень генерації, визначених ЕО в цьому пункті додатку, не проводиться; всі зміни величин перетікань реактивної електроенергії, пов'язані з цими змінами, повинні контролюватися тільки відповідними засобами обліку (п.9 та п.10.2 додатку №7а).
ПрАТ «Львівобленерго» з 01.09.2019, згідно постанови НКРЕКП №1479 від 23.11.2018, здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії.
Яворівська КЕЧ (району) згідно заяви-приєднання з 01 січня 2019 року приєдналася до договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №90100.
Яворівська КЕЧ району листом за №170 від 15.01.2021 у відповідь на лист ПрАТ «Львівобленерго» №151-07-6280 від 07.12.2020 інформувала, щодо дійсної наявності на об?єкті Яворів 003 на точці обліку облаштованої на ПС 35/10 кВ Страдч №144 фідер 144-36 комірка №19 засобів КРП та пристроїв генерації активної потужності: в/м №30 (КТП 35) житлова зона - стаціонарні засоби КРП та пристрої активної генерації відсутні; в/м №30 (ЗТП 36) технічна зона стаціонарні засоби КРП наявні, але відключені від електромережі через виведення військового об'єкта з цільового використання з 2006 року (причина - об'єкт виведений з роботи в оперативного командування ЗСУ), пристрої генерації активної енергії відсутні; в/м №13 Булава (ЗТП 37 - житлова зона) - стаціонарні засоби КРП та пристрої активної генерації відсутні; в/м №13 Булава (КТП 250 позиція - технічна зона) - стаціонарні засоби КРП, генератор активної енергії 5И57А-100 кВт. У даному листі КЕЧ просила направити представників ПрАТ «Львівобленерго» для перевірки та при необхідності опломбувати перелічені об'єкти з метою перегляду розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії по вказаній точці обліку.
01.02.2021 представниками позивача проведено обстеження мереж споживача ПС 35/10 кВ Страдч №144 фідер 144-36 комірка №19 та виявлено, зокрема, що стаціонарні засоби КРП в ЗТП-36, які на момент обстеження були відключені. До обстеження КТП 250 та заявленого споживачем генератора не допущено. За наслідками перевірки складено акт від 01.02.2021.
22.03.2021 представниками позивача повторно проведено обстеження мереж споживача та повторно встановлено факт наявності стаціонарних засобів КРП. За наслідками перевірки складено акт від 22.03.2021.
06.04.2021 Яворівській КЕЧ зверталась до відповідача з листом №1020 про перерахунок плати за генерацію реактивної електричної енергії починаючи з 01.05.2018.
12.04.2021 в/ч НОМЕР_1 скерувала Яворівській КЕЧ району інформацію, що конденсаторна установка УКБН-038-100-50, яка розміщена в трансформаторній підстанції № 36 в/м № 30 «БАРС», до електромережі не під'єднана з 2006 року у зв'язку із виведенням військового об'єкта з цільового використання та не використовується командуванням ЗСУ за призначенням.
30.04.2021 ПрАТ «Львівобленерго» у відповідь на листи позивача від 06.04.2021 та 07.04.2021 повідомила споживача (лист №151-07-2242), що у випадку демонтажу конденсаторної установки плата за генерацію реактивної електричної енергії Яворівській КЕЧ не нараховуватиметься.
Згодом, листом від 19.05.2021 позивач повторно звертався до відповідача про проведення перерахунку плати за генерацію реактивної електричної енергії з 01.05.2018.
23.06.2021 ПрАТ «Львівобленерго» повідомило КЕЧ про неможливість розгляду питання щодо перерахунку плати, оскільки повідомлення про демонтаж КРП (КУ) не було.
02.07.2021 Яворівська КЕЧ району у будівлі трансформаторної підстанції №15 військового містечка №30 здійснила демонтаж обладнання (трансформатора ТМ-630/10, установки конденсатора УКБН-038-100-50 та шафи лічильників), про що складено акт розбирання/демонтажу обладнання від 02.07.2021.
Листом за №581/1890 від 06.07.2021 Яворівська КЕЧ району повідомила ПрАТ «Львівобленерго» про демонтаж обладнання КРП на ЗТП 10/0,4 кВт №30/15 (трансформаторна підстанція) та просила електропередавальну організацію внести зміни в розрахунок за спожиту електроенергію по точці обліку Яворів 003 Військовий об'єкт/Страдч 504 (Страдч ЛЕП 144-36). До вказаного листа було долучено акт розбирання/демонтажу обладнання від 02.07.2021.
02.08.2021 ПрАТ «Львівобленерго» проведено обстеження мереж споживача та встановлено відсутність стаціонарних засобів КРП.
05.08.2021 ПрАТ «Львівобленерго» листом за №151-в-49 повідомило Яворівська КЕЧ району про припинення з липня 2021 року обчислення плати за генерацію реактивної електричної енергії по об'єкту ПС 35/10 кВ Страдч №144 фідер 144-36 комірка №19.
У матеріалах справи міститься довідка ПрАТ «Львівобленерго» про фактичні показники передані споживачем Яворівська КЕЧ договір №30100, що живляться від Л 144-36 комірка 19 ПС 35/10 Страдч» лічильник №53002479 (враховуючи коригування у березні 2020 р. за попередні періоди) з періодами показника реактивного споживання (початковий - 9,722, кінцевий - 9,838) та реактивної генерації споживача (початковий - 6366,889, кінцевий - 8637,473), а також листи від 19.06.2020 та 25.08.2021 про вартість обсягу спожитої генерованої реактивної електричної енергії споживачем, починаючи з квітня 2016 року по липень 2021 року.
Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» за період з 01.05.2018 року по 01.08.2021 року Яворівській квартирно-експлуатаційній частині (району) проведено нарахування за генеровану реактивну електричну енергію по об'єкту в комірці 19 (лінія ЛЕП 144-36) на ПС Страдч (військовий об'єкт) на загальну суму 746'374,04 грн, яка позивачем була оплачена. Даний факт підтверджується довідкою №3190 від 22.11.2021 року. Шляхом коригування сума в розмірі 351'047,41 грн була повернута відповідачем, у зв'язку із невідповідністю показів лічильника фактичним даним.
Таким чином, на думку позивача, залишкова нарахована за генеровану реактивну електроенергію за період з 01.05.2018 року по 01.08.2021 року складає 395'326,63 грн, піддягає відшкодуванню відповідачем.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Яворівська квартирно-експлуатаційна частина (району) являється структурним підрозділом Міністерства оборони України та здійснює свою діяльність на підставі Положення від 30.06.2021 №254.
Згідно з положенням про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину (району) від 30.06.2021 року № 254, Яворівська КЕЧ (району) є державною установою, яка створена Міністерством оборони України та підпорядковується Командувачу Сил логістики Збройних Сил України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії №90100 від 29.09.2006 з додатками, додаткової угоди до нього від 03.08.2009 та заяви-приєднання з 01 січня 2019 року.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричних послуг» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Слід зазначити, що взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави застосовується до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п.8. Розділу III «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії» №87, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2018, передбачено, що генерація реактивної електроенергії об'єкта споживача (плата за генерацію реактивної електроенергії) за розрахунковий період обчислюється тільки за наявності на його об'єкті засобів КРП або пристроїв генерації активної потужності (БСК, СД, СК, СТК, блок-станції, когенераційні установки, дизельні генератори тощо).
Перелік компенсуючих пристроїв зазначається у договорі про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.4.33 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 «споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії».
У пункт 4 додатку №7а до договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» у таблиці встановленої потужності компенсувальні установки (КУ) споживача КУ Яворівської КЕЧ району не внесені. Відключені від елекромереж установки повинні бути опломбовані персоналом електропередавальної організації (ЕО) при складанні цього додатку та не вносяться до даної таблиці. Споживання та генерація реактивної електроенергії здійснюються засобами обліку згідно таблиці п.6 цього додатку, з врахуванням поточних змін приладів обліку. При подальших змінах режиму роботи КУ, відключені установок від електромережі, при зміні режиму роботи підприємства, коригування розрахункових значень генерації, визначених ЕО в цьому пункті додатку, не проводиться; всі зміни величин перетікань реактивної електроенергії, пов'язані з цими змінами, повинні контролюватися тільки відповідними засобами обліку (п.9 та п.10.2 додатку №7а).
Таким чином нарахування плати за генерацію реактивної електроенергії можливо виключно у разі наявності пристроїв КУ, які опломбовані та вказані у договорі.
Судом встановлено, що конденсаторна установка УКБН-038-100-50, про яку зазначав відповідач, не була внесена до даної таблиці (додатку до договору) та при цьому не була опломбована персоналом електропередавальної організації навіть під час проведення обстеження ЕО мереж споживача 01.02.2021 та 22.03.2021, хоча у листі позивач просив здійснити таке пломбування у разі потреби, а працівники відповідача підтвердили, що вона не підключена.
Акти про використання електричної енергії, які містяться у матеріалах справи свідчать, що
показники генерованого реактивного споживання позивача змінювалися навіть після демонтажу позивачем 02.07.2021 обладнання КРП. Таким чином, підстав для нарахування плати за генерацію реактивної електроенергії не було.
Пунктом 8 ст.16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.
Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл.82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.
Правом на відшкодування збитків наділена особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права.
Статтями 224-226 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04. 2005, заява № 38722/02).
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають нормам права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Також Верховний Суд відзначає, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує при прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова ВП ВС від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, постанова ВС від 09.02.2022 у справі №908/3359/19.
Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17). Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17). Отже для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17). Подібний висновок також сформульовано у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/2051/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/16334/19.
Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.
Згідно ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансування ЗСУ здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Яворівська КЕЧ (району) є органом військового управління в системі ЗСУ в структурі Міністерства оборони України і виходячи з норм наведеної статті фінансується виключно з Державного бюджету України.
У результаті дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку про те, що позивачем проведено оплати за виставленими відповідачем рахунками, які не вправі були виставлятись відповідачем, що призвело до безпідставного перерахування з державного бюджету на користь відповідача коштів на загальну суму 395'326,63 грн та їх набуття відповідачем без достатніх правових підстав. Відтак, вказані кошти підлягають відшкодуванню (поверненню) на користь позивача.
Щодо інших аргументів, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 1266 від 12.10.2021 на суму 5'929,90 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3; код ЄДРПОУ-00131587) на користь Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) (81000, Львівська область, Яворівський район, м.Яворів, вул.Львівська,19; код ЄДРПОУ 07930854, рахунок UA838201720343141001200005510 у ДКС України, м.Київ, МФО 820172) кошти в сумі 395'326,63 грн та 5'929,90 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 27.06.2022.
Суддя Яворський Б.І.