Справа № 946/1223/22
Провадження № 2/946/2232/22
14 червня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Сивакова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
11.02.2022 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2499 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 5122084200:02:001:0022.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_4 , за життя заповіту не залишив. Він являється спадкоємцем першої черги, відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, спадщину прийняла шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Крижановської С.М. №155/02-14 від 13.03.2022 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали до суду заяву, якою позовні вимоги визнають та не заперечують щодо задоволення позовних вимог, справу просять розглянути у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить:
- житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі витяга з погосподарської книги с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району, що підтверджено довідкою №487, виданою 23.07.2021 року Саф'янівською сільською радою Ізмаїльського району;
- земельна ділянка площею 0,2499 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 5122084200:02:001:0022 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ №906749, виданого 21.04.2010 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011052101881.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29.01.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69059990 від 27.05.2022 року, наданого приватним нотаріусом Крижановською С.М., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 - відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:
- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 15.10.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області;
- син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданим 06.04.2021 року Ізмаїльським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , повторно виданим 20.10.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно ч.1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено заявою від 10.03.2020 року, посвідченою секретарем Новонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Колодєєвою О.О., тобто вважається таким, який прийняв спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у встановлений законом строк відповідно до ст. 1273 ЦК України звернулись до нотаріуса із заявами про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_4 , що підтверджено заявами від 10.03.2020 року, посвідченими секретарем Новонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Колодєєвою О.О.
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Крижановської С.М. №155/02-14 від 13.03.2022 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
- житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,2499 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 5122084200:02:001:0022 (Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯИ №906749, виданий 21.04.2010 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011052101881).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2022 року.
Суддя: О.Я.Присакар