ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2022Справа № 910/825/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту»
про стягнення 11.548,21 грн
Представники сторін: не викликались
20.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» про стягнення 11.548,21 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товару № 2107000087 від 26.07.2021 відповідач був зобов'язаний поставити позивачу передбачений специфікацією (додаток № 1 до договору) товар протягом 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто у строк до 24.10.2021. Умовами договору встановлено, що у разі порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, поставку якого прострочено. У зв'язку з тим, що відповідачем частину товару згідно видаткових накладних № 688 від 27.10.2021, № 689 від 27.10.2021, № 690 від 27.10.2021, № 691 від 27.10.2021 та № 699 від 01.11.2021 було поставлено з простроченням, позивач звертався до відповідача з вимогою № 1001ВИХ-21-9183 від 03.12.2021 про сплату штрафних санкцій, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 11.548,21 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/825/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.01.2022 було 03.02.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105491897194 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кім. 702, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно з Указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Станом на 17.05.2022 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек-кодом № 0105491897194 наявна остання інформація про те, що 08.02.2022 відправлення не вручене під час доставки: інші причини.
З огляду на відсутність інформації щодо вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 27.01.2022 та не повернення до суду відповідного відправлення (№ 0105491897194) судом повторно 20.05.2022 надіслано відповідачу зазначену ухвалу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492125640 за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кім. 702.
13.06.2022 судом отримано конверт разом з ухвалою від 27.01.2022 (номер відправлення 0105477591058), який повернуто поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 08.06.2022 з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Станом на 14.06.2022 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек-кодом № 0105491897194 наявна остання інформація про те, що 25.05.2022 відправлення не вручене під час доставки: інші причини.
Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 27.01.2022 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною нормою строку, проте, з огляду на обставину введення воєнного стану, а також перебуванням судді у відпустці, у розумний строк.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» (постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець, позивач) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2107000087 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Формений одяг (одяг робочий зимовий)» (далі - товари), зазначені в Специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставку товару здійснив не своєчасно, у зв'язку з чим позивачем пред'явлено вимогу про стягнення 11.548,21 грн пені.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 13.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині постави товарів по 30.09.2021, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума договору становить 7.074.696,00 грн.
Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
Згідно Специфікації (додаток 1 до договору) постачальник мав поставити покупцю наступні товари:
1) костюми жіночі зимові ІТП З Ми Ву Нм Тн у кількості 49 комплектів, ціна за одиницю 2.665,00 грн без ПДВ;
2) костюм жіночий робочий зимовий З Ми Ву Нм Тн у кількості 69 комплектів, ціна за одиницю 2.652,50 грн;
3) костюм жіночий робочий зимовий З Ми Ву Нм Эс Тн у кількості 7 комплектів, ціна за одиницю 3.920,00 грн;
4) костюм чоловічий зимовий ІТП З Ми Ву Нм Тн у кількості 926 комплектів, ціна за одиницю 2.665,00 грн;
5) костюм чоловічий робочий зимовий З Ми Ву Нм Эс Тн у кількості 339 комплектів, ціна за одиницю 3.135,00 грн;
6) костюм чоловічий робочий зимовий З Ми Ву Нм То Эс Тн у кількості 89 комплектів, ціна за одиницю 3.920,00 грн;
7) костюм чоловічий робочий зимовий З Ми Ву Нм То Тн у кількості 173 комплекти, ціна за одиницю 3.807,50 грн;
8) костюм зварювальника зимовий З Ми Ву Тр То Тн у кількості 165 комплектів, ціна за одиницю 6.160,00 грн.
За Специфікацією загальна вартість товарів разом з ПДВ становить 7.074.696,00 грн.
Відповідно до Специфікації строк поставки всіх перелічених в ній товарів встановлений - 90 календарних днів з дати укладення договору.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З урахуванням вищезазначеного та умов договору відповідач повинен був поставити всі товари у строк до 24.10.2021 включно.
Відповідно до п. 5.3 договору поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням вимог п. 5.1 цього договору.
Згідно з п. 5.6 договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.
Пунктом 5.8 договору визначено, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:
5.8.1. Видаткової накладної;
5.8.2. Оригіналу паспорту якості або сертифікату якості виробника товарів на кожну одиницю (або партію) товару;
5.8.3. Документу про підтвердження строків придатності товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар);
5.8.4. Інструкції про застосування товарів (або інший аналогічний документ у разі його складанні виробником товарів):
5.8.5. Рахунку-фактури;
5.8.6. Товарно-транспортної накладної.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач передав позивачу товар у повному обсязі, що підтверджується наступними видатковими накладними № 647 від 18.10.2021, № 647/1 від 18.10.2021, № 676 від 22.10.2021, № 685 від 25.10.2021, № 688 від 27.10.2021, № 689 від 27.10.2021, № 690 від 27.10.2021, № 691 від 27.10.2021, № 699 від 01.11.2021.
Судом встановлено, що відповідач фактично здійснив постачання товарів з порушенням встановленого договором строку за наступними накладними №№ 688, 689, 690, 691 від 27.10.2021 з простроченням на 2 календарних дні, а за видатковою накладною № 699 від 01.11.2021 з простроченням на 7 календарних днів.
Позивач звертався до відповідача з вимогою № 1001ВИХ-21-9183 від 03.12.2021 про сплату пені в розмірі 11.548,21 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язався забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо поставки товарів не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.
Оскільки мало місце прострочення поставки товару, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11.548,21 грн пені (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Засоби промислового захисту» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кім. 702, код ЄДРПОУ 42513220) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 11.548 (триста шістдесят тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 21 коп. пені, 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова