ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.06.2022Справа № 910/5019/22
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс»
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпро-Торг»
про стягнення 4 443 741,05 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпро-Торг» про стягнення 4 443 741,05 грн, обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ТД047/19 від 13.03.2019.
Одночасно з указаним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпро-Торг», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що на дату складання даної позовної заяви ТОВ «Агропобутсервіс» поставило, а ТОВ «Торговий дім «Дніпро-Торг» отримало за Договором поставки у власність від ТОВ «Агропобутсервіс» Продукцію на суму 4 152 874 грн. 44 коп. При цьому, з урахуванням сум оплат за весь період дії договору з боку відповідача, що підтверджується актами звірки, підписаними позивачем та відповідачем, банківськими виписками у справі та платіжними дорученнями, сума основного боргу відповідача на сьогодні складає 3 641 370,87 грн.
Однак, вказана продукція не була оплачена відповідачем, у зв'язку з чим позивач, з метою досудового врегулювання спору, надсилав на адресу відповідача претензії від 17.12.2021, від 06.01.2022 та від 14.06.2022.
З моменту відправлення першої претензії і до сьогоднішнього дня вже минуло більше шести місяців, при цьому від ТОВ «Торговий дім «Дніпро-Торг» не надходило жодних відповідей відносно претензій на адресу позивача, та відповідно, наявний борг Відповідача не погашено до сьогодні.
За твердженнями позивача, така поведінка Відповідача є недобросовісною та такою, що порушує умови Договору поставки, що на наш погляд вимагає застосування заходів забезпечення позову в даній справі у вигляді арешту грошових коштів відповідача.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому найбільш доцільним та адекватним по відношенню до юридичних та фактичних обставин даної справи, в контексті ефективного захисту його прав та інтересів при розгляді даної справи, є застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 915/167/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.
Однак, суд зазначає, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття згаданих заходів забезпечення позову у випадку його задоволення.
Натомість, викладені у заяві доводи зводяться до вказівок на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпро-Торг» виконання договірних зобов'язань перед заявником більше ніж півроку та відсутність реагування на претензії позивача.
Суд звертає увагу, що саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов'язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За відсутності доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраних заявником заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» про забезпечення позову як необґрунтованої.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.
Дата складення та підписання повного тексту ухвали: 27.06.2022
Суддя Т. Ю. Трофименко