ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.06.2022Справа № 922/77/22
за позовом фізичної особи-підприємця Куліченко Валентина Михайловича
до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство"
про стягнення 19 683,43 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Фізична особа-підприємець Куліченко Валентин Михайлович звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором №010/2018 від 24.01.2018 у розмірі 19 683,43 грн, яка складається з 2 014,00 грн - суми основного боргу, 3 331,53 грн - 3% річних та 14 337,90 грн - інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2022 матеріали позовної заяви у справі №922/77/22 були передані до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 11.02.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі було вручене відповідачу у справі.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
24.01.2018 між Східним підприємством Геодезії, Картографії, Кадастру та Геоінформатики (замовник) та фізичною особою-підприємцем Куліченко Валентином Михайловичем (виконавець) укладено договір №010/2018, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору: інженерно-геологічні вишукування по трасам теплових мереж ІІ черги будівництва, наведеними в "Таблиці нумерації та назви ділянок".
Відповідно до п. 1.2 договору, замовник зобов'язується прийняти зазначену в п. 1.1 проектну документацію та оплатити її вартість.
Ціна договору становить 414 028,00 грн (п. 3.1 договору).
Згідно п. 4.1 договору, оплата здійснюється: аванс 50%; остаточний розрахунок в термін 5 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що підставою для розрахунків є рахунок-фактура та підписаний представниками замовника та виконавця акт здачі-прийому робіт.
02.05.2018 між сторонами підписано та скріплено печатками акт здачі-приймання виконаних робіт за договором на суму 414 028,00 грн. В акті зазначено, що аванс перерахований замовником складає 207 014,00 грн, а належить до перерахування за виконані роботи 207 014,00 грн.
20.01.2020 між Східною регіональною філією ДП "УкрДАГП" (замовник) та фізичною особою-підприємцем Куліченко Валентином Михайловичем (виконавець) укладено додаткову угоду №1 до договору №010/2018 від 24.01.2018.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди, Східне державне підприємство геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" шляхом створення Східної регіональної філії ДП "УкрДАГП", та ФОП Куліченко В.М. домовилися по тексту договору дані про найменування замовника викласти у редакції: Східна регіональна філія ДП "УкрДАГП".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були виконані роботи, а відповідачем були оплачені роботи лише частково, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем, яку останній просить стягнути.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав роботи у повному обсязі, а відповідач прийняв роботи без зауважень.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 2 014,00 грн.
Сума заборгованості також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, складеним між ФОП Куліченко Валентином Михайловичем та головою комісії з реорганізації Східного державного підприємства геодезії, картографії та геоінформатики від 22.06.2021, згідно якого підтверджено заборгованість відповідача за договором № 010/2018 від 24.01.2018 у сумі 2 014,00 грн.
Доказів на підтвердження виконання договірних зобов'язань щодо сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 2 014,00 грн до матеріалів справи не додано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Окрім того, позивачем нараховано до стягнення 3% річних за період з 14.09.2018 по 05.01.2022 (з урахування часткових оплат) на загальну суму 3 331,53 грн та інфляційні втрати за період з 14.09.2018 по 05.01.2022 (з урахування часткових оплат) на загальну суму 14 337,90 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та підлягає задоволенню.
Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Статтю 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач надав: копію договору №18/06/2021-1 про надання професійної правничої допомоги від 18.06.2021 та додаткової угоди до договору; копію акту приймання-передачі послуг від 05.01.2022, копію детального опису робіт, виконаних адвокатом, копію рахунку на оплату від 05.01.2022 та копії платіжних доручень.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Куліченко Валентина Михайловича - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69, код ЄДРПОУ - 04722078) на користь фізичної особи-підприємця Куліченко Валентина Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн - суми основного боргу, 3 331 (три тисячі триста тридцять одна) грн 53 коп. - 3% річних, 14 337 (чотирнадцять тисяч триста тридцять сім) грн 90 коп. - інфляційних втрат, 9 000 (дев'ять тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна