ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про передачу справи за підсудністю
"23" червня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/347/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
розглянувши матеріали за позовом
Виноградівської міської ради Закарпатської області, м. Виноградів Закарпатської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів
про стягнення суми 64 850 грн. 99 коп., в тому числі 52 005 грн. 60 коп. заборгованості за недоотриманий товар, 9 204 грн. 99 коп. пені та 3 640 грн. 40 коп. штрафу,
Виноградівська міська рада Закарпатської області, м. Виноградів Закарпатської області звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою № 02-22/1324 від 01.06.2022 року (вх. № 02.3.1-05/362/22 від 07.06.2022 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів про стягнення суми 64 850 грн. 99 коп., в тому числі 52 005 грн. 60 коп. заборгованості за недоотриманий товар, 9 204 грн. 99 коп. пені та 3 640 грн. 40 коп. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані покликанням на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 215 від 04.10.2021 року в частині передачі позивачу фактично оплаченого товару, у зв'язку з чим Виноградівська міська рада Закарпатської області вказує на наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” заборгованості за товар, що не був поставлений, та штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому, мотивуючи підсудність поданого позову Господарському суду Закарпатської області, позивач зазначає, що на підставі ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Стверджує, що згідно з п. 6.3.4. Договору № 215 від 04.10.2021 року, постачальник зобов'язаний здійснювати відпуск товару замовнику на АЗС (пунктах поставки), перелік яких є невід'ємною частиною Договору та визначений у Додатку № 2 до Договору, на умовах вивозу товару з АЗС (пункту поставки) транспортом замовника. На переконання позивача, пунктом поставки, а отже, місцем виконання Договору, згідно з переліком АЗС (додаток № 2 до Договору), є АЗС WOG за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с. Вилок, вул. Виноградівська, будинок 30, відтак, у даному випадку підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить до висновку, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.
За правилами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42151468) є: 79044, м. Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1 Б.
Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.
Слід зазначити, що виконання договірного зобов'язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов'язання. Правила визначення місця виконання зобов'язання встановлені ст. 532 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:
1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;
2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;
3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;
4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів, перерахованих за товар, який не був поставлений, а також штрафних санкцій за прострочення виконання ним грошового зобов'язання. Підставою позову визначено порушення відповідачем умов Договору № 215 від 04.10.2021 року в частині відпуску нафтопродуктів на підставі виданих талонів на пальне.
З наведеного випливає, що даний спір був би пов'язаний з місцем виконання договору (поставкою товару) у разі пред'явлення вимоги про поставку нафтопродуктів у певній кількості, втім, як вбачається із матеріалів позовної заяви, предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не про фактичне виконання зобов'язань за договором. Тобто, зобов'язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці.
Більше того, умовами укладеного між сторонами Договору № 215 від 04.10.2021 року не передбачено особливостей щодо сплати заборгованості в чітко визначеному місці, а також не врегульовано питання щодо місця повернення відповідних грошових коштів. У свою чергу, місце виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості неотриманого позивачем товару за своїм характером не пов'язане з місцем поставки товару, оскільки зазначена сплата здійснюється безготівково - шляхом переказу коштів із одного банківського рахунку на інший.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Оскільки, відсутні відомості щодо узгодження сторонами місця виконання грошового зобов'язання, передбаченого Договором № 215 від 04.10.2021 року, суд не вбачає правових підстав для застосування положення ч. 5 ст. 29 ГПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42151468) є: 79044, м. Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1 Б, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви (справи № 907/347/22) підлягають надісланню до Господарського суду Львівської області за територіальною підсудністю.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Матеріали позовної заяви № 02-22/1324 від 01.06.2022 року (вх. № 02.3.1-05/362/22 від 07.06.2022 року) (справи № 907/347/22) Виноградівської міської ради Закарпатської області, м. Виноградів Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів про стягнення суми 64 850 грн. 99 коп., в тому числі 52 005 грн. 60 коп. заборгованості за недоотриманий товар, 9 204 грн. 99 коп. пені та 3 640 грн. 40 коп. штрафу з доданими до неї документами надіслати Господарському суду Львівської області (вул. Личаківська, 128, м. Львів, 79014) за підсудністю.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено і підписано 27.06.2022 року
Суддя Пригара Л.І.