справа№380/17305/21
23 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України (далі - ДМС України, відповідач 1), Львівської митниці Державної митної служби України (далі - Львівська митниця, відповідач 2) з такими позовними вимогами:
- визнати бездіяльність Державної митної служби України щодо надання дозволу на розмитнення належного автомобіля REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща (реєстраційний номер НОМЕР_1 );
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Державну митну службу України надати письмовий дозвіл на розмитнення належного автомобіля REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» №1403-IX від 15.04.2015.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції категорії 1, вказана інвалідність пов'язана з виконання службових обов'язків з ліквідацією наслідків на Чорнобильській атомній електростанції. Відповідно до довідки Обласного МСЕК 2 серії ААА №122762 від 18.05.2018 у зв'язку з визначенням медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем, наказом Департаменту соціального захисту населення від 20.06.2018№35 позивача зараховано на облік для забезпечення спецавтотранспортом з 18.05.2018. Позивач придбав за кордоном автомобіль REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща. Згідно нотаріально засвідченої довіреності, право керування вказаним транспортним засобом було надано громадянину Республіки Польща ОСОБА_2 . 08.12.2019 ОСОБА_3 ввіз належний транспортний засіб в Україну в режимі тимчасового ввезення. Пізніше через запровадження карантину та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до постанови КМ України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19» із змінами, внесеним постановами КМ України від 12.08.2020 №712 і від 27.08.2020 №757, зазначеною постановою карантин продовжено до 31.10.2020. А тому ОСОБА_3 не в змозі був вивезти за межі України ввезений ним в режимі тимчасового ввезення належний транспортний засіб. Зважаючи на обставини, як склалися у зв'язку із запровадженням Україною карантину, керуючись нормами ст. 109 Митного кодексу України, позивач, як власник автомобіля REHAULT TRAFIC прийняв на себе зобов'язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, а саме - вивезти вказаний транспортний засіб за межі території України, а тому звернувся 09.09.2020 до Галицької митниці Держмитслужби та просив надати письмовий дозвіл на передачу права користування режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля REHAULT TRAFIC. Однак, 21.09.2020 №7.4-1-18/10/24166 із Галицької митниці Держмитслужби отримав відмову щодо надання письмового дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля REHAULT TRAFIC, для вивезення вказаного автомобіля за межі території України. Вказану відповідь позивач оскаржив до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 15.02.2021 у справі № 380/8320/20 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Галицької митниці Держмитслужби щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 від 09.09.2020 про надання письмового дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення автомобіля RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для вивезення вказаного автомобіля за межі території України та зобов'язано Галицьку митницю Держмитслужби повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 про надання письмового дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення автомобіля RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для вивезення вказаного автомобіля за межі території України. Позивач зазначив, що 31.08.2021 звернувся до начальника Державної митної служби України та просив надати дозвіл на розмитнення автомобіля RENAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). Позивач зазначив, що не отримав жодної відповіді за результатами звернення. А тому змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 18.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Ухвалою суду від 09.12.2021 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Львівську митницю.
Відповідач 1 Державна митна служба Україна позову не визнав. 14.12.2021 надійшов відзив на позов (вх. №94599). Вказує, що позиція Держмитслужби щодо надання дозволу митного оформлення вантажного транспортного засобу RENAULT TRAFIC викладена у листі від 07.10.2021 №08-3/16-01/Ч591. Вказаним листом Держмитслужба повідомила позивача, що порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю, митного оформлення встановлюються Митним кодексом України. Відповідно до вимог УКТ ЗЕД моторні транспортні засоби для перевезення вантажів класифікуються у товарній позиції 8704. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів, зокрема, за товарною позицією 8704, нових і таких, що були в користуванні, з 01.01.2016, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5». Згідно з статтею цього Закону зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України, інше законом не передбачено. Відповідач 1 вважає, що ним була надана позивачу вичерпна відповідь із роз'ясненням вимог законодавства України щодо надання дозволу митного оформлення вантажного транспортного засобу RENAULT TRAFIC. Що стосується вимог позивача про зобов'язання надати письмовий дозвіл на розмитнення автомобіля, відповідач 1 вказує таке. Пунктом 4 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 «Передача права використання митного режиму тимчасового ввезення» розділу ІІ «Особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення» передбачено, що для отримання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою подаються: письмова заява особи, що має намір прийняти право використання митного режиму тимчасового ввезення, про прийняття на себе зобов'язань особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення; письмова згода особи-нерезидента - сторони зовнішньоекономічного договору, згідно з яким, товари тимчасово ввезені на митну територію України, на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення. Відповідач 1 з покликанням на ст. 109 Митного кодексу України зазначив, що надання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення або про відмову в наданні такого дозволу є однією з митних формальностей, що виконується посадовими особами митних органів, тоді як Держмитслужба безпосередньо не здійснює митні формальності та не приймає при цьому відповідних рішень. Відтак, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі.
23.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №97622), в якій зазначив, що можливо Державна митна служба України і викладала у листі №08-3/16-01/Ч/591 від 07.10.2021 інформацію щодо надання дозволу митного оформлення вантажного транспортного засобу RENAULT TRAFIC, проте інформації з цього приводу позивач не отримував, за виключенням відзиву на позовну заяву. Відповідачем не надано жодного доказу, що ним направлялась відповідь на запит на адресу відповідача.
Відповідач 2 - Львівська митниця - позову не визнав. 11.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2901). Відповідач 2 зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №380/8320/20 Галицькою митницею Держмитслужби повторно розглянуто звернення громадянина ОСОБА_1 від 09.09.2020, надіслані на адреси Галицької митниці Держмитслужби та Державної митної служби України, за результатом розгляду яких листом Галицької митниці Держмитслужби від 26.05.2021 №7.4-1-18/10/11562 позивачу надано відповідь, якою із посиланням на положення митного законодавства відмовлено у наданні дозволу на передачу права користування режиму тимчасового ввезення транспортного засобу RENAULT TRAFIC, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В подальшому позивач звернувся із заявою до Державної митної служби України від 30.08.2021, якою просив надати йому дозвіл на розмитнення належного йому транспортного засобу. На заяву ОСОБА_1 від 30.08.2021 Державною митною службою України надано належну відповідь. 22.10.2022 на адресу Державної митної служби України надійшов лист Офісу Президента України від 20.10.2021 №22/046447-13, в додатках до якого скеровано за належністю звернення гр. ОСОБА_1 від 11.10.2021. Листом Державної митної служби України від 15.11.2021 №08-3/16-01/Ч/658, за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 11.10.2021, останнього повідомлено, що матеріали скеровані Офісом Президента України вже опрацьовувалися, та, відповідно позиція Держмитслужби, яка надавалася листом від 07.10.2021 №08-3/16-01/Ч/591 щодо митного оформлення вантажного транспортного засобу RENAULT TRAFIC, 2006 року випуску, залишається незмінною. Відповідач 2 звертає увагу, що листом Держмитслужби позивачу не було відмовлено в митному оформленні товару, а надане роз'яснення про порядок митного оформлення транспортних засобів та законодавства, яким врегульовано питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів. Встановлення Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» №1403-ІХ від 15.04.2021 особливостей (умов) здійснення митного оформлення транспортних засобів за спрощеною процедурою не є підставою для недотримання порядку та умов переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю, митного оформлення, який визначений законодавством з питань митної справи. В матеріалах справи відсутні будь-які документи про те, що позивач подавав до Галицької митниці Держмитслужби (після реорганізації - Львівської митниці) митну декларацію для оформлення вищезазначеного транспортного засобу. Також відповідач зазначив, що чинними законодавством України не передбачено надання дозволу на розмитнення автомобіля, оскільки законодавцем визначена відповідна чітка процедура митного оформлення товарів, що переміщуються через митний корон України. Відтак, відповідач 2 просив у задоволенні позову відмовити повністю.
31.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №97622). Позивач стверджує, що факт декларування автомобіля підтверджується у заяві до Державної митної служби України, у якій ОСОБА_1 просив надати дозвіл на розмитнення належного транспортного засобу RENAULT TRAFIC з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Також зазначив, якщо в Законі №1403-ІХ від 15.04.2021 нічого не прописано про застосування умови відповідності екологічним нормам при розмитненні автомобіля та немає жодного посилання на інший закон, який може створити такі умови, то застосовується принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки ухвалою суду від 23.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом з матеріалів справи, транспортний засіб RENAULT TRAFIC, 2006 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , був ввезений на митну територію України 18.12.2019 особою ОСОБА_4 (громадянином - нерезидентом) через пункт пропуску - «Рава-Руська - Хребенне» Галицької митниці Держмитслужби, як транспортний засіб особистого користування, що ввозився в митному режимі тимчасове ввезення до одного року.
Не погоджуючись з відповіддю Галицької митниці Держмитслужби, що відображена у листі від 21.09.2020 року за № 7.4-1-18/10/24166, позивач звернувся до суду з позовом про визнання такої протиправним та її скасування, а також зобов'язання надати письмовий дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для вивезення вказаного автомобіля за межі території України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 визнано протиправними дії Галицької митниці Держмитслужби щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 від 09.09.2020 про надання письмового дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення автомобіля RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для вивезення вказаного автомобіля за межі території України. Зобов'язано Галицьку митницю Держмитслужби повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2020 року надання письмового дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення автомобіля RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для вивезення вказаного автомобіля за межі території України.
На виконання вказаного судового рішення Галицька митниця Держмитслужби листом від 25.05.2021 відмовила ОСОБА_1 в наданні дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В подальшому позивач звернувся із заявою до ДМС України від 30.08.2021, у якій просив надати йому дозвіл на розмитнення належного йому транспортного засобу RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У відповідь на заяву ОСОБА_1 ДМС України листом «Про надання інформації» від 07.10.2021 №08-3/16-01/Ч/591 повідомила, що відповідно до вимог УКТ ЗЕД моторні транспортні засоби для перевезення вантажів класифікуються у товарній позиції 8704. Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.2005 «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів, зокрема, за товарною позицією 8704, нових і таких, що були в користуванні з 01.01.2016 за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2015 включно, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5». Згідно із ст. 32 цього Закону зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України, якщо інше Законом не передбачено.
Не погоджуючись з таким рішенням ДМС України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зауважує, що спірні відносини виникли у зв'язку з ненаданням дозволу позивачу на розмитнення належного автомобіля RENAULT TRAFIC, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при розгляді його заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Визначаючись щодо спірних обставин, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).
Згідно з ст.74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
15.06.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-IX, що введений в дію 15.06.2021.
Вказаним Законом розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено п.п. 97 - 910 такого змісту: 97. Установити, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.
Добровільна сплата коштів відповідно до пункту 99 цього розділу звільняє фізичних осіб від добровільної сплати коштів, передбаченої абзацом другим цього пункту.
Згідно п. 98 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України установити, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", звільняються від оподаткування ввізним митом транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту.
Згідно п. 99 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України установити, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", фізична особа, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним, має право вивезти за межі митної території України транспортний засіб особистого користування, що був у використанні і класифікується за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД, який перебував на митній території України станом на 31 грудня 2020 року у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вивезення транспортного засобу особистого користування з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.
Згідно п. 9-10 розділу ХXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України Строк тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, передбачений пунктами 97-99 цього розділу, для учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за умови документального підтвердження їх перебування більш як 90 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України" безпосередньо на території проведення операції Об'єднаних сил (ООС), становить 270 днів".
Як встановлено судом, позивач, вважаючи що автомобіль ввезений на територію України до 31.12.2020 в режимі тимчасового ввезення і підлягає розмитненню відповідно до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» №1403-ІХ від 15.04.2021, звернувся із заявою до начальника ДМС України з прохання надати дозвіл на розмитнення належного автомобіля.
Оцінюючи відповідь Державної митної служби України від 07.10.2021 № 08-3/16-01/Ч591 «Про надання інформації» щодо звернення позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що звернення, яке відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наслідками розгляду якого, суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен прийняти відповідне рішення.
Суд зазначає, що заява позивача від 31.08.2021 року відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», а тому вона підлягала розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника та прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви.
Як слідує зі змісту відповіді ДМС України від 07.10.2021 №08-3/16-01/Ч/591 на звернення ОСОБА_1 , відповідач обмежився лише цитування норм митного законодавства та Конституції України.
При цьому, у відзиві на позовну заяву від 14.12.2021 ДМС України повідомила, що позивачу надано вичерпну відповідь із роз'ясненням вимог законодавства України щодо надання дозволу митного оформлення вантажного транспортного засобу RENAULT TRAFIC, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, зазначила, що до повноважень ДМС України не входить надання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення або про відмову у наданні такого, оскільки ця митна формальність виконується посадовими особами митних органів. А ДМС України не здійснює митних формальностей та не приймає при цьому відповідних рішень. Також у відзиві на позов від 14.12.2021 ДМС України звернула увагу суду і ОСОБА_1 на положення ч. 1 ст. 109 МК України, згідно з яким митний орган надає дозвіл на передачу права використання митног режиму тимчасового ввезення лише за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Водночас, такої інформації відповідь ДМС України від 07.10.2021 №08-3/16-01/Ч/591 не містила.
Вказане дає підстави суду стверджувати, що відповідач 1 - ДМС України - мала і можливість і обов'язок повідомити позивача про такі обставини, не обмежуючись при цьому лише цитуванням законодавства.
Суд наголошує, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» вимагає, щоб звернення було розглянуто об'єктивно і всебічно.
Чого, однак, зроблено не було.
Якщо ж ДМС України вважала, що вказане звернення ОСОБА_1 не входить до її повноважень, така в термін не більше п'яти днів мала переслати звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що зобов'язана була повідомити позивача, як того вимагає ст. ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».
Чого також зроблено не було.
Відповідно до абз. 6 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, мас право, крім іншого, - одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Аби ця норма не залишалася декларативною, задля практичної реалізації та захисту цього права, воно в нерозривному зв'язку кореспондує з обов'язками адресата звернення згідно норм абз. абз. 6 і 8 статті 19 Закону України «Про звернення громадян», які зобов'язують письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, а у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою - роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Позивач зазначає, що не отримував відповіді Державної митної служби України від 07.10.2021 на своє звернення. Відповідачем 1, у свою чергу, до справи не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 2 КАС України, надіслання , на адресу позивача або вручення йому вказаної відповіді.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України відповідачем 1 дотримані не були, що зумовило звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів дотримання в повній мірі відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» матеріали справи не містять.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у такий спосіб: визнати протиправною бездіяльність ДМС України щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 31.08.2021 про надання дозволу на розмитнення автомобіля REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зобов'язати Державну митну службу України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 31.08.2021 про надання дозволу на розмитнення автомобіля REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повідомити про результати його звернення шляхом надсилання письмової відповіді, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решта позовних вимог слід відмовити.
Отже, за наслідком розгляду справи, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
В той же ж час, суд звертає увагу позивача на те, що чинним законодавством України з питань митної справи не передбачено надання дозволу на розмитнення автомобіля, натомість визначена відповідна процедура митного оформлення товарів.
Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-ІХ від 15.04.2021 не передбачає порядку здійснення митного оформлення та, відповідно, не звільняє декларанта від обов'язку подання митної декларації. В той же ж час митні органи зобов'язані або ж оформити митну декларацію або ж прийняти письмове вмотивоване рішення про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою, визначених цим кодексом.
Суд також звертає увагу позивачу на норми ст. 109 МК України, згідно яких за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:
1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та
2) приймає на себе зобов'язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Таким чином, дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі можливий лише за заявою особи, яка відповідальна за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, тобто в даному випадку за заявою громадянина - нерезидента ОСОБА_5 , який здійснив поміщення транспортного засобу в режим тимчасового ввезення.
Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Згідно з п. 4 вказаного Положення Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує та забезпечує виконання територіальними органами митних формальностей відповідно до вимог законодавства з питань митної справи.
Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» територіальні органи Державної митної служби реорганізовано за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби.
Абзац 4 п. 3 цієї постанови передбачає завдання Державній митній службі забезпечити утворення територіальних органів Державної митної служби відповідно до ст. 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, як відокремлені підрозділи утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Відповідно до п. 1 наказу Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України за переліком згідно з додатком.
Згідно з п.п. 281 п. 11 вказаного Положення голова Держмитслужби, серед іншого, делегує керівникам територіальних органів (відокремлених підрозділів) Держмитслужби повноваження на виконання функцій, визначених Митним кодексом України, законодавством з митної справи, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, законодавством про державну службу та іншими нормативно-правовими актами цодо, зокрема, прийняття рішень та підписання інших документів у межах повноважень, визначених Митним кодексом України, законами України, порядками, положеннями та інструкціями, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та Держмитслужби.
Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 МК України дозвіл митного органу - надання особі митним органом усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.
В той же ж час, ДМС України є центральним органом виконавчої влади, який організовує та забезпечує виконання територіальними органами митних формальностей відповідно до вимог законодавства з питань митної справи.
Таким чином, позивачу слід врахувати, що ДМС України не здійснює безпосередньо митних формальності та не приймає пов'язаних з їх здійсненням рішень.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, відтак відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 31.08.2021 про надання дозволу на розмитнення автомобіля REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зобов'язати Державну митну службу України (код ЄДРПОУ 43115923, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) від 31.08.2021 про надання дозволу на розмитнення автомобіля REHAULT TRAFIC, 2006 року випуску (вантажний варіант), який зареєстрований у Республіці Польща, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повідомити про результати його звернення шляхом надсилання письмової відповіді, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати з сторін не стягувати.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2022.
Суддя Потабенко В.А.