22 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/19560/21 пров. № А/857/6837/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Глушка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату (суддя суду І інстанції: Кравців О.Р., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12.03.2022р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
19.10.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. протиправною в прийнятті рішення щодо відмови перерахунку пенсії за період друга половина 1996 року і до 2001 року (перша половина) включно; зобов'язати відповідача вчинити певні дії: провести розрахунок та перерахунок пенсії за період друга половина 1996 року і до 2001 року (перша половина) включно; стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи (а.с.1-6).
Вимоги заявленого позову обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, на переконання позивача, при визначенні коефіцієнта заробітної плати для нарахування пенсії не враховує період з 1996 року по 2001 рік. Наголошує на тому, що факт отримання позивачем заробітної плати за вказаний період підтверджується відповідною довідкою.
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.85-86).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській обл. щодо неврахування довідки про заробітну плату № 11012021 від 11.01.2021р., виданої Приватним акціонерним товариством /ПрАТ/ «Львівський завод гідромеханічних передач» для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії позивача із врахуванням довідки про заробітну плату № 11012021 від 11.01.2021р., виданої ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Львівській обл. на користь позивача судовий збір в сумі 908 грн. (а.с.194-197).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл., який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.200-203).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у матеріалах пенсійної справи наявна довідка № 285 від 22.12.1998р. та копія довідки № 27 від 15.03.2004р., видані ВАТ «Львівський завод гідромеханічних передач», за період з 01.12.1996р. по 30.11.1998р. та з 01.07.1996р. по 30.06.2001р. відповідно. Проте, відомості про заробітну плату, відображені в довідці № 285 від 22.12.1998р., не співпадають з сумами в довідках № 27 від 15.03.2004р. та № 11012021 від 11.01.2021р.
Апелянтом проводилась перевірка довідки № 11012021 від 11.01.2021р.; згідно акту позапланової перевірки відомостей № 922/1 від 21.05.2021р. відомості, відображені у вказаній довідці про заробітну плату за період роботи з липня 1996 року по червень 2000 року, первинними документами не підтверджені (по причині їх відсутності).
Відтак, провести перерахунок пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату № 11012201 від 11.01.2021р., виданої ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач», не вбачається за можливе.
Також судом помилково стягнуто з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Позивач ОСОБА_1 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.222-223).
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, починаючи з 25.12.1998р., позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ПФ України, є отримувачем пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до відомостей трудової книжки позивача його загальний стаж роботи складає 57 років 11 місяців 28 днів (а.с.10-16).
Позивач неодноразово звертався до органів ПФ України стосовно перерахунку пенсії та визначення коефіцієнта заробітної плати для її нарахування з урахуванням періоду роботи з 1996 року по 2001 рік.
З метою проведення перерахунку позивач надав 05.05.2021р. до ГУ ПФ України у Львівській обл. довідку № 11012021 від 11.01.2021р. про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач» за період з липня 1996 року по червень 2001 року. Довідка видана на підставі особових рахунків із зазначенням інформації про те, що на всі виплати нараховані страхові внески (а.с.18).
Відповідачем проведено позапланову перевірку інформації, вказаної у зазначеній довідці.
Згідно з актом позапланової перевірки відомостей № 922/1 від 21.05.2021р. відомості, які відображені у довідці, первинними документами не підтверджені (з причин їх відсутності). Враховуючи викладене, відповідач повідомив позивача, що провести перерахунок пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату неможливо (а.с.44-45, 75 і на звороті).
За результатами розгляду заяви позивача від 05.05.2021р., з урахуванням висновків наведеної перевірки, ГУ ПФ України у Запорізькій обл. прийнято рішення № 84 від 06.05.2021р. про відмову у перерахунку пенсії (а.с.76).
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження отримання заробітної плати за спірний період (друга половина 1996 року - перша половина 2001 року) позивач надав довідку №11012021 від 11.01.2021 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач», згідно якої заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 45638 грн. 27 коп.
Згідно пояснень керівника ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач» первинні документи, що підтверджують нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.1996р. по 30.06.2001р., не надані для перевірки у зв'язку з їх втратою під час пожежі, яка мала місце 09.07.2012р.
На переконання суду, відповідач, маючи відомості про причини відсутності певних документів, протиправно не врахував, що ці обставини не залежать від заявника і не можуть слугувати підставою для обмеження його права на соціальний захист.
Крім того, позивач не відповідальний за збереження первинних документів, архіву та інших документів підприємства, тому не може відповідати за дії або бездіяльність керівництва цих підприємств, чи настання непередбачуваних обставин.
Довідка № 11012021 від 11.01.2021р. сформована на підставі довідки про заробіток на обчислення пенсії № 27 від 15.03.2004р.; відомості про суми заробітку у вказаних довідках є однаковими та не мали викликати сумніву у відповідача, оскільки останні були сформовані до настання обставин, що мали місце 09.07.2012р.
Із урахуванням приписів ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд врахував, що заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р. не залежно від перерв також враховується для обчислення пенсії за двох умов: за бажанням пенсіонера (у даному випадку позивач таке бажання виявив), та якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000р. становить менше 60 місяців.
Однак страховий стаж ОСОБА_1 до 01.07.2000р. склав 50 років 06 місяців 11 днів, тобто значно перевищив 60 календарних місяців і був врахований відповідачем. Отже протиправність у діях пенсійного органу в цій частині відсутня. Для застосування другої умови підстав немає, оскільки загальний страховий стаж позивача після 01.07.2000р. складає 07 років 07 місяців 0 днів і теж перевищує 60 місяців.
Проте, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Відповідач факту неврахування спірного періоду у повному обсязі при розрахунку коефіцієнту заробітної плати позивача не спростував; доказів вчинення дій для коригування даних при обчисленні не надав.
Також у рішенні № 84 від 06.05.2021р. про відмову у перерахунку пенсії відповідач визнав ту обставину, що в результаті розрахунку, із врахуванням відомостей довідки № 11012021 від 11.01.2021р., коефіцієнт заробітної плати збільшується.
За таких умов твердження позивача про те, що неврахування при визначенні індивідуального коефіцієнту заробітної плати при розрахунку пенсії, зокрема частково, за спірний період порушують його право на отримання пенсії у належному розмірі, є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків, з огляду на наступне.
Предметом спору у розглядуваній справі є наявність правових підстав для врахування спірного періоду роботи, за який позивачу нараховувалася заробітна плата (друга половина 1996 року і до першої половини 2001 року включно), при визначенні коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачу призначена пенсія з 25.12.1998р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням коефіцієнту коригування 0,84; після призначення пенсії позивач продовжував працювати та отримувати заробітну плату.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Спірні правовідносин регулюються приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі, призначення, перерахунку та виплати пенсії визначено розділом VI цього Закону.
За правилами ч.2 ст.40 вказаного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+Кз2+Кз3++Кзп);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв=З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;
Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:
Зд = Д/Т х 100%, де:
Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці (ч.2 ст.40 Закону № 1058, в редакції чинній на 01.10.2017р.).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що коефіцієнт заробітної плати враховується при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, при цьому, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку пенсіонер отримував після призначення пенсії, а відповідно, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Вказаним Законом не передбачено збереження індивідуального коефіцієнта заробітної плати при перерахунках пенсії, однак індивідуальний коефіцієнт є змінним показником при кожному перерахунку пенсії, оскільки залежить від заробітної плати, зокрема, отриманою після виходу на пенсію.
Порядок проведення перерахунків пенсії з урахуванням додатково набутих після призначення пенсії стажу та заробітної плати визначено ч.4 ст.42 вказаного Закону, згідно якої у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Статтею 40 названого Закону передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000р. становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р. незалежно від перерв.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р.
Підпунктом 3 п.2.1 розділу II цього Порядку визначено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату по 30.06.2000р. із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з п.2.10 розділу II вказаного Порядку довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили свою діяльність з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ, організацій або архівними установами.
Встановлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення пенсії.
На підтвердження отримання заробітної плати за спірний період (друга половина 1996 року - перша половина 2001 року) позивач надав довідку № 11012021 від 11.01.2021р. про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач», відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 45638 грн. 27 коп. (а.с.18).
Таким чином, оскільки у спірний період позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, роботодавець зобов'язаний був нараховувати та сплачувати страхові внески.
Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
За результатами позапланової перевірки відомостей, зазначених у наданій позивачем довідці, ГУ ПФ України у Львівській обл. встановлено, що провести перерахунок пенсії на її підставі неможливо, оскільки період роботи не підтверджено первинними документами по причині їх відсутності (а.с.75).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою КМ України № 637 від 12.08.1993р., передбачено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Із наведеного слідує, що єдиною підставою для визначення трудового стажу є трудова книжка.
В разі її відсутності або відсутності відповідних відомостей у ній слід надавати уточнюючі довідки, які можуть бути основним доказом підтвердження стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями, однак лише в тих випадках, коли є відсутніми трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Згідно з відомостями трудової книжки позивача у спірний період працював у структурних підрозділах підприємства, правонаступником якого є ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач» (а.с.15).
Окрім цього, в матеріалах справи є наявними письмові пояснення директора ПрАТ «Львівський завод гідромеханічних передач» від 21.05.2021р., відповідно до яких первинні документи, що підтверджують нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.1996р. по 30.06.2001р. не надані для перевірки у зв'язку з їх втратою під час пожежі, яка мала місце 09.07.2012р. (а.с.69, 70).
Звідси, володіючи достовірними відомостями про причини відсутності певних документів, відповідач не врахував того, що ці обставини не залежать від волі заявника і не можуть слугувати підставою для обмеження його права на соціальний захист.
Позивач не відповідальний за збереження первинних документів, архіву та інших документів підприємства, тому не може відповідати за дії або бездіяльність керівництва цих підприємств, чи настання непередбачуваних обставин.
Окрім того, довідка № 11012021 від 11.01.2021р. сформована на підставі довідки про заробіток на обчислення пенсії № 27 від 15.03.2004р. (а.с.17).
Відомості про суми заробітку у вказаних довідках є однаковими, та не мали викликати сумніву у відповідача, оскільки дані були сформовані до настання обставин, що мали місце 09.07.2012р.
Щодо тверджень відповідача про те, що відомості вищевказаних довідок не відповідають відомостям, вказаним у довідці № 285 від 22.12.1998р. (а.с.110), то такі підставно визнані судом необґрунтованими, оскільки вказана довідка відображає відомості лише за окремі періоди, а саме: з 01.12.1996р. по 31.12.1996р., з 01.01.1997р. по 31.12.1996р. та з 01.01.1998р. по 30.11.1998р. і не повністю охоплює спірний період у цій справі.
Окрім тверджень про таку невідповідність та посилань на відсутність первинних документів, відповідач жодним іншими допустимими доказами не спростував та не довів помилковість відомостей за інші періоди.
Після перевірки та складення за її наслідками Акту № 922/1 від 21.05.2021р. алгоритм розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача змінився; період з 01.07.1996р. по 30.06.2001р. відображений у відповідному розрахунку (а.с.71-74).
Позивачу призначена пенсія з 25.12.1998р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, починаючи з 01.01.2004р., набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з приписами ст.40 названого Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.
Із наведеного слідує, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
У свою чергу, відповідач факту неврахування спірного періоду у повному обсязі при розрахунку коефіцієнту заробітної плати позивача не спростував; доказів вчинення дій для коригування даних при обчисленні не надав.
Також у рішенні № 84 від 06.05.2021р. про відмову в перерахунку пенсії зазначено про те, що в результаті розрахунку, з врахуванням довідки № 11012021 від 11.01.2021р., коефіцієнт заробітної плати збільшується.
За таких умов твердження позивача про те, що неврахування при визначенні індивідуального коефіцієнту заробітної плати при розрахунку пенсії, зокрема частково, за спірний період порушують його право на отримання пенсії у належному розмірі, вірно визнані судом обґрунтованими.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову із вищевказаних мотивів, обравши при цьому правильний спосіб правового захисту порушеного права позивача.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України у Львівській обл.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2022р. в адміністративній справі № 380/19560/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
І. В. Глушко
Дата складання повного тексту судового рішення: 24.06.2022р.