21 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11424/21 пров. № А/857/7188/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколін В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року (головуючий суддя: Димарчук Т.М., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВІНЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГВІНЕТ», 12.10.2021 звернулося до суду з позовом, в якому, просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000026/2 від 07 вересня 2021 року та № UA 205140/2021/000029/2 від 17 вересня 2021 року.
Обґрунтовує позов тим, що на виконання укладеного між ТОВ «Гвінет» (покупець) та компанієюTRADE UNION OU (продавець) контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів товар, позивачем було ввезено на митну територію України на підставі митних декларацій від 07 вересня 2021 року № UA205140/2021/045952 та 17 вересня 2021 року № UA205140/2021/053562 товари в асортименті, в тому числі: жатки призначені для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF та візок металевий, призначений для транспортування жатки марки GLAAS, митна вартість яких вказана за 1 (основним) методом визначення митної вартості товару за ціною контракту. Однак, відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару № UA205140/2021/000026/2 від 07 вересня 2021 року та № UA 205140/2021/000029/2 від 17 вересня 2021 року, визначивши митну вартість товару за резервним 6 методом, якими було збільшено митну вартість окремих товарів, зокрема: по МД від 07 вересня 2021 року - жатка призначена для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF з 1200 Євро до 13261 Євро та візок металевий, призначений для транспортування жатки марки GLAAS з 300 Євро до 2364,35 Євро; по МД від 17 вересня 2021 року - жатка призначена для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF (2 штуки) з 2000 Євро до 31261 Євро.
Вказує, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях від 07 вересня 2021 року № UA205140/2021/045952 та 17 вересня 2021 року № UA205140/2021/053562 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з деклараціями декларант надав митному органу документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування (контракт № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року, рахунки-фактури від 03 вересня 2019 року та 15 вересня 2021 року, міжнародні транспортні накладні (CMR) від 03 вересня 2021 року та 15 вересня 2021 року). Жодних розбіжностей подані документи не містять.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що за поданою для митного оформлення товару МД від 07 вересня 2021 року № UA205140/2021/045952: товар № 1 «жатка призначена для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF», товар № 2 «візок металевий без двигуна, призначений для транспортування жатки» документи надані до митного контролю та митного оформлення містять розбіжності, а саме: загальна сума інвойсів № 00057-ЕХР від 03 вересня 2021 року та № 00056-ЕХР від 03 вересня 2021 року становить 7906,82 Євро, проте загальне числове значення в експортній декларації країни відправлення № 21РL301010Е0997511 від 03 вересня 2021 року становить 15085 Євро; відповідно до п. 3 контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, проте в інвойсах та інших товаросупровідних документах відсутня така інформація.
За поданою для митного оформлення товару МД від 17 вересня 2021 року № UA205140/2021/053562: товар № 1 «жатка призначена для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF», документи надані до митного контролю та митного оформлення містять розбіжності, а саме: загальна сума інвойсу № 00072-ЕХР від 15 вересня 2021 року становить 3409,94 Євро, проте загальне числове значення в експортній декларації країни відправлення № 21PL301010E1042067 від 15 вересня 2021 року становить 15531 Євро; відповідно до п. 3 контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року умови поставки обговорюються додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, проте в інвойсах та інших товаросупровідних документах відсутня така інформація.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 травня 2021 року між ТОВ «Гвінет» (покупець) та компанією BALTIC TRADE UNION OU (Естонія) (продавець) укладено контракт № 054/OU-21, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари відповідно до інвойсу, який є невід'ємною частиною контракту. Пунктом 2 контракту визначено, що ціна контракту встановлюється в Євро/USD. Покупець купує продукцію у кількості та за ціною вказаною в інвойсі. Ціна контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до інвойсів, що є невід'ємною частиною контракту. Сума контракту складає 2000000,00 Євро.
Відповідно до п. 3 контракту умови поставки і товаровідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил Iнкотермс-2010 (СРТ Ковель-Луцьк-Київ, Україна).
Відповідно до п. 5 контракту, оплата повинна здійснюватись безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Можлива попередня оплата товару. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД.
ТОВ «Гвінет» на умовах контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року придбав у компанії BALTIC TRADE UNION OU (Естонія) товар, з метою митного оформлення якого декларантом було подано митні декларації.
Так, 07 вересня 2021 року подано митну декларацію № UA205140/2021/045952, для митного оформлення в режимі імпорту товару № 1: жатка призначена для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF, модель MS Horizon 800/В, заводський номер 463311875/В, 8-рядна, 2011 року випуску, б/у, 1 штука. Торгівельна марка, виробник: GERINGHOFF, країна походження EU», в графі 42 якої зазначено ціну товару 1200 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 38167,56 грн (еквівалентну 1200 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту;
товару № 2: візок металевий, призначений для транспортування жатки марки GLAAS, модель LEXION 7.5, заводський номер CLI-03, довжиною 7,5 м, 2012 року випуску, б/у, 1 штука. Торгівельна марка LEXION, країна походження EU», в графі 42 якої зазначено ціну товару 300 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 9541,89 грн (еквівалентну 300 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.
Для митного оформлення вищевказаних товарів до митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року; рахунок-фактура (інвойс) № 00056-ЕХР від 03 вересня 2021 року; декларація походження № 00056-ЕХР від 03 вересня 2021 року; автотранспортна накладна від 03 вересня 2021 року б/н.
За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронне повідомлення та запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: банківські платіжні документи, що підтверджують взаєморозрахунки між продавцем і покупцем за попередні періоди; виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що листом від 07 вересня 2021 року № б/н повідомив митний орган.
Волинська митниця, 07 вересня 2021 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000026/2 (а. с. 13а-14). Згідно з графою 33 рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: загальна сума інвойсів № 00057-ЕХР від 03 вересня 2021 року та № 00056-ЕХР від 03 вересня 2021 року становить 7906,82 Євро, проте загальне числове значення в експортній декларації країни відправлення № 21РL301010Е0997511 від 03 вересня 2021 року становить 15085 Євро; відповідно до п. 3 контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, проте в інвойсах та інших товаросупровідних документах відсутня така інформація.
Позивачем, 17 вересня 2021 року подано митну декларацію № UA205140/2021/053562, для митного оформлення в режимі імпорту товару №1: жатка призначена для збирання кукурудзи та соняшнику на зерно з одночасним подрібненням стебла марки GERINGHOFF: модель MS Horizon 800/В, заводський номер 104120155875/В, 2012 року випуску, б/у, 1 штука; модель MS Horizon 800/В, заводський номер 461611875/В, 2011 року випуску, б/у, 1 штука. Торгівельна марка, виробник: GERINGHOFF, країна походження EU», в графі 42 якої зазначено ціну товару 2000 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 62740,00 грн (еквівалентну 2000 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту;
Для митного оформлення вищевказаних товарів до митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року; рахунок-фактура (інвойс) №00072-ЕХР від 15 вересня 2021 року; декларація про походження товару № 00072-ЕХР від 15 вересня 2021 року; автотранспортна накладна від 15 вересня 2021 року б/н; копія митної декларації країни відправлення № 21PL301010E1042067 від 15 вересня 2021 року.
За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронне повідомлення та запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: банківські платіжні документи, що підтверджують взаєморозрахунки між продавцем і покупцем за попередні періоди; виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що листом від 17 вересня 2021 року № б/н повідомив митний орган.
Волинська митниця, 17 вересня 2021 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000029/2. Згідно з графою 33 рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: загальна сума інвойсу № 00072-ЕХР від 15 вересня 2021 року становить 3409,94 Євро, проте загальне числове значення в експортній декларації країни відправлення № 21PL301010E1042067 від 15 вересня 2021 року становить 15531 Євро; відповідно до п. 3 контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року умови поставки обговорюються додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року, проте в інвойсах та інших товаросупровідних документах відсутня така інформація; відповідно до п. 5 контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року за погодження сторін можливі декілька видів оплат: оплата з відтермінуванням платежу на 90 днів або попередня оплата, проте в інвойсі № 00072-ЕХР від 15 вересня 2021 року не зазначено яким видом платежу буде здійснюватись оплата, існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що Волинська митниця, засобами електронного зв'язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Однак, позивачем повідомлено митний орган, що додаткові документи надаватись не будуть.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, вважає, що такі не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості та містили розбіжності, а саме, загальна сума інвойсів № 00057-ЕХР від 03 вересня 2021 року та № 00056-ЕХР від 03 вересня 2021 року становить 7906,82 Євро. Однак, загальна сума в експортній декларації країни відправлення № 21РL301010Е0997511 від 03 вересня 2021 року становить 15085 Євро.
Загальна сума інвойсу № 00072-ЕХР від 15 вересня 2021 року становить 3409,94 Євро, однак сума в експортній декларації країни відправлення № 21PL301010E1042067 від 15 вересня 2021 року становить 15531 Євро.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, помилковим висновок суду першої інстанції, що лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість. Оскільки, рахунок-фактура (інвойс), підтверджує лише договірну ціну товару, яку узгодили сторони між собою за контрактом № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року, а не її фактичну сплату.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 5 контракту № 054/OU-21 від 14 травня 2021 року, оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки, також, можлива попередня оплата товару. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВДМ.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що доказів про надання продавцем відстрочки платежу покупцю (позивачу) до митного органу не надано.
Крім цього, з моменту поставки товару вже минуло 90 днів, однак жодних платіжних документів, які б підтверджували оплату за товар та докази які б усували розбіжності щодо відомостей про числові складові заявленої митної вартості, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції подано не було.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач з дотриманням вимог ст. 58 МК України здійснив визначення митної вартості товарів не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, за достатніх на те підстав та, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті правомірно і підстави для їх скасування відсутні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 313, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 140/11424/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 24.06.2022.