Справа № 600/4817/21-а
Головуючий у 1-й інстанції:Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
24 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
24 квітня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції від 10.08.2021 №Б-1889/42-02/01-2021;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 01.09.1994 по 26.06.1999 - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; з 10.07.2008 по 06.11.2015 - з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах УБОЗ, з 08.08.2019 по 08.10.2019 р. - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення);
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ, стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за період з 01.09.1994 по 26.06.1999 - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; з 10.07.2008 по 06.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах УБОЗ, з 08.08.2019 по 08.10.2019 р. - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення), та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію".
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, від 10.08.2021 №Б-1889/42-02/01-2021.
Зобов'язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні за періоди: з 01.09.1994 по 26.06.1999 - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; з 10.07.2008 по 06.11.2015 - з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах УБОЗ, з 08.08.2019 по 08.10.2019 р. - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення).
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 10.07.2008 працював в органах МВС України та з 07.11.2015 в органах Національної поліції України, що підтверджується відомостями з трудової книжки позивача. (а.с. 31).
Згідно послужного списку позивача, ОСОБА_1 у нижчевказані періоди обіймав наступні посади:
-з 01.09.1994 по 26.06.1999 - навчання на економічному факультеті Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича;
-з 04.01.2000 по 01.05.2000 - пожежний караулу ІІ-ї самостійної державної пожежної частини м. Новоселиця;
-з 01.05.2000 по 16.09.2004 - офіцер фельдзв'язку відділу Державної фельдшерської служби України м. Чернівці;
-з 16.09.2004 по 10.07.2008 - старший офіцер фельдзв'язку відділу Державної фельдшерської служби України м. Чернівці;
-з 10.07.2008 по 16.02.2009 - оперуповноважений відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями економічної спрямованості УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-з 16.02.2009 по 11.06.2010 - оперуповноважений з ОВС відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями економічної спрямованості УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-з 11.06.2010 по 27.07.2011 - оперуповноважений з ОВС відділу боротьби з організованими групами у пріоритетних напрямках економіки УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-27.07.2011 по 20.06.2013 - оперуповноважений відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-з 20.06.2013 по 18.07.2013 - старший оперуповноважений з ОВС відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-з 18.07.2013 по 17.02.2014 - оперуповноважений відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-з 17.02.2014 по 14.08.2014 - старший оперуповноважений з ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС в Чернівецькій області;
-з 14.08.2014 по 02.03.2015 - старший оперуповноважений з ОВС відділу внутрішньої безпеки в Чернівецькій області (підпорядкування Департаменту внутрішньої безпеки МВС України);
-з 02.03.2015 по 06.11.2015 - оперуповноважений з ОВС внутрішньої безпеки в Чернівецькій області (підпорядкування Департаменту внутрішньої безпеки МВС України);
-з 07.11.2015 по 23.03.2016 - оперуповноважений з ОВС відділу управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;
-з 23.03.2016 по 03.0.2017 - старший оперуповноважений відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;
-з 03.01.2017 по 19.04.2017 - старший оперуповноважений відділу оперативної роботи управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;
-з 19.04.2018 по теперішній час - старший оперуповноважений відділу оперативних розробок Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;
29.07.2021 позивач звернувся до начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із рапортом про врахування у пільговому обчисленню періоди служби з розрахунку 1,5 року за кожний рік служби в органах по боротьбі з організованою злочинністю, внутрішньої безпеки, період навчання 1 рік за 6 місяців служби, участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з розрахунку 1 місяць служби за 3 місяці та провести перерахунок вислуги років, зарахувавши пільгову вислугу років та роки навчання в календарну вислугу та стаж в поліції. (а.с. 32).
Відповідно до листа Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 10.08.2021 повідомлено позивача, що вирішити позитивно питання щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди служби з 10.07.2008 до 14.08.2011, з 08.08.2019 до 08.10.2019 загальною кількістю 03 роки 04 місяці 17 днів, до стажу служби в поліції та здійснення відповідного перерахунку неможливо. (а.с. 33-35).
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача, викладеною у листі від 10.08.2021, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції врахував правову позицію, викладену в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що до календарної вислуги років позивача підлягає зарахуванню вислуга в пільговому обчисленні, зокрема, періоди: з 01.09.1994 по 26.06.1999 - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; з 10.07.2008 по 06.11.2015 - з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах УБОЗ, з 08.08.2019 по 08.10.2019 р. - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення), що з урахуванням календарної вислуги років становить більше 25 років та дає позивачу право на призначення пенсії.
Щодо позовної вимоги позивача про зарахування пільгової вислуги років, сформованої за період з 01.09.1994 по 26.06.1999 - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; з 10.07.2008 по 06.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах УБОЗ, з 08.08.2019 по 08.10.2019 - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення) до календарного стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для її задоволення, оскільки Постанова № 393 прийнята на виконання Закону №2262-XII та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліції саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 28.04.2022 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.03.2022 в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено судом першої інстанції.
Однак, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року повернуто особі, яка її подала.
Також, судом встановлено, що в прохальній частині апеляційної скарги Департамента внутрішньої безпеки Національної поліції України, апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, враховуючи положення ст. 308 КАС України, а також мотивувальну частину апеляційної скарги, в якій апелянт не погоджується з висновками суду щодо задоволеної позовної вимоги, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення лише в частині задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 78 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (далі - Постанова №393), яка визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Як вбачається з преамбули Постанови №393, така прийнята відповідно до Закону №2262-XII.
Статтею 17 Закону №2262-XII передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Аналізуючи зміст статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» можна дійти висновку про виключне застосування положень даної норми лише при розрахунку вислуги років поліцейським під час призначення пенсій за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».
Пунктом 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:
військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;
служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду;
служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);
час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;
час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу;
дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;
військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;
служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;
час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;
час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції;
час роботи в органах державної влади у разі направлення (переведення) для подальшого проходження військової або державної служби до розвідувальних органів на посади, які передбачають використання знань і досвіду, набутих під час роботи в органах державної влади;
служба в Національній поліції;
служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
служба в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації на посадах рядового і начальницького складу;
час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і в закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі.
Пунктом 2 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Отже, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Постанова №393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262-XII.
Суд першої інстанції під час розгляду справи вказав, що предметом спору в даних правовідносинах є встановлення можливості зарахування до календарної кількості років позивача вислуги в пільговому обчисленні для встановлення наявності у нього права на призначення пенсії за вислугу років.
При цьому, на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду 26.05.2022, Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України надано довідку №123 від 31.05.2022, зі змісту якої вбачається, що до відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття рапорт старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Бешлея О.В. про звільнення зі служби в поліції за період проходження ним служби в Департаменті не надходив та в матеріалах особової справи такий відсутній.
Враховуючи вказане, колегія суддів зауважує, що позивач на теперішній час працює в департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Крім того, вказана обставина не заперечується самим позивачем, про що також зазначено в адміністративному позову.
Отже, враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що застосування Постанови №393 при вирішенні питання щодо зарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років його вислугу років у пільговому обчисленні на даний час є помилковим, оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону №2262-XII та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років, тоді як матеріалами справи підтверджується, що позивач на даний час працює в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України
Тобто, аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимога позивача про зарахування до загального стажу пільгових періодів роботи є передчасною, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі 520/11545/19.
Так, у вищевикладеній постанові Верховний Суд вказав наступне:
"Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Постанова № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що він не просить підвищити йому надбавку за вислугу років, чи отримати право на більш тривалу відпустку. Правовими підставами подання позову та апеляційної скарги були неправильність, на думку скаржника, визначення календарного стажу. Скаржник вважає, що незарахування до стажу навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого позбавляє його права на звернення за отриманням пенсії.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивач на теперішній час працює в ГУ НП в Харківській області.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення."
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні до пільгової вислуги років позивача періоду навчання, служби в органах УБОЗ, періоду участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення до календарної вислуги років ОСОБА_1 на даний час не має, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов в цій частині до помилкового висновку про можливість задоволення такої вимоги під час проходження позивачем служби та відсутності його рапорту про звільнення.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року скасувати в частині визнання протиправної відмови Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, від 10.08.2021 №Б-1889/42-02/01-2021 та зобов'язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні за періоди: з 01.09.1994 по 26.06.1999 - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; з 10.07.2008 по 06.11.2015 - з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в органах УБОЗ, з 08.08.2019 по 08.10.2019 р. - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення).
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.