Справа № 580/6184/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.
24 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Мельничука В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначаються) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління ДПС у місті Києві, комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про скасування рішень,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просить:
- скасувати реєстраційну дію/запис номер: 20740000000031157, зробленим державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в Єдиному державному реєстрі 14.04.2017 про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-171134-17У.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань їй стало відомо, що з 14.04.2017 міститься запис про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Позивачка зазначає, що жодної заяви на реєстрацію фізичної-особи підприємця вона не подавала та не підписувала, тому вважає, що вказаний запис про реєстрацію фізичної особи-підприємця підлягає до скасування, як наслідок, вимога Головного управління ДПС у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-171134-17У також підлягає до скасування.
Відповідач у відзиві на позовну заяви заперечував проти задоволення позову, зазначив, що оскільки позивачка згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована з 14.04.2017 як фізична особа-підприємець, за позивачкою обліковується борг з ЄСВ в сумі 12 582,90 грн, тому ГУ ДПС у місті Києві правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-171134-17У. Також зазначено, що припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не звільняє її від обов'язку сплатити борг, який виник за період такої діяльності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що позивач була присутня за основним місцем роботи у м. Черкаси, що вказує на неможливість вчинення дій, направлених на проведення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця у м. Києві. Також звертає увагу на редакцію Закону №755-IV.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в мотивувальній частині.
Згідно з ч.4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14.04.2017 позивач звернулась до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Київської філії Комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із заявою ф. 10 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем.
Для проведення цієї реєстраційної дії «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця» фізична особа ОСОБА_1 надала наступні документи: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
14.07.2017 державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Київської філії Комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області проведено реєстрацію ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить запис №20740000000031157 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
14.05.2019 ГУ ДПС у місті Києві прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-171134-17У, якою зобов'язано позивача сплатити борг з єдиного соціального внеску у загальній сумі 12582,90 грн.
Позивач, вважаючи такі рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи з того, що матеріали адміністративної справи не містять будь яких доказів того, що заява ф. 10 подана саме іншою особою, а не особисто позивачкою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV (у редакції, на момент вчинення спірних реєстраційних дій, далі - Закон №755-IV).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно ч.1 ст.18 Закону №755-IV для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи: заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем; заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника; нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності.
Статтею 25 Закону №755-IV регламентовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Відповідно до статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
За частиною першою статті 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, для здійснення реєстраційних дій особі необхідно звернутись з заявою про державну реєстрацію особисто та або через уповноважену особу.
З матеріалів справи встановлено, що заява ф. 10 про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем від 14.04.2017 подана не уповноваженою особою, а заявником, зокрема, містить наступні власноручно здійснені записи: « ОСОБА_1 , підпис, 14.04.2017», а доказів звернення та подання цієї заяви та опису документів іншою особою, крім безпосередньо заявника ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Оскільки матеріали адміністративної справи не містять будь яких доказів того, що заява ф. 10 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем, реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та копія довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів подані саме іншою особою, а не особисто позивачкою, позовна вимога щодо скасування реєстраційної дії/запису №20740000000031157 від 14.04.2017 про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що позивач була присутня за основним місцем роботи у м. Черкаси, що вказує на неможливість вчинення дій, направлених на проведення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця у м. Києві, оскільки дані доводи жодним чином не спростовують факту подання позивачем відповідної заяви разом з необхідними документами.
Доказів звернення позивача щодо підробки такої заяви до правоохоронних органів чи до відповідача до суду не надано.
Тобто матеріали справи підтверджують обставини звернення позивача із заявою щодо проведення державної реєстрації як фізичної особи-підприємця, однак не містять доказів вчинення позивачем дій на спростування даної обставини.
Враховуючи, що позовна вимога позивача до ГУ ДПС у місті Києві про скасування вимоги від 14.05.2019 №Ф-171134-17У є похідною від позовної вимоги про скасування реєстраційної дії/запису №20740000000031157 від 14.04.2017, у задоволенні якої відмовлено, тому вищезазначена позовна вимога позивача до ГУ ДПС у місті Києві також не підлягає до задоволення.
Разом із тим, судом першої інстанції при прийнятті вказано рішення було процитовано норми Закону №755-IV не у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, тому колегія суддів доходить висновку про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу та зміни судового рішення в мотивувальній частині.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що позивач не позбавлена права оскаржити вимогу від 14.05.2019 №Ф-171134-17У з інших підстав, в тому числі і у зв'язку зі сплатою ЄСВ за основним місцем роботи.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року - змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 24.06.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
В.П. Мельничук