Справа № 620/12129/21 Головуючий у 1 інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
22 червня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, викладені у листі № 4766/02/М-12 від 24.12.2019, які полягають у відмові виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 30.01.2019, 30.05.2019, 30.07.2019, 30.12.2019, 30.01.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 30.12.2020, 30.02.2021, 30.04.2021, 30.05.2021, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення,) та премії, що фактично виплачені за посадою командира РПСПОП «Чернігів» ГУ НП в Чернігівській області, для проведення з 01.02.2019, 01.06.2019, 01.08.2019, 01.01.2020, 01.02.2020, 01.07.2020, 01.01.2021, 01.03.2021, 01.05.2021, 01.06.2021 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 30.01.2019, 30.05.2019, 30.07.2019, 30.12.2019, 30.01.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 30.12.2020, 30.02.2021, 30.04.2021, 30.05.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що фактично були виплачені за посадою командира РПСПОГІ « Чернігів » ГУНП в Чернігівській області , для проведення з 01.01.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.01.2020, 01.02.2020, 01.07.2020, 01.01.2021, 01.03.2021, 01.05.2021, 01.06.2021 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким визнати термін звернення з адміністративним позовом до відповідача не порушеним.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, що залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Приписи п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21.03.2019 у справі 826/5240/18.
Разом з цим, в постанові від 18.11.2020 у справі №380/5202/20 Верховний Суд вказав, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017).
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зроблено правовий висновок, яким Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
У вказаній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем. А тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд зазначив, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Крім того, суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту позовної заяви убачається, що спірні відносини стосуються дій Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, які полягають у відмові, яка викладена у листі № 4766/02/М-12 від 24.12.2019, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 30.01.2019, 30.05.2019, 30.07.2019, 30.12.2019, 30.01.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 30.12.2020, 30.02.2021, 30.04.2021, 30.05.2021, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення,) та премії, що фактично виплачені за посадою командира РПСПОП «Чернігів» ГУ НП в Чернігівській області, для проведення з 01.02.2019, 01.06.2019, 01.08.2019, 01.01.2020, 01.02.2020, 01.07.2020, 01.01.2021, 01.03.2021, 01.05.2021, 01.06.2021 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Тобто, в даному випадку, спірні правовідносини стосуються перевірки дій Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка оформлена листом № 4766/02/М-12 від 24.12.2019, а не призначення або перерахунку пенсії, яка є періодичним щомісячним платежем та в будь-якому разі його розмір був відомий позивачу щомісячно при його отриманні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відлік строків для звернення до суду з даним позовом починається з моменту ознайомлення з листом № 4766/02/М-12 від 24.12.2019.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, оскільки вона не є релевантною до правовідносин справи, що розглядаються, та дані правовідносини не стосуються саме дій/бездіяльності Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії.
Як було зазначено позивачем, а судом першої інстанції не перевірено та не спростовано, він дізнався про порушення своїх прав щодо відмови у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з отримання листа від 17.09.2021 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. Отже, оскільки з позовом позивач звернувся у 27.09.2021, то останній не пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Щодо листа № 4766/02/М-12 від 24.12.2019, то колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи такого листа не містять, як і не містять доказів отримання його позивачем. Більше того, з огляду на хронологію подій (перерахунку пенсії, звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 одночасно станом на 30.01.2019, 30.05.2019, 30.07.2019, 30.12.2019, 30.01.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 30.12.2020, 30.02.2021, 30.04.2021, 30.05.2021) колегія суддів ставить під сумнів існування такого листа взагалі, а позивачем, зазначаючи в прохальній частині позову даний лист, на думку колегії суддів, здійснено описку.
В огляду на вищевикладене, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала про повернення позовної заяви винесена передчасно та помилково, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 23.06.2022.