Справа № 580/7873/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
23 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу пільг у вигляді 75% знижки плати за користування комунальними послугами як члену сім'ї ветерана війни - учасника бойових дій;
- зобов'язати відповідача надати позивачу пільгу у вигляді 75% знижки плати за користування комунальними послугами як члену сім'ї ветерана війни - учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є членом сім'ї учасника бойових дій ОСОБА_2 . У травні 2021 року відповідачем нараховано та виплачено позивачу пільгу у вигляді 75% знижки плати за користування комунальними послугами як члену сім'ї ветерана війни - учасника бойових дій. У червні 2021 року вказана виплата позивачу не здійснена. Позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила роз'яснити причини зменшення суми компенсації. Відповідач листами від 20.07.2021 №1790 та від 08.09.2021 №2110/01 повідомив позивача про відсутність підстав для надання вказаної пільги, оскільки вона не відноситься до числа осіб на яких поширюються пільги передбачені пунктом 5 статті 51 Бюджетного кодексу України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням норм чинного законодавства.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №342249.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 26 грудня 2021 року позивачка є матір'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №275 від 21.09.2021 до складу сім'ї позивача (зареєстрованих) входять: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (син).
З посвідчення серії НОМЕР_2 виданим 23 лютого 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має пільги встановленні законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Листами Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації №1790 від 20.07.2021, №2110/01 від 08.09.2021 та №01/2178 від 16.09.2021 позивачу повідомлено про відсутність підстав для відновлення виплат пільг на житлово-комунальні послуги як матері пільговика, оскільки остання є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання та не відноситься до осіб згідно переліку визначеного пунктом 5 статтею 51 Бюджетного кодексу України, які мають право на дану пільгу.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно пунктів 4, 5, 6 частини 1 статті 12 цього закону (у редакції чинній на момент прийняття вказаного Закону -22.10.1993року) учасникам бойових дій надаються, в тому числі, такі пільги:
4) 75-процентна знижка плати за жилу площу в межах норм, передбачених чинним законодавством;
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами);
6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Законом № 488/95-ВР від 22.12.95 в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002 та Законом № 2878-IV від 08.09.2005 внесено зміни до пункту 4 частини першої статті 12 та пункту 5 частини першої статті 12 названого Закону.
З урахуванням внесених змін, чинна редакція пунктів 4, 5, 6 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає, що учасникам бойових дій надаються, в тому числі, такі пільги:
4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Відповідно до ст.2 вищезгаданого Закону, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
За змістом частини другої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Положеннями статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» установлено, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 - 6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
З листів Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації №1790 від 20.07.2021, №2110/01 від 08.09.2021 та №01/2178 від 16.09.2021 вбачається, що підставою для відмовити позивачу у наданні пільг щодо плати за комунальні послуги є те, що вона не підпадає під перелік осіб визначеного пунктом 5 статтею 51 Бюджетного кодексу України, які мають право на дану пільгу.
Відповідно до частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
З аналізу викладеної норми слідує, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати належать непрацездатні батьки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Рішенням конституційного суду України від 11.02.2014 роз'яснено, що до категорії «непрацездатні» відносяться інваліди І, ІІ та ІІІ групи, які визнанні інвалідами в установленому законом порядку, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють і визначають поняття «непрацездатний».
Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №275 від 21.09.2021 до складу сім'ї позивача (зареєстрованих) входять: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (син).
Як встановлено вище позивач є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №342249, а її син ОСОБА_2 учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.02.2021. Вказана обставина відповідачем визнається.
З аналізу викладеного слідує, що ОСОБА_1 , є непрацездатною матір'ю учасника бойових дій ОСОБА_2 .
Таким чином, позивач має право на пільги у вигляді 75% знижки плати за користування за користування комунальними послугами, оскільки є членом сім'ї ветерана війни - учасника бойових дій.
У свою чергу, скаржник не спростовує мотивів суду першої інстанції щодо належності спірних надбавок до складу додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при розрахунку пенсії та необхідності їх включення у спірну довідку.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма