Справа № 320/7427/21 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.
23 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексіка" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тексіка» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100080/2020/200030/2 від 01.12.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що Між Zhejiang Huanfeng Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - продавець), та ТОВ "Тексіка" 21.03.2019 був укладений Контракт №ZPSC 21/03-19 (далі - контракт), відповідно до якого продавець бере на себе зобов'язання щодо поставки та продажу в порядку та строки, встановлені контрактом, текстильної продукції, яка іменується як товар.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.4, 1.5, 2.1, 3.2, 3.4 та 4.1 контракту, продавець і позивач погодили, зокрема, що номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість товару вказуються окремо в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід'ємною частиною.
Поставка товару здійснюється продавцем партіями. На кожну партію товару сторони контракту узгоджують та затверджують додаток (специфікацію) до контракту.
Загальний об'єм та умови поставок визначаються відповідно до додатків (специфікацій) до контракту, які є його невід'ємною частиною.
Порядок поставки товару встановлено контрактом на умовах FOB порт Шанхай, Китайської Народної Республіки відповідно до правил Incoterms 2010, якщо інші умови поставки товару не вказані у відповідному додатку (специфікації) до контракту.
Ціна товару, що постачається за контрактом, узгоджена сторонами на умовах FOB порт Шанхай, Китайської Народної Республіки відповідно до правил Incoterms 2010, якщо інші умови поставки товару не вказані у відповідному додатку (специфікації) до контракту.
У вартість товару включається вартість упаковки, маркування, вартість тари, сертифікат про походження. Усі витрати, пов'язані з виконанням контракту в країні продавця, несе продавець, на території інших країн - позивач.
Оплата товару за контрактом здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця у розмірі 100% передоплати, а також можливе відтермінування платежу протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів із дня підписання специфікації.
Продавець та позивач 30.10.2020 уклали специфікацію №ZPSC_010 до контракту (далі - специфікація), відповідно до якої продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов'язався оплатити наступний товар (далі - товар): тканина Габардин відбілена, 100% поліестер, щільністю 160 г/м2 ± 10%, завширшки 150±5 см, товарна позиція 5407510000 відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), в кількості 19 566 метрів за ціною 0,41 доларів США за 1 метр; тканина Габардин пофарбована, 100% поліестер, щільністю 160 г/м2 ± 10%, завширшки 150±5 см, товарна позиція 5407520000 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 28 040 метрів за ціною 0,41 доларів США за 1 метр (т. 1, а.с. 17).
Загальна вартість товару згідно з специфікацією склала 19 518,46 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка (Incoterms 2010).
Позивач 30.10.2020 перерахував на користь продавця грошові кошти за товар в рамках контракту в розмірі 4 000,00 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №66 (т. 1, а.с. 18).
Продавець 07.12.2020 відповідно до контракту та специфікації виставив позивачу до сплати інвойс №ZPSC 010 на загальну суму 19 518,46 доларів США (т. 1, а.с. 19).
Позивач 21.01.2021 перерахував на користь продавця грошові кошти за товар в рамках контракту в розмірі 15 518,46 доларів США відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №159 (т. 1, а.с. 20).
Позивач 02.02.2021 подав до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100080/2021/581280, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар.
Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA100080/2021/581280 від 02.02.2021, загальна вартість товару складає 19 518,46 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка.
З матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару (оплатив фрахт, навантажувально-розвантажувальні роботи та експедиторську винагороду) з порту м. Шанхай, Китайська Народна Ісламська Республіка, до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких витрат склав 2 900,00 доларів США.
Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту), склала в 22 418,46 доларів США (19 518,46 доларів США + 2 900,00 доларів США).
Одночасно, позивачем до Київської митниці Держмитслужби разом із зазначеною митною декларацією подано такі документи: сертифікат якості продавця від 07.12.2020; пакувальний лист продавця на товар від 07.12.2020; рахунок-фактуру (інвойс) №ZPSC 010 від 07.12.2020; коносамент №ZIMUSNH8783419 від 16.12.2020; автотранспортну накладну №0922 від 02.02.2021; сертифікат про походження товару №21C3305A1387/00002 від 15.01.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідку Hong Win International Logistics (Ningbo) Limited про транспортно-експедиційні витрати №HS-224/2020 від 16.12.2020; прайс-лист продавця від 30.10.2020; специфікацію; договір; договір транспортної експедиції №HW-001 від 07.03.2018, укладений між Hong Win International Logistics (Ningbo) Limited та позивачем.
Після подання вказаної митної декларації 02.02.2021 декларант отримав від відповідача електронне повідомлення про надання додаткових документів та інформації про правильність зазначення митної вартості товарів, а саме: виписки з бухгалтерської документації; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідних для ідентифікації ввезеного товару; каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листів), виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; інших наявних в підприємства документів, що усувають виявлені розбіжності та підтверджують заявлену митну вартість товарів.
Позивачем 03.02.2021 надано додаткові документи разом із супровідним листом №99 (далі - лист).
Так, позивач надав відповідачу наступні документи та інформацію:
1) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують здійснення 100% попередньої оплати, виписки з бухгалтерської документації, а також інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, - позивач повідомив відповідачу, що позивач: 30.10.2020 перерахував на користь продавця грошові кошти в рамках контракту в розмірі 4 000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №66 від 30.10.2020, виданим позивачем, з яких 4 000,00 доларів США були сплачені за товар; 21.01.2021 перерахував на користь продавця грошові кошти в рамках контракту в розмірі 15 518,46 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №159 від 21.01.2021, виданим позивачем, з яких 15 518,46 доларів США були сплачені за товар.
Позивач також зазначив, що зазначене підтверджується і карткою рахунку бухгалтерського обліку позивача 3712 у розрізі перерахованих авансів на користь продавця за специфікацією за період із 01.01.2020 по 02.02.2021.
Позивач з метою підтвердження понесених ним витрат щодо перевезення товару з території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України, щодо навантаження і розвантаження товару, а також щодо сплати винагороди експедитору, розмір яких склав 2 900,00 доларів США, також надав відповідачу фотокопії наступних документів: договору транспортної експедиції №HW-001 від 07.03.2018, укладеного між Hong Win International Logistics (Ningbo) Limited та позивачем; інвойса №224 від 16.12.2020, виставленого Hong Win International Logistics (Ningbo) Limited; акта прийому-передачі наданих послуг №224 від 30.01.2021, складеного між Hong Win International Logistics (Ningbo) Limited та позивачем.
Позивач зазначив, що разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100080/2021/581280 від 02.02.2021 ним була надана митному органу довідка Hong Win International Logistics (Ningbo) Limited про транспортно-експедиційні витрати від 16.12.2020 №HS-224/2020.
Також позивач вказав, що у нього були відсутні станом на день підписання листа інші бухгалтерські документи щодо обліку товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача та був невипущений у вільний обіг;
2) щодо страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, - позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні будь-які страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, оскільки відповідно до специфікації та інвойса №ZPSC 010 від 07.12.2020 поставка спірного товару відбувалась на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка (Incoterms 2010), які не передбачають зобов'язань ані продавця, ані позивача щодо укладення договору (контракту) страхування товару.
Позивач також зазначив, що він на добровільних засадах не укладав будь-яких договорів страхування, пов'язаних зі спірним товаром. Таким чином, у позивача відсутні будь-які зобов'язання щодо підтвердження витрат на страхування товару, адже воно не здійснювалося;
3) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця щодо товару, крім того, який уже надавався позивачем відповідачу разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100080/2021/581280 від 02.02.2021.
При цьому, позивач вказав, що чинне законодавство не містить обов'язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України надання прайс-листа позивачем у відповідь на запит відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів ставиться законодавцем у пряму залежність від його наявності в позивача, тобто обов'язок щодо надання прайс-листа виникає в позивача лише за умови його наявності в позивача.
Більше того, прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, адже він не міститься в переліку документів, визначеному в ч. 2 ст. 53 МК України;
4) щодо копії митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа копія митної декларації країни відправлення та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи ч. 3 ст. 53 МК України покладають на позивача обов'язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення та експертного висновку лише за умови їх наявності в позивача.
Київською митницею Держмитслужби було відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2021/00049 від 03.02.2021.
Підставою для відмови в митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №UA100080/2021/000005/2 від 03.02.2021, яким відповідач застосував резервний метод для визначення митної вартості товару.
Київською митницею Держмитслужби у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100080/2021/000005/2 від 03.02.2021 зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100080/2021/581280 від 02.02.2021, встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відповідно до п. 4.1 контракту передбачено, що оплата товару за контрактом здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця у розмірі 100% передоплати, а також можливе відтермінування платежу протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів із дня підписання специфікації. Специфікація та інвойс №ZPCS 010 від 07.12.2020 не містять відомостей щодо умов оплати за товар. Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують здійснення попередньої оплати.
Відповідно до митної декларації ІМ40ДЕ №UA100080/2021/581280 від 02.02.2021 та інвойса №ZPCS 010 від 07.12.2020, поставка товару здійснюється на умовах FOB Шанхай. Міжнародний торговий термін (умова) FOB (назва порту відвантаження) означає, що продавець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Митний орган зазначив, що декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та договору транспортної експедиції №HW-001 від 07.03.2018 заявку на транспортно-експедиційні послуги.
Прайс-лист від 30.10.2021 містить інформацію на конкретних умовах поставки FOB Шанхай, що суперечить суті прайс-листа. Тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Листом №99 від 03.02.2021 (приєднано до бази даних митниці 03.02.2021), підписаним директором ТОВ "Тексіка", надано додатково картку рахунок №3712 про рух коштів, акт №224 від 30.01.2021 прийому-передавання наданих послуг, інвойс №224 від 16.12.2020 до іншого контракту №HW-001 від 07.03.2018, платіжні доручення в іноземній валюті №66 від 30.10.2020, №159 від 21.01.2021. Разом із тим, надані частково позивачем документи не підтвердили заявлену митну вартість, оскільки не містять всіх відомостей про всі складові митної вартості, розмір яких підлягає підтвердженню.
Відповідач вказав, що надані платіжні доручення в іноземній валюті №66 від 30.10.2020, №159 від 21.01.2021 неможливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки в графі 70 "Призначення платежу" зазначено лише номер та дату контракту, відповідно до якого здійснено оплату за товар. Платіжні доручення не містять посилання на інвойс, тому ідентифікувати вищезазначену оплату з даною партією товарів неможливо. Митниця зазначила, що п. 2.2 Порядку оформлення платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №216 від 28.07.2008 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601, зазначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Картка рахунку №3712 про рух коштів не дає можливості митному органу впевнитися та перевірити надходження коштів за поставку товарів по даній митній декларації.
Декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та договору транспортної експедиції №HW-001 від 07.03.2018 заявку на транспортно-експедиційні послуги. Наданий додатково акт №224 від 30.01.2021 прийому-передавання наданих послуг не спростовує сумнів митного органу.
Декларантом до митного оформлення відповідно до заявлених умов поставки не подано відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв'язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України.
За результатами проведених консультацій, в тому числі письмових, встановлено, що вищевикладені розбіжності, неточності та сумніви в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах, не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом. Щодо застосування другорядних методів визначення митної вартості: Метод 2а за ціною договору щодо ідентичних товарів неможливо застосувати тому, що в митниці відсутня інформація для застосування даного методу, оскільки наявна в митниці інформація не відповідає всім критеріям, що зазначені в ст. 59 МК України. Метод 2б за ціною договору щодо подібних товарів до даного товару неможливо застосувати тому, що в митниці відсутня інформація для застосування даного методу. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст. ст. 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей у даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар №1 - митна декларація №UA100550/2020/130923 від 13.11.2020 (вартість товару згідно з джерелом інформації - 3,61 долари США за 1 кг); товар №2 - митна декларація №UA100070/2021/310809 від 20.01.2021 (вартість товару згідно з джерелом інформації - 3,62 долари США за 1 кг).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного Кодексу України. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма