Справа № 640/17315/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
23 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІ-КОМ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 № 10362615141,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком» з метою дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Дакстер трен», ТОВ «Дені Люкс», ТОВ «Дервік Капітал», ТОВ «Ефект маркет», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «Монтіс» за 2016 рік - показників - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «БК «Профітван» за липень 2017 року, з ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «Лантегро» за березень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 №03872615050102, №03862615050102 та №03852615050102.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням даних, що свідчать про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення та з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити контролюючого органу від 13.06.2018 №27442/10/26-15-14-01-02 та від 31.05.2019 №103296/10/26-15-14-01-02 при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Дакстер трен», ТОВ «Дені Люкс», ТОВ «Дервік Капітал», ТОВ «Ефект маркет», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «Монтіс» за 2016 рік - показників - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «БК «Профітван» за липень 2017 року, з ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «Лантегро» за березень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 31.01.2020 №1171 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком» з метою дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Дакстер трен», ТОВ «Дені Люкс», ТОВ «Дервік Капітал», ТОВ «Ефект маркет», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «Монтіс» за 2016 рік - показників - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «БК «Профітван» за липень 2017 року, з ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «Лантегро» за березень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.
Копію наказу контролюючого органу від 31.01.2020 №1171 та повідомлення про проведення перевірки від 31.01.2020 №73/26-15-05-01-02 направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, отримано підприємством 12.02.2020. Станом на 10.02.2020 ТОВ «Айпі-Ком» не надано до перевірки документи, що підтверджують фактичність проведення фінансово-господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, що передбачено п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком».
Відповідно до висновків Акта перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:
1) п.44.1 ст.44, п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 126 885 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 117 233 грн., за 2017 рік на суму 5 478 грн., за 2018 рік на суму 4174 гривні;
2) п. 44.1 ст.44, п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п.198.1 п. 198.3, п,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:
- завищення від 'ємного значення, що включається до складу податкового наступного звітного періоду на загальну суму 8 776 грн. в т.ч. за за липень 2017 року на суму 3 436 грн., за лютий 2017 року на суму 702 грн. та за березень 2018 року на суму 4638 грн.;
- заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету з податку на додану варпість на загальну суму 1 949 грн., в т.ч.за липень 2017 року на суму 1 949 грн.
Не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977 позивачем подано письмові заперечення (вх. від 28.02.2020 №32976/10), за наслідками розгляду яких Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до листа від 10.03.2020 №44792/10/26-15-05-01-02 висновки Акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі Акта перевірки від14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977 прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 №03872615050102, №03862615050102 та №03852615050102.
Не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою (вх.№16302/6 від 27.04.2020), в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 №03872615050102, №03862615050102 та №03852615050102, прийняті на підставі Акта перевірки від 14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977.
Рішенням Державної податкової служби України від 15.06.2020 №19153/6/99-00-06-02-03-06 податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 №03872615050102, №03862615050102 та №03852615050102 залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком» - без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком», вважаючи протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком» з метою дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Дакстер трен», ТОВ «Дені Люкс», ТОВ «Дервік Капітал», ТОВ «Ефект маркет», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «Монтіс» за 2016 рік - показників - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «БК «Профітван» за липень 2017 року, з ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «Лантегро» за березень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 13.03.2020 №03872615050102, №03862615050102 та №03852615050102, звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Зокрема, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Правовими положеннями п. 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1).
Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
У свою чергу, п. 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
У даному випадку, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, був зазначений податковим органом в якості однієї з підстав призначення перевірки.
Так, згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.
Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом». Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.
Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.
Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом).
Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
За змістом пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №820/3038/17 та від 27 березня 2018 року у справі №813/2162/17.
У разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/12244/14).
Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 зазначив, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Таким чином, сама лише інформація, отримана з інформаційних баз відповідача не може сама по собі слугувати підставою для тверджень про нереальність господарських операцій.
Отже, факти порушення податкового законодавства повинні бути отримані в установленому законом порядку та спосіб.
З аналізу листів контролюючого органу вбачається, що вони не містять жодної конкретизації порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства, не дає можливості конкретизувати запитувану інформацію з урахуванням положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а також беручи до уваги роз'яснення ДФС, викладені у листі від 28.01.2015 №2463/7/99-99-22-02-04-17.
Посилання відповідача на протоколи допиту свідків суд вважає необгрунтованими, оскільки вони можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінального провадження в суді.
Крім того, долучені до матеріалів справи копії вироків не стосуються господарської діяльності позивача по справі, що свідчить про те, що у вироку зафіксовано об'єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення фіктивних господарських операцій з позивачем, не встановлено.
Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ від 31.01.2020 №1171 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Айпі-Ком».
Однак, як зазначено в Акті перевірки від 14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977, копію наказу контролюючого органу від 31.01.2020 №1171 та повідомлення про проведення перевірки від 31.01.2020 №73/26-15-05-01-02 направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, отримано підприємством 12.02.2020. Станом на 10.02.2020 ТОВ «Айпі-Ком» не надано до перевірки документи, що підтверджують фактичність проведення фінансово-господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, що передбачено п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
З аналізу інформації, вказаній в Акті перевірки від 14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977, вбачається, що позивачем вказані документи стосовно проведення перевірки було отримано позивачем вже після її закінчення, що унеможливило прийняття участі та бути присутнім при проведенні такої перевірки позивачем.
Крім того, податковим органом вказано про те, що станом на 10.02.2020 не надано документів платником податків, в той час як податковий орган зафіксував в Акті перевірки від 14.02.2019 №101/26-15-05-01-02/39458977, що платник податків (позивач) отримав документи про призначення та початок перевірки 12.02.2020, тобто після її закінчення.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 31.01.2020 №1171 та повідомлення про проведення перевірки від 31.01.2020 №73/26-15-05-01-02 направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, отримано підприємством 12.02.2020, коли термін проведення перевірки вже закінчився (10.02.2020).
В ході судового процесу відповідачем не доведено, що до початку проведення контрольного заходу, а саме до 06.02.2020, у нього була наявна інформація про вручення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії наказу про проведення контрольного заходу, адже в матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили факт отримання відповідного наказу платником податків, або надходження від пошти відповідного повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення поштового конверта, в якому знаходився наказ, чи інші належні докази саме до початку проведення відповідної перевірки, з приводу правомірності якої виник спір, як того вимагає імперативна норма пункту 79.2 статті 79 ПК України.
Таким чином, проведена відповідачем перевірка у період з 06.02.2020 по 10.02.2020 відбулась без перевірки відповідачем обставин повідомлення позивача про її проведення та отримання ним копії наказу у порушення вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України як законодавчо закріпленої передумови проведення позапланової невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).
У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02.2016 у справі № 826/12651/14), від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2018 у справі № 1570/7146/12.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо проведення позапланової невиїзної податкової перевірки позивача є протиправними, оскільки не було додержано вимог законодавства про обов'язкове своєчасне надіслання або вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, а отже, рішення контролюючого органу, прийняті за результатами такої перевірки, є протиправними.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Ком» з метою дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Дакстер трен», ТОВ «Дені Люкс», ТОВ «Дервік Капітал», ТОВ «Ефект маркет», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «Монтіс» за 2016 рік - показників - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «БК «Профітван» за липень 2017 року, з ТОВ «Лайніст Інвест» за лютий 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, з ТОВ «Лантегро» за березень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства підлягають задоволенню.
У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду виходив з того, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У цій постанові Верховний Суд зробив правовий висновок, згідно з яким невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення 13.03.2020 №03872615050102, №03862615050102 та №03852615050102, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма