Справа № 640/14877/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
23 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД" до Головного управління державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (далі по тексту - позивач), адреса: 03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, корпус 6, офіс 9 до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі по тексту - відповідач), адреса: 21028, місто Вінниця, Хмельницьке шосе, будинок 7, в якій позивач просив
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 02.10.2020 №0000200903 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» в розмірі 250 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом помилково було застосовано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі пальним за період 21.07.2020 по 02.08.2020 включно, оскільки товариство вчинило всі необхідні дії, передбачені законодавством та здійснювало відповідну господарську діяльність відповідно до вимог діючого законодавства. Зокрема, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ним 10.07.2020 подано пакет документів, який, на переконання позивача, відповідає вимогам чинного законодавства шляхом вкидання їх до скриньки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 р. у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою у повному обсязі задовольнити позовні вимоги.
На переконання апелянта, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення даного спору.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наголошує на тому, що висновки суду першої інстанції про недоведеність звернення підприємства до відповідача з заявою про отримання ліцензії, зважаючи на відсутність доказів направлення заяви та доданих до неї документів, є помилковими, адже суд не врахував, що документи на отримання ліцензії подавались нарочно, шляхом поміщення їх в скриньку для кореспонденції ГУ ДПС, оскільки саме такий порядок подання документів (через скриньку) передбачений відповідачем.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 09.09.2020 по 14.09.2020 посадовими особами Головного управління ДФС у Вінницькій області на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР), «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 та відповідно до наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 08.09.2020 року № 2988 проведено фактичну перевірку ТОВ «Лерсен ЛТД» (РНОКПП 42671567), а саме Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зулінського Сергія, 38А, за період з 01.01.2020 по 14.09.2020, за результатами якої складено Акт № 162/09/42671567 від 14.09.2020.
Згідно з наявною інформацією в ІТС «Податковий блок» Товариство отримало ліцензію №02280314202000063, терміном дії з 03.08.2020 по 03.08.2025 на право здійснення роздрібної торгівлі пальним через АЗС, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Зулінського Сергія, 38А.
Перевіркою встановлено факти здійснення у періоді з 21.07.2020 по 02.08.2020 на АЗС за вище зазначеною адресою, роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується наявною інформацією в ІТС «Податковий блок» підсистема «Чеки РРО» без наявності (отримання) відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі, чим порушено вимоги статті 15 Закону № 481/95-ВР.
За результатами розгляду заперечень позивача від 16.09.2020 на висновки акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області (висновок від 28.09.2020 № 62) залишено без змін висновки акта перевірки, про що повідомлено платника рекомендованим листом від 29.09.2020 №13271/10/02-32-09-03 з повідомленням про вручення (отримано - 06.10.2020).
З урахуванням висновку про розгляд заперечень Товариства та матеріалів перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 № 0000200903, згідно з яким до платника податків застосована фінансова санкція на суму 250000 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 07.05.2021 №10364/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 № 0000200903 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач безпідставно здійснював роздрібну торгівлю пальним, що суперечить вимогам Закону № 481, та є підставою для застосування штрафних санкцій, адже, в силу вимог Закону № 481/95, роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктом господарювання виключно за умови наявності відповідної ліцензії, при цьому, норми чинного законодавства не містять жодних виключень, за яких є можливим здійснення роздрібної торгівлі пальним без відповідної ліцензії.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно норм статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (надалі по тексту також - Закон № 481/95, в редакції, станом на момент проведення перевірки), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Так, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Положеннями ст. 17 Закону № 481/95, передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
З матеріалів справи слідує, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням підприємству позивачу був нарахований штраф за здійснення роздрібної торгівлі паливом без ліцензії.
При цьому, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що подавав до контролюючого органу заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Як вбачаэться з матерыалыв справи, 03.08.2020 ГУ ДФС у Вінницькій області видано ліцензію за реєстраційним номером 022803142020000063 на право роздрібної торгівлі пальним суб'єкту господарювання - ТОВ «Лерсен ЛТД» терміном дії з 03.08.2020 до 03.08.2025, за місцем торгівлі - Вінницька область, м. Вінниця, вул. Зулінського Сергія, 38А.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 14.09.2020 №162/09/42671567, під час проведення перевірки встановлено факт реалізації ТОВ «Лерсен ЛТД» пального без наявної ліцензії.
Вказані факти підтверджуються матеріалами справи, зокрема даними з ІС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» (Чеки РРО) та даних платника - Звіту періодичного скороченого з № 0517 21.07.2020 по № 0530 03.08.2020 фіскальної пам'яті РРО за період з 21.07.2020 по 02.08.2020 .
З приводу посилань позивача на те, що 10.07.2020 ним подано до контролюючого органу заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, тобто вчинено всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову в її видачі щодо пального видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Таким чином, у вповноваженого органу є передбачений Законом №481/95-ВР 20-денний строк на видачу ліцензії або прийняття рішення про відмову у такій видачі, який з урахуванням поданої заяви 17.07.2020 № 20512/10 вх. закінчувався 05.08.2020.
Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №02280314202000063, видана 03.08.2020 терміном дії з 03.08.2020 по 03.08.2025.
Разом з тим, позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним з 21.07.2020 по 03.08.2020 за адресою: м. Вінниця, вул. Зулінського Сергія, 38А, до отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, чим порушено вимоги ст. 15 Закону №481/95-ВР.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує факту торгівлі пальним ТОВ «Лерсен ЛТД» у період за період з 21.07.2020 по 02.08.2020.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що матеріали справи не містять підтверджень звернення підприємства позивача до контролюючого органу за отриманням ліцензії на право роздрібної торгівлі. У разі звернення до контролюючого органу певними дозволеними засобами, у позивача має бути підтвердження цього, що виражається, зокрема, шляхом або проставлення штампу вхідної кореспонденції (дата та номер реєстрації документа органом що отримав його), або описом вкладення до поштового відправлення з фіскальним чеком поштового органу тощо.
При цьому, у силу вимог Закону № 481/95, роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктом господарювання виключно за умови наявності відповідної ліцензії.
Під час розгляду даного спору, позивач не надав суду першої інстанції доказів наявності вказаної ліцензії на час проведення перевірки, як і не надав їх до суду апеляційної інстанції.
Тож, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи позивачем не було доведено наявності у позивача права на здійснення роздрібної торгівлі пальним та наявності відповідної ліцензії, а тому, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.
Посилання апелянта на процедурні порушення та неузгодженості періодів, за які перевірка здійснювалась, не беруться до уваги колегією суддів, адже не спростовують факту провадження господарської діяльності без отримання ліцензії, а також останні не були покладенні в доводи позовної заяви при звернення до суду з даним позовом та стосуються формальних підстав для скасування винесеного рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність дій суб'єкта владних повноважень та наявність правових підстав для зобов'язання останнього вчинити певні дії.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.
У свою чергу, вказані позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегыя суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лерсен ЛТД" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма