07 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18801/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Національної поліції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (головуючий суддя Кальник В.В.)
у справі № 160/18801/21
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, в якому просив:
- визнати бездіяльність Національної поліції України у формі невиконання обов'язку призначення на посаду направленого у розпорядження ОСОБА_1 - протиправною;
- зобов'язати Національну поліцію України прийняти у своє розпорядження ОСОБА_1 та здійснити його призначення, припинивши перебування у розпорядженні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував на службі в Національній поліції України, зокрема, з 26.04.2018 обіймав посаду радника Голови Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України, з якої був відряджений у 2018 році Національною поліцією України на навчання за цільовим держаним замовленням до докторантури Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. На підставі наказу ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 13.08.2018 року №622 позивача зараховано до докторантури Університету за цільовим замовленням Національної поліції України на денну форму навчання за державним замовленням з 01.09.2018. Термін навчання в докторантурі становив два роки та повинний був закінчитися 31.08.2020. Наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 №114 о/с позивача незаконно відраховано з 15 липня 2020 року і направлено у розпорядження Національної поліції України. Наказ від 15.07.2020 №114 о/с позивач оскаржив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа №160/10425/20). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №160/10425/20 визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 №114 о/с в частині відрахування полковника поліції ОСОБА_1 та направлення у розпорядження Національної поліції України; визначення суми витрат, що підлягає відшкодуванню. Рішення суду набрало законної сили. Також, незаконний наказ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 №114 о/с став підставою для прийняття ОСОБА_1 Національною поліцією України в своє розпорядження та для видання наказу Національною поліцією України від 16.07.2020 року №777 о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України.17.07.2020 Національною поліцією України винесено наказ, яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 (0035414), радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови, із 17.07.2020. Позивач посилався на те, що даний наказ оскаржується позивачем в судовому порядку у справі №160/11202/20. З огляду на те, що позивач незаконно направлений у розпорядження Національної поліції України, він вважає, що останнє законне кадрове рішення відносно ОСОБА_1 прийнято у формі наказу ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 13.08.2018 №622 про зарахування до докторантури. ОСОБА_1 після скасування незаконного наказу ректора Університету №114 о/с від 15.07.2020 про відрахування та направлення у розпорядження Національної поліції України знову відновив з Університетом правові відносини, які зводилися до необхідності належним чином повернути відрядженого з Національної поліції України ОСОБА_1 назад у розпорядження Національної поліції України, але з дотриманням висновків, викладених у рішенні суду від 18.01.2021 у справі №160/10425/20. На виконання рішення суду від 18.01.2021 у справі №160/10425/20 ректор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 23 вересня 2021 року видав наказ №244 ос, яким направив ОСОБА_1 у розпорядження Національної поліції України 31 серпня 2020 року, що відповідає нормативному строку закінчення навчання у докторантурі. Проте, Національна поліція України відмовляється прийняти позивача у своє розпорядження та здійснити його призначення на посаду, на підставі чого ОСОБА_1 вважає таку бездіяльність протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач, в порядку встановленому п.2 ч.1. ст.67 ЗУ «Про Національну поліцію», повертаючись після закінчення навчання та відрахування з докторантури Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ мав бути зарахований у розпорядження Національної поліції України наказом по особовому складу. Зазначені дії мали бути вчинені відповідачем на підставі отриманого 12.10.2021 Департаментом кадрового забезпечення Національної поліції України листа Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.10.2021 №1/4488 «Про направлення документів відносно ОСОБА_1 ». Проте, відповідачем такі дії вчинені не були, що визнано судом неправомірною бездіяльністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач вважає, що суд першої в оскаржуваному рішенні у справі №160/18801/21 дійшов безпідставного висновку про незаконність наказів НПУ від 16.07.2020 № 777 о/с та від 17.07.2020 № 780 о/с, які є предметом судового розгляду у справі № 160/11202/20. Відповідач зазначає, що оскільки на момент отримання Національною поліцією України листа Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.10.2021 № 1/4488, тобто 12.10.2021 (вх. № 17867), як і на теперішній час, ОСОБА_1 службу в поліції не проходив та відповідно до ст. 17 Закону України «Про національну поліцію» не мав статусу поліцейського, у Національній поліції України відсутні правові підстави для реалізації наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ щодо його направлення в розпорядження НПУ. Також відповідач зазначає, що наказом Національної поліції України від 17.07.2020 № 780 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 17.07.2020 і, відповідно, починаючи з 18.07.2020 і на час звернення з апеляційною скаргою, позивач не має статусу поліцейського, що свідчить про відсутність правових підстав для видання Національною поліцією України наказу про зарахування ОСОБА_1 в розпорядження будь-якого органу поліції.
До початку судового засідання від повноважного представника позивача через підсистему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про закриття провадження. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що 22 лютого 2022 року наказом Голови Національної поліції України №255 о/с позивача було поновлено на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови з 01 вересня 2020 року та вказав про те, що подальший судовий захист порушених прав позивача шляхом зобов'язання Національної поліції України прийняти у своє розпорядження ОСОБА_1 та здійснити його призначення, припинивши перебування у розпорядженні є неможливим, оскільки фактично позивач вже наразі є поліцейським.
До клопотання представником позивача надано копію Наказу від 22.02.2022 № 255 о/с.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в клопотанні про закриття провадження.
Представник відповідача проти заявленого клопотання не заперечує.
За результатами розгляду клопотання представника позивача, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду із позовом у цій справі слугувала бездіяльність Національної поліції України щодо прийняття позивача у своє розпорядження та здійснення його призначення на посаду.
Така бездіяльність відповідача вмотивована такими обставинами.
Позивача - полковника поліції ОСОБА_1 зараховано до докторантури Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням наказом НПУ від 07.09.2018 № 840 о/с та направлено на навчання до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. У подальшому наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 №114 о/с, який було оскаржено позивачем в судовому порядку, полковника поліції ОСОБА_1 , докторанта денної форми навчання відділу докторантури та аспірантури, було відраховано та направлено у розпорядження Національної поліції України.
Наказом НПУ від 16.07.2020 №777 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду радником Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови НПУ.
У подальшому наказом НПУ від 17.07.2020 №780 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 17 липня 2020 року.
Накази НПУ від 16.07.2020 № 777 о/с та від 17.07.2020 №780 о/с оскаржені позивачем у судовому порядку в межах адміністративної справи №160/11202/21.
З огляду на те, що наказом Національної поліції України від 17.07.2020 № 780 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 17.07.2020 і, відповідно, починаючи з 18.07.2020 позивач не мав статусу поліцейського, відповідач вважав відсутніми підстави для видання Національною поліцією України наказу про зарахування ОСОБА_1 в розпорядження будь-якого органу поліції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №160/11202/21, яке набрало законної сили 14.02.2022, визнано протиправним і скасовано наказ Національної поліції України від 16.07.2020 №777 о/с. Визнано протиправним і скасовано наказ Національної поліції України від 17.07.2020 року №780 о/с.
На виконання означеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №160/11202/20 Національною поліцією України винесено наказ від 22.02.2022 №255 о/с, яким:
поновлено ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції України з 18 липня 2020 року;
поновлено ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на посаді радника Голови відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту забезпечення діяльності Голови, з 01 вересня 2020 року;
виплачено на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18 липня 2020 року до 14 лютого 2022 року в розмірі 357 679 (триста п'ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 08 коп. з урахуванням обов'язкових податків та зборів.
Факт виконання наказу підтверджується сторонами у судовому засіданні.
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з представником позивача, що відповідачем відновлено законні права та інтереси ОСОБА_1 , про фактичний захист яких він просив у цій справі про оскарження бездіяльності відповідача, шляхом поновлення на службі в Національній поліції України і поновлення на посаді, при цьому суд не встановив обставини, які дають підстави вважати, що відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним після такого виправлення, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Наведене вище є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року скасувати, провадження в адміністративній справі № 160/18801/21 - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко