про відмову у відкритті апеляційного провадження
23 червня 2022 року м. Дніпросправа № 215/1967/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 215/1967/21 за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Кушніра Сергія Івановича про визнання бездіяльності протиправною,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору.
23.04.2022 позивач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані позивачем, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі № 215/1967/21 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію вказаної ухвали разом з супровідним листом відправлено на адресу апелянта.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою пошти про його невручення "за закінченням терміну зберігання".
Кодексом адміністративного судочинства визначені порядок вручення судових повісток і судових рішень.
Так, порядок вручення судового рішення регулюється статтею 251 КАС України, відповідно до частини 5 якої якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, його копія протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі надсилається в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Оскільки позивачем електронна адреса, як у позові, так і апеляційній скарзі не зазначалась, ухвала суду про залишення позову без руху надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання», що свідчить про неотримання особою поштового відправлення у поштовому відділенні з власних невідомих суду міркувань.
Пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, апелянт не відмовлявся отримати судове рішення, проте і судом апеляційної інстанції виконані усі передбачені чинним процесуальним законодавством заходи для повідомлення скаржника про прийняте рішення.
Таким чином, виникла ситуація, яка не передбачена КАС України.
Фактично законодавцем створено ситуацію, коли після повернення конверту із судовим рішенням з позначкою «за закінченням терміну зберігання» суди не можуть прийняти жодного рішення, оскільки таке судове рішення не вважається врученим і відлік будь-якого строку (оскарження, усунення недоліків тощо) не починає свій перебіг.
Така ситуація також виникла у зв'язку з тим, що Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, містять лише приписи щодо вручення судових повісток і не визначають окремого порядку вручення судових рішень.
Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, чинним КАСУ не заборонено застосовувати аналогію закону щодо прогалин у процесуальному законодавстві.
Позивачем у апеляційній скарзі своїм місцезнаходженням зазначено АДРЕСА_1 , куди судом і направлялась ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, тобто судом виконані усі залежні від нього дії для повідомлення апелянта про необхідність усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, проте скаржником ухвала суду не отримана з невідомих причин.
Приписами статті 126 КАС України регулюється порядок вручення повісток, а саме її пунктом 11 визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З наведеного вбачається, що вручення судових повісток і судових рішень визначені окремими статтями, які не є тотожними і по різному регулюють таке вручення.
Так, стаття 251 КАС України, яка регулює порядок вручення судових рішень, на відміну від статті 126, що регулює порядок вручення судових повісток, не визначає днем вручення судового рішення «закінчення терміну зберігання» у поштовому відділенні.
У зв'язку з цим апеляційний суд вважає можливим застосувати до ситуації, яка виникла, аналогію закону, а відповідно і правила, визначені ч. 11 ст. 126 КАС України.
Інше застосування процесуальних норм взагалі не дозволить судам ніколи прийняти рішення в подібній ситуації.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають не тільки права, але і відповідні обов'язки, зокрема зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апелянт подав скаргу на відділення пошти 23 квітня 2022 року, проте станом на 23 червня 2022 року жодних дій для з'ясування долі апеляційної скарги не вчиняв, у поштове відділення для отримання поштового відправлення від суду не з'являвся, що суд розцінює як неналежну процесуальну поведінку.
Отже, суд дійшов висновку, що скаржник, будучи належним чином повідомлений, у встановлений судом строк і до цього часу вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 18 травня 2022 року не виконав.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі № 215/1967/21 за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Кушніра Сергія Івановича про визнання бездіяльності протиправною необхідно відмовити.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 215/1967/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко