Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 червня 2022 року Справа№200/76/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.01.2022 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ: 26010987, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 64), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченого розміру допомоги за 2018-2021 роки;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченого розміру допомоги за 2018-2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником війни. Посилається на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні і невиплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік та 2021 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. При цьому, позивач посилається рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.01.2022 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.01.2022 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому вказав, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до постанов КМ України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 14.03.2018 року №170, від 20.03.2019 року №237, від 19.02.2020 року №112 та від 08.04.2021 року № 325 встановлено було розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2018, 2019, 2020 та 2021 роках для учасників війни. Зазначена допомога у зазначених роках позивачу була нарахована управлінням у відповідних розмірах. На даний час зміни щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не вносилися.
З 31.01.2022 року по 28.02.2022 року суддя перебував у відпустці. Після її завершення у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №14/І-г від 26.02.2022 про запровадження особливого режиму роботи суду, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято. Зважаючи на вихід судді з відпустки 23.06.2022, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 . Належить до осіб, що мають право на пільги, встановлені законодавством України для учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 05.12.2017 року.
Відповідач - Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ: 26010987, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 64) є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує повноваження, передбачені ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII.
Сторонами не заперечується, що позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік для учасників війни у розмірі 525,00 грн.; за 2019 рік - 530,00 грн.; за 2020 рік - 570,00 грн. та за 2021 рік - 612,00 грн.
Не погодившись з діями відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI частину 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року.
В подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (набрала чинності 25.02.2020) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам війни у 2020 році 570,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином з 27.02.2020 застосовуються положення статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
З урахуванням цього, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам війни у 2020 році становить 4914,00 грн. (1638,00 грн. х 3).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам війни у 2021 році становить 5307,00 гривень (1769,00 гривень х 3).
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про те, що відповідач вчинив протиправні дії щодо відмови позивачу у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
З урахуванням того, що відповідачем було виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня на 2020 рік для учасників війни у розмірі 570,00 грн., залишок невиплаченої грошової допомоги до 5 травня на 2020 рік становить 4344,00 грн.; та до 5 травня на 2021 рік для учасників війни - у розмірі 612,00 грн., залишок невиплаченої грошової допомоги до 5 травня на 2021 рік становить 4695,00 грн.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплати частину грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік та 2019 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року справі №4819/49/19 зазначила, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ. Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього.
На час здійснення спірних виплат у 2018-2019 роках були чинні положення Закону, який КМУ був уповноважений визначити їх розмір. Тому дії відповідача у цій частині ґрунтувалися на законі.
З огляду на викладене, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) не впливає на правовідносини щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2018 рік і за 2019 рік, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки ця допомога була сплачена у встановленому на той час розмірі.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Враховуючи наведене суд вважає, що достатнім, необхідним, ефективним та повним способом захисту є:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частини грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ: 26010987, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 64) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) частини грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги, а саме у розмірі 4344,00 грн.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ: 26010987, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 64) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) частини грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги, а саме у розмірі 4695,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ: 26010987, місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Машинобудівників, 64) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 24 червня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Бєломєстнов О.Ю.