ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5564/22
провадження № 1-кп/753/1284/22
"21" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного до ЄДРД за № 12022110000000095, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження.
Прокурор, думку якого підтримала сторона захисту, вважав за доцільне направити кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення територіальної підсудності.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку про необхідність направлення обвинувального акта відносно ОСОБА_6 до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності виходячи з наступного.
Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, зокрема: направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, при цьому відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Разом з тим, положеннями ст. 615 КПК України встановлено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, і згідно ч. 9 вказаної статті під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування. Відповідно до положень ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акта.
У даному випадку обвинувальний акт було затверджено прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону. При цьому згідно наказу Офісу Генерального від 22.11.2021 року № 370 « Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері» Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону забезпечує виконання повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами, наказами Генерального прокурора, з урахуванням положень цього наказу на території Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва.
При цьому інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення вчинено по вул. Турчиновського смт Калита Броварського району Київської області, що відноситься до територіальної юрисдикції Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону і за територіальною підсудністю відноситься до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Крім того, потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні проживають у смт Калита Броварського району Київської області
За наведених обставин, з метою дотримання правил територіальної підсудності, а також з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження, дане кримінальне провадження підлягає направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження з Дарницького районного суду м. Києва до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Також прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого з підстав наявності ризиків, передбачених п. п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що, з урахуванням даних щодо особи ОСОБА_6 , свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання, підтримане захисником ОСОБА_5 та обвинуваченим, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби. Посилаючись на практику ЄСПЛ просив врахувати, що зі спливом часу встановлені раніше ризики зменшуються, а сама по собі тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Просив врахувати думку потерпілих, які в поданих заявах просили змінити запобіжний захід, а також взяти до уваги дані щодо особи обвинуваченого, який має на утриманні малолітню дитину, одружений, працював, є добровольцем Тро, позитивні характеристики, те, що з місця ДТП ОСОБА_6 не тікав, сам викликав поліцію та медиків.
Крім того стороною захисту вказано про те, що чинним КПК України не передбачено продовження дії запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового засідання, та звернуто увагу суду, що прокурором грубо порушено вимоги ст. 184 КПК України, а саме до клопотання про продовження дії запобіжного заходу не додано копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження тримання особи під вартою.
Також зазначено про не доведення прокурором заявлених ризиків та недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників судового провадження суд приходить до наступного висновку.
Так, під час досудового розслідування ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчить скерування обвинувального акту до суду в сукупності з даними, що характеризують особу останнього, а саме вік та стан здоров'я, з огляду на ступінь тяжкості правопорушення та вид і розмір покарання, яке може загрожувати в разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про те, що наведені обставини збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не продовживши тримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи конкретні обставини вказаного кримінального провадження суд вважає, що ризик вчинення нового аналогічного кримінального правопорушення є реальним.
Також, судовий розгляд ще не розпочався, потерпілі та свідки не допитані, що свідчить про можливість незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб.
Відомостей, які би свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, зокрема за станом здоров'я, в матеріалах провадження немає.
При цьому суд погоджується з твердженням сторони захисту про те, що зі спливом часу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, дещо знижуються, проте, на думку суду, наведені ризики продовжують існувати і є реальними, і стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним у справі ризикам з урахуванням обставин справи та даних щодо особи обвинуваченого, а також забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
При цьому суд приймає до уваги високу суспільну небезпечність інкримінованого злочину, що також є причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки вчиненого, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.
Наявність певних соціальних зв'язків за відсутності сукупності інших обставин, що враховуються при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, не може бути підставою для прийняття рішення про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на викладене суд вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Не доведення прокурором наявності ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням наведеного вище, не впливає на висновки суду щодо необхідності продовження дії найсуворішого запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про порушення вимог КПК України щодо недотримання порядку подачі клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає неспроможними, оскільки такі доводи пов'язані виключно з власною позицією захисника щодо трактування норм кримінального процесуального закону, яка є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам КПК України, рішенню Конституційного Суду України по справі № 1-28/2017 від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 та практики ЄСПЛ, оскільки питання про продовження запобіжного заходу вирішено за наявності клопотання прокурора, при цьому суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення. При цьому суд вважає правильною позицію сторони обвинувачення щодо заявленого клопотання про продовження дії запобіжного заходу, оскільки вирішувати питання щодо застосування запобіжного заходу при існуванні запобіжного заходу, строк дії якого не сплинув, чинним законодавством не передбачено і будь-яких заборон щодо вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання чинний КПК України не містить.
Також, приймаючи до уваги те, що надання доказів суду до початку судового розгляду заборонено положеннями КПК України, та крім того беручи до уваги стадію судового провадження - проведення підготовчого судового засідання, надання будь-яких матеріалів до клопотання про продовження дії запобіжного заходу, що є обов'язковим під час досудового розслідування, є неможливим.
Враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 спричинив загибель людини, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд
Кримінальне провадження, внесене до ЄДРД за № 12022110000000095, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, - направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 серпня 2022 року включно.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий