Справа 712/4524/22
Провадження № 1-кс/712/2103/22
24 червня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Старший слідчий Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, терміном на 60 діб без визначенням застави.
Клопотання мотивується тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310001009 від 02.06.2022, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 05 травня 2022 року близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на площадці перед вхідними дверима під'їзду № 5 будинку АДРЕСА_1 , в результаті конфлікту, який виник раптово, на ґрунті особистих неприязних відносин, а саме через те, що ОСОБА_6 не хотів впускати до під'їзду № 5 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла на прийом до голови ОСББ, маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи власні дії та можливість настання тяжких наслідків від них, умисно, цілеспрямовано, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, спочатку вхідними дверима придавив ОСОБА_7 до стіни, а в подальшому вирвав з її рук ковіньку, на яку остання спиралася при ходьбі, умисно наніс ковінькою чотири удари по голові в тім'яну ділянку. В подальшому ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_7 рукою в праве плече, від чого вона впала та скотилася по сходах, після чого з місця скоєння злочину зник.
Відповідно до висновку експерта № 02-01/303 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: травми голови із вдавленим переломом склепіння черепа в тім'яній ділянці, забоєм головного мозку, раною та крововиливом тім'яної ділянки голови в ділянці перелому, які виникли від дії тупого предмету, по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
В кримінальному провадженні 06.06.2022 створена слідча група, до складу якої увійшли слідчі СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та СУ ГУНП В Черкаській області.
24.06.2022 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 03.06.2022, 07.06.2022; протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 від 03.06.2022; копією аудіозаписів від 05.05.2022 на спецлінію «102», щодо повідомлення про вчинення злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2022 та 15.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2022 та 16.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.06.2022; висновком експерта № 02-01/303 від 14.06.2022; протоколом огляду предметів - медичної картки ОСОБА_8 ; протоколом огляду предметів - металевої ковіньки; протоколу огляду предметів - копій аудіозаписів від 05.05.2022 на спецлінію «102»; протоколом впізнання особи за фотознімками, проведений за участі потерпілої від 21.06.2022.
Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній намагаючись уникнути відповідальності за скоєне, з місця вчинення злочину зник. Крім того, існує ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_6 може перешкоджати проведенню досудового розслідуванні кримінальному провадженні іншим чином та вчинити нові умисні злочини, зважаючи на те, що він неодноразово попадав в поле зору працівників поліції, як особа, на яку вказували громадяни щодо вчинення останнім правопорушень.
Враховуючи, що підозрюваний, вчинив тяжкий злочин, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти до восьми років, крім цього слід зазначити те, що в кримінальному провадженні проведені не всі слідчі (розшукові) дії, що є підставою вважати, що ОСОБА_6 може впливати на потерпілих, свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання - на даний час вдома не проживає або приходить до місця проживання на невеликий проміжок часу, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також беручи до уваги, те, що останній намагаючись уникнути відповідальності за скоєне зник з місця вчинення злочину.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 проживає поряд з свідками та потерпілою, тому вказане дає слідству достатні підстави вважати, що підозрюваний має можливість та буде впливати на свідків та потерпілу.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи суспільну небезпечність вказаної категорії злочинів.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що на даний час ОСОБА_6 розлучений, не має сім'ї та місця роботи, згідно п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України - репутацію підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, необхідно врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його особу, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, враховуючи існуючу можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
У відповідності до частин 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
В судовому засіданні прокурор та слідчі клопотання підтримали та просили його задоволити.
Захисник в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснивши, що ніякого злочину він не вчиняв, в інкримінованому злочині вину не визнає.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 у кримінальному правопорушенні.
Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З клопотання вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання - на даний час вдома не проживає або приходить до місця проживання на невеликий проміжок часу, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також беручи до уваги, те, що останній намагаючись уникнути відповідальності за скоєне, зник з місця вчинення злочину.
Також, ОСОБА_12 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 проживає поряд з свідками та потерпілою, тому підозрюваний має можливість та буде впливати на свідків та потерпілу. Може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи суспільну небезпечність вказаної категорії злочинів.
Відповідно до довідки-характеристики на ОСОБА_6 , наданою головою ОСББ «Смілянська-2», ОСОБА_6 за період проживання в будинку АДРЕСА_1 , поводиться в цілому адекватно, вітається до сусідів, допомагає людям похилого віку піднести речі до ліфта.
Але інколи може проявляти агресію. В своєму помешканні пошкодив меблі, вікна. З вікна своєї квартири на дах першого поверху офісних приміщень викидав різноманітні речі, банки, сільці тощо..
Занепокоєння мешканців під'їзду викликає схильність до зображення фашистської символіки в під'їзді, ліфту будинку та вікнах квартири (фото потрапило навіть в соціальні мережі).
Факти нападу на сантехника та інших мешканців відображено в протоколах поліції, яку викликали неодноразово сусіди.
Відповідно до довідки КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» від 07.06.20222 року № 1650/02 ОСОБА_6 , 1983 року народження дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня ЧОР» з 29.01.2021 року по 22.02.2021 року з діагнозом: «Гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, афективно-маячний синдром».
Крім того, органом досудового розслідування неодноразово ОСОБА_6 викликався повістками, які були відправлені поштою, залишалися в дверях за місцем проживання ОСОБА_6 та вручалися його матері, однак на виклики ОСОБА_6 до органів досудового розслідування не з'являвся.
Відповідно до пояснень матері ОСОБА_6 , останній веде аморальний спосіб життя, іноді проявляє агресію, яка пов'язана з його захворюванням.
Таким чином, на даний час існують, передбачені ст. 177 КПК України ризики, оскільки з урахуванням в сукупності обставин відповідно до ст. 178 КПК України: ОСОБА_6 розлучений, не має сім'ї та місця роботи, не має соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Причетність ОСОБА_12 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 03.06.2022, 07.06.2022; протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 від 03.06.2022; копією аудіозаписів від 05.05.2022 на спецлінію «102», щодо повідомлення про вчинення злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2022 та 15.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2022 та 16.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.06.2022; висновком експерта № 02-01/303 від 14.06.2022; протоколом огляду предметів - медичної картки ОСОБА_8 ; протоколом огляду предметів - металевої ковіньки; протоколу огляду предметів - копій аудіозаписів від 05.05.2022 на спецлінію «102»; протоколом впізнання особи за фотознімками, проведений за участі потерпілої від 21.06.2022.
З метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_12 , запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України.
Жоден менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, враховуючи поведінку підозрюваного, не дозволить мінімізувати вищевказані ризики, особливо на такому етапі досудового розслідування, який потребує проведення значної кількості слідчо-розшукових дій.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджено прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 24 серпня 2022 року, включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 24 червня 2022 року.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Черкаси.
Виконання ухвали покласти на Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1