Справа № 191/1153/22
Провадження № 3/191/284/22
21 червня 2022 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Військової частини НОМЕР_1 відносно :
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ванчиківці Новоселицького району Чернівецької області, стрілець-снайпер мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальону військової частини НОМЕР_1, солдат, проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-11 КУпАП , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії НОМЕР_1 № 55 від 19.06.2022 року, складеного командиром мотопіхотного батальону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , у відповідності вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен. У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999№ 548- XIV, та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV військовослужбовець під час проходження військової служби за контрактом, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Встановлено, що з 13.06.2022 року по 17.06.2022 року солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину, чим порушив частину 4 статті 172-11 КУпАП та був відсутній не більше 10 робочих діб. Таким чином, стрілець-снайпер мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1, солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Так як надав медичні довідки про хворобу з 10.06.2022 року по 15.06.2022 року, видані сімейним лікарем.
Суддя, заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В матеріалах справи міститься відпускний квиток № 159 від 31.05.2022 року, згідно якого солдат ОСОБА_1 звільнено у відпустку за сімейними обставинами на 10 діб - з 31.05.2022 року по 09.06.2022 року. 10.06.2022 року зобов'язаний з'явитися до місця служби у в/ч НОМЕР_1 в район виконання завдань за призначенням.
Згідно рапорту та доповіді командира мотопіхотного батальону військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2022 року солдат ОСОБА_1 не прибув з відпустки 10.06.2022 року. Станом на 13.06.2022 року військовослужбовець на службу не з'явився.
З рапорту командира мотопіхотного батальону військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2022 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 прибув із СЗЧ у район виконання завдань за призначенням та приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Крім того, згідно копії медичного висновку від 13.06.2022 року, виданого сімейним лікарем ОСОБА_3 , ОСОБА_1 з 10.06.2022 року по 15.06.2022 року перебував на лікарняному.
З протоколу Серії НОМЕР_1 № 55 від 119.06.2022 року про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП.
Диспозиція ч.1,3,4 ст.172-11 КУпАП передбачають самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб; Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб; Діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Командиром мотопіхотного батальону військової частини НОМЕР_1 дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст.172-11 КУпАП, як самовільне залишення ним військової частини тривалістю не більше 10 робочих діб. Але, з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не прибув з відпустки 10.06.2022 року без поважних причини, але приступив до виконання своїх службових обов'язків 17.06.2022 року. Зазначені обставини свідчать про те, що будь-яких належних та допустимих доказів самовільного залишення солдатом ОСОБА_1 військової частини суду надано не було.
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 33, 245,247,251,252, 283,284 КУпАП, суддя,-
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 172-11 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. В. Прижигалінська