Справа № 191/4249/21
Провадження № 3/191/1273/21
14 червня 2022 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №864849 зазначено, що 08 грудня 2021 року о 00-32 годин ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених діючим законодавством України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме останній намагався вчинити крадіжку електрокабелю на ринку привокзальної площі ст.Синельникове-1, але був пійманий охоронцем фірми «Майстр».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була повідомлена про день, час і місце судового розгляду справи шляхом отримання sms-повідомлення.
Суддя, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КупАП.
Так, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , останній мав намір вчинити крадіжку електрокабелю.
Отже, судом встановлено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків її малолітній син ОСОБА_2 мав намір скоїти крадіжку.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КупАП, включає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як зазначено у ч.4 ст.184 КупАП за вказаною нормою батьки відповідають у разі вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч.1 ст.184 КупАП, оскільки в її діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.184 КупАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься вст.7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд, враховуючи, що вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за ч.1 ст.184 КУпАП, без врахування того, що невиконання батьківських обов'язків, наслідком якого є вчинення малолітнім діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, кваліфікуються за ч.4 ст.184 КупАП, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КупАП.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо постанова не буде скасована.
Суддя Т. В. Прижигалінська