179/1775/21
2/179/140/22
27 травня 2022 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Чернеччинська сільська рада, Магдалинівський районний виробничий відділ Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відділ Держгеокадастру у Волочинському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Чернеччинська сільська рада, Магдалинівський районний виробничий відділ Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відділ Держгеокадастру у Волочинському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позивач з урахуванням уточнень посилається на те, що 11 жовтня 2020 року позивач подав до Чернеччинської сільської ради клопотання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,75 га в АДРЕСА_1 .
Рішенням сесії Чернеччинської сільської ради від 22 жовтня 2020 року № 900-8/VII позивачеві надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.75 га в АДРЕСА_1 , та рекомендовано звернутися до землевпорядної організації для замовлення робіт по розробці даного проекту.
При зверненні до землевпорядної організації було встановлено про неможливість виготовлення проекту землеустрою за наступних підстав.
Восени 2020 року відповідач ОСОБА_4 також звертався до Чернеччинської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, про приватизацію якої подав клопотання відповідач, безпосередньо межує з моєю земельною ділянкою.
Магдалинівським районним виробничим відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» був виготовлений на ім'я ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га, і здійснена державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер земельної ділянки 1222383000:05:001:0193.
При виготовленні проекту землеустрою ОСОБА_4 була допущена помилка - геодезичний план-схема місця розташування земельної ділянки не відповідає викопіюванню наданому ОСОБА_4 сільською радою, оскільки здійснено зміщення земельної ділянки на виділену позивачеві земельну ділянку.
Рішенням сесії Чернеччинської сільської ради від 07.12.2020 року № 106-2/VIII ОСОБА_4 було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою на підставі невідповідності розміщення земельної ділянки наданим викопіюванням. Цим рішенням було рекомендовано відповідачу змінити розташування земельної ділянки та приведення у відповідність до проектної документації та повторно звернутися для затвердження проекту землеустрою. Однак до цього часу відповідач вказані суперечності по проекту землеустрою не усунув, чим порушує права позивача на приватизацію суміжної земельної ділянки.
Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки ОСОБА_4 була здійснена в порушення вимог законодавства, оскільки державний кадастровий реєстратор при отриманні проекту землеустрою відповідача не здійснив належним чином перевірку відповідності фактичного розташування земельної ділянки наданому сільською радою викопіюванню, у зв'язку з чим в межах земельної ділянки, яку передбачалося зареєструвати, ввійшла частина земельної ділянки, що приватизовується позивачем. Своєчасне виявлення таких порушень давало державному кадастровому реєстратору підставу для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.
Вказані обставини позбавляють позивача можливості здійснити приватизацію та державну реєстрацію права власності виділеної земельної ділянки, зв'язку з чим звертається до суду та прохає скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 1222383000:05:001:0193, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , здійснену державним кадастровим реєстратором на підставі проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.000 га, виготовленого Магдалинівським районним виробничим відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти позову посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що рішенням сесії Чернеччинської сільської ради від 22 жовтня 2020 року № 898-8/VII йому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.00 га в АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Точні межі земельної ділянки визначалися землевпорядною організацією. Законність виготовлення проекту землеустрою була підтверджена у встановленому порядку. Крім того, представник відповідача зазначив, що рішення сесії Чернеччинської сільської ради від 07.12.2020 року № 106-2/VIII, яким ОСОБА_4 було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою скасовано рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 року.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано пояснення, де зазначається, що відмов для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1222383000:05:001:0193 не було.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подав до Чернеччинської сільської ради клопотання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,75 га в АДРЕСА_1 (а. с. 6).
Рішенням сесії Чернеччинської сільської ради від 22 жовтня 2020 року № 900-8/VII ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.75 га в АДРЕСА_1 (а. с. 13).
21 жовтня 2020 року ОСОБА_4 подав до Чернеччинської сільської ради клопотання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га в АДРЕСА_1 (а. с. 43).
Рішенням сесії Чернеччинської сільської ради від 22 жовтня 2020 року № 898-8/VII ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.000 га в АДРЕСА_1 (а. с. 43- зворот).
Після виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_4 погодив його в порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України (а. с. 62-63), та звернувся із заявою про реєстрацію земельної ділянки (реєстраційний номер звернення ЗВ-9712109032020).
Державний кадастровий реєстратор відділу у Волочиському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, 12 листопада 2020 року здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, присвоїв кадастровий номер земельній ділянці 1222383000:05:001:0193 та видав на підтвердження державної реєстрації заявнику витяг за номером НВ-6812752592020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а. с. 65).
У подальшому ОСОБА_4 звернувся до Чернеччинської сільської ради із заявою про затвердження проекту та відведення земельної ділянки у власність.
Рішенням сесії Чернеччинської сільської ради від 07.12.2020 року № 106-2/VIII ОСОБА_4 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою на підставі невідповідності розміщення земельної ділянки наданим викопіюванням. Цим рішенням було рекомендовано відповідачу змінити розташування земельної ділянки та приведення у відповідність до проектної документації та повторно звернутися для затвердження проекту землеустрою (а. с. 12).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі № 160/9884/21 визнано протиправним та скасовано рішення сесії Чернеччинської сільської ради від 07.12.2020 року № 106-2/VIII, зобов'язано Чернеччинську сільську раду повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Рішення суду набрало законної сили 17 вересня 2021 року (а. с. 35-36).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У пункті «б» частини першої статті 81 ЗК України зазначено, що однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є безоплатна їх передача із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказана норма надає право громадянам набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.
У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із частиною сьомою вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік, закріплений у частині 7 статті 118 ЗК України, є вичерпний.
Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.
Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У відповідності до ч. 1-6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:
особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи .
Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв'язку.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:
перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:
подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.
Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі № 160/9884/21, що судом при розгляді вказаної справи було досліджено законність складання землевпорядної документації, яка стала підставою для проведення державної реєстрації земельної ділянки, де зазначено про відповідність документації вимогам закону.
Судом встановлено, що відповідачем правомірно здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером1222383000:05:001:0193, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Чернеччинська сільська рада, Магдалинівський районний виробничий відділ Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відділ Держгеокадастру у Волочинському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 червня 2022 року.
Суддя Т.А.Ковальчук