Справа № 548/364/22
Провадження № 2-а/548/62/22
23.06.2022 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожко В.П.,
з участю секретаря судового засідання - Комаренко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хорол в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора Управління патрульної поліції в м. Київ 3 батальйону 6 роти Кобзара Максима Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
12.12.2021 року до Хорольського районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Київ 3 батальйону 6 роти Кобзара Максима Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
29.04.2022 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області було залучено в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в м. Києві.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 15 лютого 2022 року, він, керуючи транспортним засобом марки MAN TGX 18.440 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMIDT, державний номерний знак НОМЕР_2 по обїздній в м. Бровари, був зупинений інспектором інспектором Управління патрульної поліції в м. Київ Кобзарем. М.Ю., який при перевірці його посвідчення водія встановив, що в базі даних відсутні відомості про отримання позивачем помсвідчення водія категорії "Е" та склав відносно нього постанову Серії ЕАО № 5320528, якою визнав його винувати у вчиненні адміністративногоправопорушення, передбаченого ст. 126 ч.2 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.
Зазначену постанову ОСОБА_1 вважає протиправною, оскільки він має посвідчення водія категорії "Е", що підтверджується пред'явленим працівнику поліції посвідченням водія НОМЕР_3 , відомості про яке зазначено в оскаржуваній постанові, яка деє йому право керування зазначеним у постанові транспортним засобом, а відсутність у базі даних відповідача відмітки про отримання ним такого посвідчення не давало право відповідачу - інспектору поліції притягувати його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП.
Відповідачі, інспектор Управління патрульної поліції в м. Київ 3 батальйону 6 роти Кобзар. М.Ю. та представник Управління патрульної поліції в м. Києві, подали до суду відзиви на адміністративний позов, в яких зазначили, що водій не мав права керувати транспортним засобом, категорії СЕ, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому відповідачі прохають суд відмовити в задоволенні позову. Крім цього додали до суду диск із відеозаписом адміністративного правопорушення.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАО № 5320528 від 15.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. В постанові інспектором вказано, що 15.02.2022 року о 15 год. 43 хв. у м. Бровари об'їздна дорога ОСОБА_2 керував транспортним засобом з напівпричепом НОМЕР_2 з пошкодженим заднім правим пневмоблоком, при перевірці документів не мав відповідного посвідчення водія категорії "Е", чим порушив п. 2.1 ПДР України. В зв'язку з чим наклав на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Розглядаючи справу, суд вирішує спір по суті в межах заявлених позовних вимог.
Частина 2 статті 126 КУпАП, у якій ОСОБА_1 визнано винуватим передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керувати таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч.2 ст.71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За приписами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином відповідачем не надано суду переконливих доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку він встановив наявність адміністративного правопорушення та винність позивача в його вчиненні.
Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 08.06.2001 року категорій «А,В,С,Д,Е» видане ВРЕР ДАІ з обслуговування с.м.т. Семенівка, Семенівського, Хорольського та Глобинськогорайонів підпорядкованого УМВС України в Полтавській області.
Ця обставина підтверджується довідкою Головного сервісного центру МВС (ТСЦ МВС № 5347) від 19 лютого 2022 року.
Копією посвідчення водія Серії НОМЕР_3 . Копією екзаменаційної картки водія, на звороті якої мається заверена печаткою відмітка про отримання позивачем посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 08.06.2001 року категорій «А,В,С,Д,Е».
Суд констатує, що у відповідача - інспектора поліції не було підстав притягувати до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , так як останній пред'явив посвідчення водія в якому є відкритими категорії "А,В,С,Д,Е", що вбачається зі змісту оскаржуваної постанови.
Вказане посвідчення водія є діючим, виданим у 2001 році, тому твердження відповідачів, що воно підлягає обов'язковій заміні є безпідставним.
З огляду на вищевикладене, суд вважає недоведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАО № 5320528 від 15.02.2022 року необхідно скасуванню, а провадження по справі - закрити.
Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 496.20,00 грн, а тому оскільки його позов задоволено повністю, понесені ним судові витрати необхідно компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м. Києві.
Керуючись статтями 19, 20, 71, 77, 99, 139, 222, 252, 251, 283, 286, КАС України, суд
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора Управління патрульної поліції в м. Київ 3 батальйону 6 роти Кобзара Максима Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕАО № 5320528 від 15 лютого 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень) гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_3 - закрити.
Стягнути із Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 496,00 (чотириста дев'яносто шість гривень) 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Інспектор управління патрульної поліції в м. Київ 3 батальйону 6 роти старший лейтенант поліції Кобзар Максим Юрійович, юридична адреса: м. Київ, вулиця Народного ополчення, 9 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Київ, вулиця Народного ополчення, 9, ідентифікаційний код 40108646.
Головуючий: