Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3064/21
Провадження № 2/553/225/2022
Іменем України
17.06.2022м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Тимчук Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
Позивач 12 листопада 2021 року звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Представника позивача - адвокат Остапенко І.О. та позивач ОСОБА_1 надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представника відповідача надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Третя особа ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради Харківського району Харківської області додається.
Померла була матір'ю позивача - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .
Після померлої залишилося спадкове майно - Ѕ частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем після померлої - ОСОБА_3 є позивач - ОСОБА_1 .
08.12.2020р. на підставі заяви позивача про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Т.А., було заведено спадкову справу за № 6/2020.
31.08.2021р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Омеліч Т.А була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 436/02-14, якою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно (1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо зареєстрованих часток вказано нерухомого майна, що не дають встановити склад спадкового майна та неможливістю встановлення безспірності вчинення нотаріальної дії.
Нотаріусом при підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, було встановлено що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено що житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 належить: Ѕ частина зареєстрована за ОСОБА_2 ; Ѕ частина зареєстрована за померлою - ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05.06.2006 р., номер запису про право власності № 10721622; спільна сумісна власність, без зазначення часток зареєстровано за ОСОБА_3 ( номер запису про право власності № 9797502) та за матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (номер запису про право власності № 9797503).
У зв'язку з вищевказаними обставинами позивач - ОСОБА_1 , не може оформити спадщину після померлої матері - ОСОБА_3 - та вільно володіти і розпоряджатись майном у подальшому.
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належав ОСОБА_5 ( батьку померлої ОСОБА_3 ), в тому числі, на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будування індивідуального житлового будинку по праву особистої власності, виданого Першою полтавською державною нотаріальною конторою 07.01.1957р. відповідно до реєстру № 2-9І, зареєстрованого в Полтавському міжгорбюро технічної інвентаризації в реєстраційну книгу № 70 під № 128 25.01.1965р.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим відкрилась спадщина. Спадкоємцями були дружина ОСОБА_4 та донька ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності від 16.01.1993р., дружині ОСОБА_4 належало право власності на Ѕ частину спільного майна.
Згідно з Реєстраційним посвідченням від 26.01.1993р. на підставі свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано по ј частині будинку за адресою АДРЕСА_1 у рівних частках.
У Технічному паспорті від 27.03.1981р. були внесені правки, де вказано, що ОСОБА_4 належить 3/8 частини будинку, а ОСОБА_3 належить 1/8 частина будинку за адресою АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що протягом періоду проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою удосконалення помешкання були виконані прибудови до будинку за адресою АДРЕСА_1 , але до державних органів сторони не зверталися, ОСОБА_3 у січні 2006р. звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави та просила визнати право власності на самочинно збудоване майно за нею та за ОСОБА_6 , яка на момент подачі позову була покійною.
Рішенням по справі № 2-586/06 від 08.02.2006р. Ленінський райсуд м. Полтави позов ОСОБА_3 до територіальної громади м. Полтави, третя особа - ОСОБА_2 задовольнив. Визнав за ОСОБА_4 нині покійною та ОСОБА_3 право власності на самочинно збудоване майно за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 2-1 коридор площею 2,1 кв.м., 2-7 кухня площею 5,7 кв.м., 2-8 коридор площею 3,4 кв.м., 2-9 комора площею 0,6 кв.м., 2-10 вбиральня площею 0,9 кв.м., 2-11 ванна кімната площею 2,7 кв.м., 2-12 вбудована шафа площею 0,2 кв.м.
Згідно Витягу № 10135539 про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 20.03.2006р. було зареєстровано самочинно збудоване майно згідно з вищезазначеним рішенням суду без зазначення часок.
ОСОБА_3 05.06 2006 р. звернулась до Ленінського районного суду м. Полтава, в якому просила визнати право власності на Ѕ частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Ленінського райсуду м. Полтави від 05.06.2006р., позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Полтавської територіальної громади м. Полтави задоволено. Визнано за ОСОБА_3 , як за спадкоємицею після померлої ОСОБА_4 , право власності на Ѕ частину будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням самочинних будівель ( які згідно з рішенням по справі № 2-5806 від 08.02.2006р були признані законними).
В зазначеному рішенні Ленінський суд вказав на те, що «відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_4 , ОСОБА_3 успадкувала 3/8 частин вказаного будинку, та 1/8 частина ОСОБА_3 , разом у власності ОСОБА_3 знаходиться Ѕ частина будинковолодіння».
Згідно з Витягом № 11240095 про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 17.07.2006р. були внесені зміни та власником Ѕ частину будинку за адресою АДРЕСА_1 стала ОСОБА_3
ОСОБА_3 та її померла мати ОСОБА_6 удосконалили свою Ѕ частину будинку та через суд (справа № 2-586/06 від 08.02.2006р) визнали право власності на самочинне будівництво. Виходячи з вищевикладеного самочинне будівництво входить в Ѕ частину будинку (будинковолодіння) за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично, площа Ѕ частини будинку збільшилась, але частка в приватній спільній часткові власності не збільшилась.
До Державного реєстру на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна були внесені зміни від 20.03.2006р., які висвітлювали саме удосконалення Ѕ частини будинку, а саме за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була зареєстровано майно без вказання часток. Фактично, вказані реєстраційні записи (зміни) перешкоджають позивачу - ОСОБА_1 оформити спадщину.
Також, Державного реєстру на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, були внесені зміни 17.07.2006р. відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05.06 2006р., де зазначено що ОСОБА_3 володіє Ѕ частиною будинку за адресою АДРЕСА_2 . Тому, згідно з вищевикладеним, зміни від 17.07.2006р також входять до складу змін, внесених 20.03.2006р., тому в реєстрі фактично має місце дублювання даних. Через викладене виникли розбіжності щодо зареєстрованих часток будинку за адресою АДРЕСА_1 та через розбіжності визначити склад спадкового майна не має можливості та - відповідно - оформити в позасудовий порядок.
Через дані розбіжності позивач не має можливості оформити спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 та вільно володіти так розпоряджатися майном подальшому.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Положеннями частини 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Відповідно до ст. ст. 316-319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.17 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст.1258 ЦК України існує черговість спадкування, спадкоємці за законом одержуються право на спадкування почергово. У нашому випадку та згідно з ст. 1261 ЦКУ обидва спадкоємці відносяться до першої черги. А частки визначені ст.1267 ЦКУ та є рівними, тобто ј у кожного.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину у встановленому порядку, але нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № № 436/02-14, якою було відмовлено у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо зареєстрованих часток вказано нерухомого майна, що не дають встановити склад спадкового майна та неможливістю встановлення безспірності вчинення нотаріальної дії.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 174, 175 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08.02.2006р. по справі № 2-586/06 (дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 20.03.2006р.), рішення Ленінського райсуду м. Полтави від 05.06.2006р. (дата прийняття рішення про державну реєстрацію 17.07.2006р.) та в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського райсуду м. Полтави від 08.02.2006р. (дата прийняття рішення про державну реєстрацію 20.03.2006р.), належить частка жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складає Ѕ частку.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А-1», сараю літ. «Б», сараю літ. «б», сараю літ. «б2», вбиральні літ. «В», огорожі № 2, воріт № 3, хвіртки № 4.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук