Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1546/20
Провадження № 1-кп/553/56/2022
Іменем України
16.06.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020170030000427 від 13.05.2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, освіта неповна середня - спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-25.12.2007 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
09.06.2008 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185 до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строком на 2роки;
- 15.08.2008 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
-27.09.2012 року Красноармійським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строком на 2 роки;
-18.02.2013 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки 3 місяці;
-18.03.2013 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі;
-05.07.2019 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту;
-01.12.2021 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, КК України у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі,
за ознаками вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, які він вчинив за наступних обставин.
Так, 11.05.2020 року, близько 09 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з корисливих спонукань, з прямим умислом, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, правомірно перебуваючи в магазині ТОВ «Еко маркет», за адресою м. Полтава, бул. Б. Хмельницького, 5/2, намагався відкрито заволодіти продуктами харчування , а саме: пляшкою горілки «Хлібний Дар», об'ємом 1 л., вартістю 149, 17 грн. (без ПДВ), батоном Полтавського ХК Підмосковний вартістю 11,13 грн. (без ПДВ), ковбасою МК «Фінська» вартістю 97,25 грн. ( без ПДВ), напоєм безалкогольним «Пепсі Кола» об.ємом 2 л. вартістю 23,17 грн. ( без ПДВ), напоєм сильно газованим «Рево. Вишня» в кількості 2 шт. загальною вартістю 58,58 грн. (без ПДВ), м'ясним виробом «Свинина на кості» вартістю 100,95 грн.( без ПДВ), яйце куряче «Еко-КО» в кількості 10 шт. загальною вартістю 22,83 грн. (без ПДВ), а всього ОСОБА_4 намагався відкрито викрасти продуктів харчування на загальну суму 661, 41 грн., після цього, намагався з місця скоєння злочину зникнути, попри крик охоронця, але був помічений співробітником охорони магазину, який намагався наздогнати останнього та залишив викрадені ним продукти харчування поза межами магазину, а саме: біля будинку АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.
Виходячи з аналізу ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати.
Згідно із ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється за додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави ч.1 ст. 8 КПК України.
Так, статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що визначено ч.6 ст. 22 КПК України.
Зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дослідив, проаналізував всі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, у відповідності критерію доведення ними обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, що відповідає положенням ч.2 ст. 17 КПК України.
Так, під час судового розгляду кримінального провадження був допитаний обвинувачений, потерпіла сторона, свідки, досліджені докази, зібрані стороною обвинувачення. В ході судового слідства під тягарем досліджених доказів обвинуваченим ОСОБА_4 було визнано вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні за даною правовою кваліфікацією злочинних дій.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним злочину, відповідно до вказаного обвинувачення, у вчиненому щиро розкаявся.
Судом встановлено, що кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди потерпілому становить 661 грн. 541 коп., яка відшкодована, цивільний позов в рамках кримінального провадження не пред'являвся.
Незважаючи на визнання своєї провини обвинуваченим, суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання представника потерпілого, свідків і дослідивши інші докази у справі, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю і підтверджується наступними доказами.
Судом встановлено, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні протиправних дій, які виразились у закінченому замаху на у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинених повторно, за усіх кваліфікуючих ознак, зазначених у даному вироку, і вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується наступними доказами, а саме:
- відомостями з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020170030000427 від 13.05.2020 року, в якому зафіксовано, що 13.05.2020 рок у до ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП ву Полтавській області надійшло повідомлення ТОВ «Еко-Маркет» про те, що в магазині за адресою м. Полтава, бул. Б.Хмельницького,5/2, невстановлена особі 11.05.2020 року здійснила крадіжку продуктових товарів на загальну суму 793 грн. 69 коп.;
- відношенням ТОВ «Еко - Маркет» направленим на адресу Начальника ВП №2 Полтавського ВП ГУ ГП в Полтавській області , щодо викрадення 11.05.2020 року о 09 год. 45 хв. з магазину «ЕКо - маркет», що у м. Полтава по бул. Б.Хмельницького,5/2, пляшки горілки «Хлібний Дар», об'ємом 1 л., вартістю 149, 17 грн. (без ПДВ), батону Полтавського ХК Підмосковний вартістю 11,13 грн. (без ПДВ), ковбаси МК «Фінська» вартістю 97,25 грн. ( без ПДВ), напою безалкогольним «Пепсі Кола» об'ємом 2 л. вартістю 23,17 грн. ( без ПДВ), напою сильногазованого «Рево. Вишня» в кількості 2 шт. загальною вартістю 58,58 грн. (без ПДВ), м'ясний виріб «Свинина на кості» вартістю 100,95 грн.( без ПДВ), яйце куряче «Еко-КО» в кількості 10 шт. загальною вартістю 22,83 грн. (без ПДВ);
- даними довідки ТОВ «Еко маркет» про вартість викраденого товару від 11.05.2022 року;
- даними прибуткових накладних ТОВ « Еко» від 11.05.2020 року;
- даними внутрішнєього переміщення продуктів від 20.04.2020 року ;
-відеозаписом з камер відео спостереження від 11.05.2020 року за адресою м. Полтава, вул. Б. Хмельницького,5/2;
- даними, викладеними в протоколі огляду предмету від 10.05.2020 року, з фото таблицею, відеозапису з камер відеоспостереження від 11.05.2020 року, які встановлені в ТОВ «ЄКО» в магазині «Еко маркет» за адресою м. Полтава, вул. Б. Хмельницького,5/2, якими зафіксовано особу ОСОБА_4 , характер дій останнього та обсяг викраденого;
- даними протоколу огляду місця події від 13.05.2020 року з ілюстрованими таблицями, проведеного у період часу з 13 год. 30 хв. до 15 год. 00 хв., за адресою м. Полтава, вул. Б.Хмельницького,5/2 у приміщенні магазину «Еко маркет», яким зафіксовано особу ОСОБА_4 , характер дій останнього та обсяг викраденого, місце, де останнім було залишено кошик з викраденими продуктами та товаром, за адресою м. Полтава, бул. Б. Хмельницького,9а.
Крім того, свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 допитані в ході з'ясування обставин у даному кримінаьному провадженні , підтвердили факт відкритого заволодіння ОСОБА_4 зазначених в обвинувальному актів товарів , дату, час і місце цього заволодіння.
Разом з цим вказані фактичні обставини були підтверджені і в ході відтворення в судовому засіданні відео з камер відеоспостереження від 11.05.2020 року, за вказаною адресою.
Будь-яких належних і допустимих доказів на спростування даних фактичних обставин стороною захисту суду надано не було та судом не здобуто.
В своїх остаточних поясненнях суду обвинувачений не заперечував факту викрадення майна належного потерпілому та не заперечував щодо обсягу викраденого майна та способу вчинення ним кримінального правопорушення.
Суд, дослідивши всі обставини та матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 та у вчиненні дій, які кваліфікуються, як умисні дії, що виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що належало потерпілому ТОВ «Еко», вчиненому повторно.
Дане підтверджується сукупністю доказів досліджених та перевірених судом в рамках даного кримінального провадження.
Надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання щодо доведеності вини обвинуваченого у скоєнні даних кримінальних правопорушень, судом перш за все враховано вимоги ст.ст. 28,62 Конституції України, ст. 370 КПК України, ст.ст. 3,13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року, практику Європейського суду з прав людини , якими передбачено, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише національним і європейським законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.
Стаття 16-1 КПК України передбачає, що розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.
Обвинуваченим в судовому засіданні не заперечувались фактичні обставини щодо місця вчинення даного протиправного діянь, характеру, способу та механізму його дій обвинуваченого в результаті яких було спричинено потерпілому ТОВ «Еко» матераільної шкоди.
Вказані вище обставини свідчать про правдивість та послідовність показань обвинуваченого щодо місця вчинення даного протиправного діяння, характеру, способу вчинення кримінального правопорушення.
Будь-яких об'єктивних обставин чи належних і допустимих доказів на спростування зазначених встановлених судом обставин, обвинуваченим суду зазначено і надано не було та судом не встановлено.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, що виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, доведена, протиправність дій обвинуваченого охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, а тому кваліфікацію дій обвинуваченого за вказаною статтею суд визнає вірною.
Виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом… Кожен, кого обвинувачено у вчинення кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не було доведено згідно із законом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду документи, докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права, сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, виходячи також із правових позицій, висловлених Європейським судом з прав людини у п. 24 рішення у справі «Надточій проти України» та в п. 23 рішення у справі «Гурепка проти України », в яких наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він скоїв умисні дії, що виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.
При призначенні покарання суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, данні про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин.
Згідно довідок Відокремленого КП «Полтавський обласний наркологічний диспансер» Полтавської обласної ради, Відокремленого підрозділу Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1» обвинувачений ОСОБА_4 на обліку не перебуває.
Згідно довідки КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева" Полтавської обласної ради» обвинувачений ОСОБА_4 перебував на лікуванні з 24.06.2005 року по 01.07.2005 року з діагнозом «Легка розумова відсталість».
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, ОСОБА_4 відсутні, оскільки останній свою провину у скоєному визнав лише під тягарем досліджених доказів у судовому засіданні.
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.
При цьому, судом приймаються до уваги обставини, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що останній є особою, яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів проти власності, ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків.
При цьому суд виходить з того, що згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, який вчинив злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено за сукупністю вироків за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки після постановлення вироку, встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
З урахуванням встановлених судом обставин у кримінальному провадженні, суд вважає правомірним призначити обвинуваченому покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, в межах нижчої межі санкції статті Особливої частини КК України, за якою і обвинувачується останній, що за висновком суду є достатнім для виправлення обвинуваченого, з метою попередження ним вчинення нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, та призначати покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Октябрського районного суду м. Полтави більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_4 з моменту його фактичного затримання, а саме з 17 липня 2020 року.
Речові докази:
-диск «Nanotex” DVD-R 16х4,7GB 120 min, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1