Справа №760/7190/22 1-кс/760/2372/22
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
22 червня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
09.11.2018 Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн,
13.02.2019 Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік,
12.11.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік на підставі чт.75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік,
який перебуває на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року під запобіжним заходом у виді нічного домашнього арешту,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12022100090001332 від 19.06.2022, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні зазначали про те, що станом на час звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням зібрано достатньо доказів, щоб стверджувати про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, що надає право, за переконанням сторони обвинувачення, звертатися до слідчого судді із клопотанням про застосування одного із запобіжних заходів.
Також, продовжив прокурор, на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, в такій кількості, що не вбачається підстав вести мову про застосування іншого не пов'язаного із триманням під вартою запобіжного заходу.
Так, прокурор впевнений, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Зауважив, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності. Більше того, на початку цього місяця він вже був представлений слідчому судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В той же час, слідчий суддя відмовив у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу і застосував нічний домашній арешт. Але підозрюваний ще місяць як не пройшов як ймовірно вчинив новий корисний злочин, що свідчить про те, що підозрюваний на шлях виправлення не став і наявний ризик того, що він може продовжити злочинну джіяльність, тому вести мову про більш м'який запобіжний захід на переконання прокурора не вбачається можливим.
Прокурор переконаний, що більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого та на розслідування кримінального провадження.
При цьому, зауважив, що підозрюваний не має роботи, не має сім'ї, тому вести мову про стійкі соціальні зв'язки теж неможна.
При цьому, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 50000 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначив щодо недоведеності ризиків. Також захисник звернув увагу слідчого судді на те, що його підзахисний має визначене місце проживання, ніколи не перебував у розшуку , готовий за першою вимогою з'являтися до органу слідства та/або суду.
Підозрюваний повністю підтримав позицію свого захисника, просив обрати йому більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100090001332 від 19.06.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що приблизно о 12:30 годині 19.06.2022, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Ультрамаркет» ТОВ «ЛЕВАЙС», що розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6 переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «ЛЕВАЙС».
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у торгівельному залі вказаного вище магазину, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, перебуваючи у відділі продажу ковбасних виробів взяв зі стелажу вказаного вище магазину одну палицю ковбаси «Салямі Парміджано» вагою 0,362 кг., вартістю 118 гривень 10 копійок (без урахування ПДВ) та 141 гривня 72 копійки (з урахуванням ПДВ), одну палицю ковбаси «Салямі Парміджано» вагою 0,392 кг., вартістю 127 гривень 89 копійок (без урахування ПДВ) та 153 гривні 47 копійок (з урахуванням ПДВ), одну палицю ковбаси «Салямі Парміджано» вагою 0,382 кг., вартістю 124 гривень 63 копійки (без урахування ПДВ) та 149 гривень 56 копійок (з урахуванням ПДВ), одну палицю ковбаси «Салямі Парміджано» вагою 0,360 кг., вартістю 117 гривень 45 копійок (без урахування ПДВ) та 140 гривень 94 копійки (з урахуванням ПДВ), одну палицю ковбаси «Салямі Парміджано» вагою 0,376 кг., вартістю 122 гривні 67 копійок (без урахування ПДВ) та 147 гривень 20 копійок (з урахуванням ПДВ), одну палицю ковбаси «Салямі Парміджано» вагою 0,378 кг., вартістю 123 гривні 33 копійки (без урахування ПДВ) та 148 гривень 00 копійок (з урахуванням ПДВ), які заховав за пояс брюк, у які був одягнений та накрив сорочкою, у яку був одягнений.
В подальшому, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ЛЕВАЙС», чим спричинив майнову шкоду на загальну суму 734 гривні 07 копійок (без урахування ПДВ) та 880 гривень 88 копійок (з урахуванням ПДВ), пройшов касову зону магазину, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так, як був затриманий працівниками охорони магазину.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
19.06.2022 о 12.48 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20.06.2022 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в протоколі огляду місця події, протоколі пред'явлення особи для впізнання, свідків, пояснень, уточнень анкетних даних, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою
Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»)
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_5 хоча і має визначене місце проживання на території міста Києва, проте підозрюється у вчиненні тяжкого корисного злочину (ст.12 КК України), раніше неодноразово судимий, останній раз в листопаді 2021 року. Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року відмовлено у застосуванні до нього як підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою і застосовано нічний домашній арешт. Відтак, слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення, що ризик ймовірного продовження вчинення кримінальних правопорушень існує. Тим більше він не працює, суспільно корисною працею не займається. не має сім'ї, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків і про наявність ризику переховування.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, вищенаведені дані про його особу, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до нього саме найсуворішого запобіжного заходу.
Суд погоджується із прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.00 годин 17.08.2022.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 рахувати з 12.48 годин 19.06.2022
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 50000 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суд в рамках даного кримінального провадження,
-докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 12.00 годин 17.08.2022 з моменту внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва..
Строк дії ухвали до 12.00 годин 17.08.2022.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст виготоволено 23.06.2022