печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12014/22-к
13 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18.04.2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62021100010000910,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18.04.2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62021100010000910.
В обґрунтування скарги зазначено, що постанова слідчого є необґрунтованою, незаконною та винесеною з істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки, в силу положень ст. 55 КПК України ФОП «Фінансова компанія «Гелексі» є потерпілим від кримінального правопорушення.
Особа, якою подано скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. Проте, адвокатом подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Слідчий, рішення, якого є предметом оскарження в судове засідання не з'явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.
З матеріалів скарги вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010000910 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.382 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві надійшло клопотання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» про визнання останнього потерпілим.
За наслідками розгляду вказаного клпотання, постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18.04.2022 відмовлено у визнанні потерпілим.
В обґрунтування вказаної постанови, слідчий вказує, що на даній стадії досудового розслідування, не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення заявникові якої небудь шкоди передбаченою ч. 1 ст. 55 КПК України кримінальним правопорушенням.
Проте слідчий суддя, з висновками, які зробив слідчий у своїй постанові від 18.04.2022 року погодитися не може, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані.
З матеріалів скарги вбачається, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 62021100010000910, внесені до ЄРДР на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі».
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак приходжу до висновку, що таких не має та як наслідок вважаю за необхідне скасувати постанову слідчого від 18.04.2022, як невмотивовану, у зв'язку з чим, скарга у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо решти вимог скарги, то слідчий суддя приходить до висновку, що вони є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 55, 303-304, 307, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 18.04.2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62021100010000910, та зобов'язати останнього прийняти вмотивоване рішення.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1