Іменем України
23 червня 2022 року справа № 542/575/22
провадження № 1-кс/542/112/22
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт Нові Санжари, вул. Незалежності 32 Полтавської області клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого начальником Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022170480000114 від 21.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 299 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рекунівка Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не одруженого, освіта середня, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
23 червня 2022 року старший слідчий СВ поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором, в якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обгрунтування клопотання зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14 червня 2022 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 прийшовши до господарства ОСОБА_7 , за адресою: будинок АДРЕСА_3 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, протиправно, грубо, порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження,», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, реалізуючи свій умисел щодо жорстокого поводження з твариною, нехтуючи правилами суспільної моралі, із застосуванням жорстоких методів, з метою заподіяння травм та знущання над собаками, підійшов до приміщення сараю, біля якого на металевому ланцюзі з нашийником була прив'язана собака по кличці «Дружок,». Використовуючи для нанесення тілесних ушкоджень собаці дерев'яну палицю, наніс декілька ударів по тулубу та голові собаки по кличці «Дружок», в результаті чого спричинив їй ушкодження у вигляді травми в області голови, шиї, переломи ребер, що в подальшому призвело до смерті тварини.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5 підійшов до іншої собаки по кличці «Шастик», що була прив'язана на металевому ланцюзі з нашийником на території вищевказаного господарства та наніс невстановлену кількість ударів палицею по тулубу та в область голови, чим спричинив тварині тілесні ушкодження, якими відповідно до акту обстеження №2 від 21.06.2022 є: крововиливи у лівій вушній раковині, множинні гематоми на тілі, неприродньо звернута шия, що свідчить про переломи шийних хребців, що в подальшому призвело до смерті тварини.
Посилався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, тобто в жорстокому поводженні з тваринами, що відносяться до хребетних, вчиненому умисно, що призвело до загибелі двох тварин.
Вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2022 капітан поліції ОСОБА_8 , перебував в складі слідчо-оперативної групи ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. О 10 год. 44 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про жорстоке поводження з тваринами зі сторони ОСОБА_5 на території с. Губарівка Полтавського району. Об 11 год. 01 хв. на місце події направлено слідчо-оперативну групу. Прибувши на місце, опрацювавши вказане повідомлення, виконуючи свої службові обов'язки в складі слідчо-оперативної групи, дільничний офіцер поліції ОСОБА_8 проводив спілкування з присутнім на місці події ОСОБА_5 . В ході спілкування у ОСОБА_5 виник прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, а саме капітану поліції ОСОБА_8 . Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його сусіпільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно розуміючи, що ОСОБА_8 є працівником відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_5 , знаходячись поряд з ОСОБА_8 , в положенні обличчям один до одного, своєю правою рукою долоні, яка стиснута в кулак, наніс один удар ОСОБА_8 в область правого вуха, після цього наніс удари лівою ногою в область мізинця правої руки, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження згідно з актом СМЕ №88 від 22.06.2022 у вигляді синця на задній поверхні правої вушної раковини, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
У клопотанні вказував, що метою обрання такого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначив, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту в даному випадку до підозрюваного ОСОБА_5 недоцільно. Вказував, що у разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти ризикам, визначеним у статті 177 КПК України, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали та просили задовольнити.
Підозрюваний, його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначили, що заперечують проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник зазначив, що клопотання є безпідставним, оскільки підозрюваний добровільно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, не переховувався від органу досудового розслідування, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши надані до клопотання документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене 21.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170480000114 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 299 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України.
22.06.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
•протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 21.06.2022 по факту жорстокого поводження з тваринами;
•протокол огляду місця події від 21.06.2022 - огляд господарства ОСОБА_7 , відповідно до якого виявлено металеві ланцюжки, на яких були прив'язані собаки та тіло тварини;
•постанова про визнання речовим доказом від 21.06.2022 речей, які вилучені під час огляду господарства в АДРЕСА_3 ;
•протокол допиту в якості потерпілої ОСОБА_7 від 22.06.2022, відповідно до змісту якого ОСОБА_5 прийшов до її господарства та наніс тілесні ушкодження собакам, що призвели до їх загибелі, при цьому вона не могла йому перешкодити, оскільки боїться ОСОБА_5 ;
•протокол слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 від 22.06.2022, під час якого потерпіла показала як саме ОСОБА_5 наносив удари собакам;
•актом обстеження від 21.06.2022 року за № 1;
•протокол огляду від 21.06.2022 господарства в АДРЕСА_3 , відповідно до якого виявлено рештки собак;
•акт обстеження від 21.06.2022 року за №2;
•протокол проведення огляду господарства, де мешкає ОСОБА_5 від 21.06.2022 в АДРЕСА_2 ;
•постанова про визнання речовим доказом від 22.06.2022 року речей, які в вилучені під час огляду господарства в АДРЕСА_2 ;
•протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 22.06.2022;
•протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.06.2022;
•протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 22.06.2022;
•висновком судово-медичної експертизи від 22.06.2022 року №88, відповідно до якого встановлено спричинення ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень;
•протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 21.06.2022;
•повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 299 та ч.2 ст. 345 КК України;
•протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 22.06.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначено у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На переконання суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони обґрунтовують підозру ОСОБА_5 , оскільки свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані кримінальні правопорушення при зазначених у клопотанні обставинах.
При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що підозра є обґрунтованою у розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У своєму клопотанні слідчий, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України зазначив про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, суд, дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги надані докази, дійшов висновку про наявність ризиків, визначених пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Так, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років).
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування та суду.
Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім зазначеного, слідчий суддя вважає також релевантним посилання на рішення ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови», у якому суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Так, оцінюючи вагомість даного ризику слідчий суддя також враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, він не має родини та не має постійного місця роботи.
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді збільшують вагомість ризику втечі.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні прокурора обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обгрунтованим ризик втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органу досудового розслідування підозрюваного ОСОБА_5 .
Водночас необхідно зауважити, що позиція суду ґрунтується на принципі презумпції невинуватості та не ставить метою передбачити можливе покарання за інкримінований підозрюваному злочин.
При цьому, суд, дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги надані докази, дійшов висновку про наявність ризику, визначеного пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Так, матеріалами клопотання підтверджено, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зав'язків, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом параноїдальна шизофренія, пвдозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які вчинені в короткий проміжок часу, одне з яких - тяжкий злочин, за який передбачена міра покарання у вигляді від 5 до 8 років позбавлення волі.
Крім того, в судовому засіданні підозрюваний зазначив, що не вважає злочинами діяння, що йому інкримінуються, що дає обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 не вбачає в діях, що становлять диспозицію ч. 3 ст. 299 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України ознак складу кримінального правопорушення.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про існування ризику повторення протиправної поведінки.
З огляду на встановлені обставини слідчий суддя вважає обгрунтованим посилання органу досудового розслідування на наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас, суд не знаходить підстав для висновку щодо існування ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, заявлених стороною обвинувачення. Наведені у клопотанні твердження, на думку слідчого судді, мають абстрактний характер і являють собою нічим не підтверджені припущення.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі, врахував, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Водночас, слідчим суддею надано оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності підстав для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, слід зауважити, що добровільне виконання обов'язків підозрюваного та невчинення дій щодо переховування від органу досудового розслідування не може беззаперечно свідчити про належне виконання процесуальних обов'язків у майбутньому, в тому числі, з огляду на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи, а також враховуючи покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у випадку визнання його винуватим.
Водночас, відповідно до довідки КНП «Новосанжарська ЦЛ» від 21.06.2022 ОСОБА_5 за станом здоров'я може утримуватись в умовах ІТТ та СІЗО.
За приписами частини 3 статті 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаним ризикам.
Однак, враховуючи існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у їх вчиненні, враховуючи особу підозрюваного - відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, ризик повторення протиправної поведінки,застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Суд зауважує, що з вказаних підстав жодний інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвість кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання слідчого судді, наведені обставини є доведеними органом досудового розслідування, матеріали клопотання містять достатні докази на їх підтвердження.
Між тим, слід зазначити, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру 22.06.2022, затримано в порядку ст. 208 КПК України 21.06.2022, а клопотання про обрання запобіжного заходу розглядається слідчим суддею 23.06.2022. З огляду на наведене, а також враховуючи, що запобіжний захід обирається в межах строку досудового розслідування, який у даному кримінальному провадженні становить два місяці, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати зазначеного строку. У зв'язку з чим запобіжний захід щодо ОСОБА_5 слідчий суддя застосовує із врахуванням положень ст. 219 КПК України та ч. 2 ст. 197 КПК України до 17.08.2022, тобто в межах строку досудового розслідування та із врахуванням моменту затримання.
Частиною 3 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи відсутність обставин, встановлених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави.
При визначенні її розміру слідчий суддя виходить з критерію достатності з метою гарантування забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК, та враховує положення частини 4, пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620,00 (……………) грн здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на вищенаведене, клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному 21.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170480000114 про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із встановленням в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого СВ поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого начальником Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022170480000114 від 21.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 299 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 58 (п'ятдесят вісім) днів.
Визначити розмір застави в сумі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 (49 тисяч шістсот двадцять) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26304855), отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава, справа № 542/575/22, провадження № 1-кс/542/112/22 до сплину терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого;
- не відлучатися із смт. Нові Санжари Полтавської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вказаних обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 17.08.2022 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити сторонам кримінального провадження.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1