Іменем України
Справа № 550/1064/21
Провадження № 3/542/68/22
21 червня 2022 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Нестеренко О.В.,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Ковжоги О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за частиною 1 статті 130 КпАП України, -
17.01.2022 зазначений адміністративний матеріал надійшов до Новосанжарського районного суду Полтавської області.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 18.09.2021 о 01 год 20 хв. смт Чутове по вул. Набережній, ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT CLIO SYMBOL д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, водію було запропоновано пройти тест за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6810, на що водій відмовився. Також водієві було запропоновано проїхати до Чутівського ЦРЛ, на що водій теж відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Ковжога О.І. в судовому засіданні зазначив, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на те, що у справі відсутні достатні, допустимі та безсумнівні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, а отже склад вказаного правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутній.
В обгрунтування такої позиції, зокрема, зазначив, що ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнає та заперечує, так як у стані алкогольного сп'яніння не керував автомобілем. Алкогольні напої ОСОБА_1 не вживав, ані до моменту як сідав до автомобіля, ані під час керуванням автомобілем, а вживав пиво після зупинки транспортного засобу.
Також зазначив, щопротокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 160234 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено незаконно, без повного з'ясування обставин вказаної події, а дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 є упередженими.
Вказав, що матеріали справи містять відеозапис, наданий працівниками поліції, відповідно до якого пояснення ОСОБА_1 не спростовані. Натомість з переглянутого відеозапису не вбачається наявність події та обставин, які викладені у протоколі серії ДПР18 № 160234 про адміністративне правопорушення, що складений на ОСОБА_1 , а сам відеозапис вказує на порушення вимог ст. 256 КУпАП при його складанні.Так, сам відеозапис наданий працівниками поліції починається на позначці часу 18-08 години 13.01.2015, у той час коли згідно з протоколом серії ДПР18 № 160234 ОСОБА_1 керував автомобілем о 01-20 годині 18.09.2021, що суперечить вимогам ст. 256 КУпАП та підтверджує пояснення останнього.
Зауважив, що із матеріалів справи вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено, ані акту огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння, ані направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я, який у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим.
Зазначив, щосвідків, які б підтвердили, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у протоколі не вказано, а сам відеозапис, як зазначалося вище не відображає події та обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також вказав, що працівниками поліції не було складено та долучеено до матеріалів справи акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що також спростовує дані, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд, оцінивши дані протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис події, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає при керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, має бути дотримана процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення та процедура направлення водія для проходження огляду.
Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі- ПДР), що кореспондується з п. 1.9 ПДР на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Положеннями п. 2.5 ПДР, визначено, що водій на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, а також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(надалі Порядок).
У відповідності до частини 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до виписаних у статтях 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
При цьому, до адміністративної відповідальності може бути притягнуто виключно водія транспортного засобу, тобто особу, яка керує транспортним засобом, і тільки тоді, коли він відмовився від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст. 266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, ознаками об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є водій транспортного засобу, який керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також, якщо він передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, до нього долучаються докази керування особою транспортним засобом, а також перебування цієї особи у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або відмови від проходження медичного огляду, а наявність відеозапису або свідків є обов'язковою.
Так, об'єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення складає відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У протоколі про адміністративне правопорушення, вказано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі водій відмовився.
Натомість, ОСОБА_1 не визнає свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, відеозаписом, наданим на підтвердження його винуватості, не підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння 18 вересня 2021 року, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
З дослідженого відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовані події 13.01.2015.
Водночас, встановлено, що під час оформлення матеріалв про адміністративне правопорушення 18.09.2021 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, свідки не залучались.
При цьому, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення хоча і вказав про наявність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду у порядку, встановленому законом, зазначив, що відеофіксація правопорушення здійснювалась на бодікамеру, яку було отримано перед початком зміни та перевірено її справніть. Водночас, вказав. що до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в тому числі й диск з відеозаписом, направляла інша особа.
Разом з тим, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо відсутності доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після встановлення працівниками поліції ознак сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
У відповідності до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Однак працівник поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та встановивши при цьому у водія ознаки алкогольного сп'яніння, в порушення зазначених вимог ст. 266 КУпАП не відсторонив його від керування цим транспортним засобом.
Водночас, відповідно до вимог законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Натомість, у відповідності до ч. 2 ст. 251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не узгоджується з даними протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на що не доводить поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інших доказів на підтвердження його винуватості до суду не було додано.
Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно з ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення є відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Провадження у такій справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у скоєнні вказаного в протоколі правопорушення, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Водночас, у контексті оцінки доводів учасників справи суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів, суд вважає, що ключові доводи, аргументи та докази у справі отримали достатню оцінку.
Керуючись статтею 7, частиною 1 статті 130, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 251, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст постанови проголошено о 16 год 00 хв 23 червня 2022 року.