23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 804/945/16
адміністративне провадження № К/9901/4252/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,суддів: Чумаченко Т.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 (суддя Чорна В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (головуючий суддя Уханенко С.А., судді: Богданенко І.Ю. Дадим Ю.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім.Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (у подальшому товариство змінило назву на ПАТ"ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ"; далі - ПАТ "ДМК", товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.08.2015 №110010000/2015/20083 та визнання недійсним і скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів від 14.08.2015 №110010000/2015/600442/1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство посилалося на протиправність зазначених рішень, оскільки задекларована ним в митних деклараціях митна вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)) щодо товару, який імпортувався, була підтверджена наданими митниці документами, передбаченими чинним законодавством, зокрема, частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Однак митниця витребувала додаткові документи та у подальшому, на переконання позивача, безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та прийняла рішення про коригування митної вартості товару.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 29.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016, у задоволенні позову відмовив.
Мотивуючи таке рішення, суди виходили з того, що митниця довела наявність підстав для коригування митної вартості товару, ввезеного товариством, та складення картки відмови, а також обґрунтувала правомірність визначення митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Товариство оскаржило зазначені судові рішення до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі товариство просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права зокрема, статей 53, 58 Митного кодексу України (МК), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), оскільки: контрактом не визначено обов'язку сплати комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням цього контракту; за умовами постачання СРТ-станція Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці (Інкотерсм-2010), з огляду на що подання документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхування, не передбачено; листом від 07.07.2015 №286 продавець повідомив товариство, що не має можливості надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, а також каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару з огляду на те, що це конфіденційна інформація.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У відзиві заперечуючи проти змісту та вимог касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що товариство з метою розмитнення товару (Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний з вмістом Fе203-66,0%; 66,1%; 66,2; 66,3; 66,4; 66,6; SiO2-6,6%; 6,8%; 7,1%; 7,2%; 7,4%; волога-9,95%; 10,0%; 10,2; одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015; застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху; використовується у металургійному виробництві для власних потреб), що імпортований на підставі зовнішньоекономічного непрямого контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 із ТОВ ''Русская горно-металлургическая компания'' (ТОВ ''РГМК''), подав митну декларацію (МД) №110010000/2015/021888 (відправник ВАТ ''Стойленський ГОК'') в режимі ІМ 40ДР. Митна вартість товару була визначена товариствам за першим методом - ціною договору, а саме - 2265,22 рос.руб/кг.
Разом з МД для підтвердження задекларованої митної вартості товару були надані такі документи: контракт від 29.04.2015 №15-0835-12; додаток до контракту від 30.07.2015 №8; рахунки фактури (інвойси), виставлені ТОВ ''РГМК'', а саме: від 02.08.2015 №БЕЛ00184 - вартість 2266,15 рос.руб /т (вміст Fе 66,3% відповідно до сертифікату якості від 01.08.2015 №118); від 04.08.2015 № БЕЛ00186 - вартість 2258,64 рос. руб/т (вміст Fе 66,0% відповідно до сертифікату якості від 04.08.2015 №119); від 05.08.2015 №БЕЛ00187 - вартість 2261,14 рос. руб/т (вміст Fе 66,1% відповідно до сертифікату якості від 05.08.2015 №120); від 06.08.2015 №БЕЛ00189 - вартість 2268,66 рос. руб/т (вміст Fе 66,4% відповідно до сертифікату якості від 06.08.2015 №121); від 07.08.2015 № БЕЛ00190 - вартість 2263,65 рос. руб/т (вміст Fе 66,2% відповідно до сертифікату якості від 07.08.2015 №122); від 08.08.2015 №БЕЛ00191 - вартість 2273,66 рос. руб/т (вміст Fе 66,6% відповідно до сертифікату якості від 08.08.2015 №123); рахунки-фактури від виробника товару - ВАТ "Стройленский ГОК", виставлені в межах контракту №15-04-29, додатку від 29.07.2015 №8: від 01.08.2015 б/н, від 04.08.2015 б/н, від 05.08.2015 б/н, від 06.08.2015 б/н, від 07.08.2015 б/н, від 08.08.2015 б/н; сертифікати якості товару: від 01.08.2015 №118, від 04.08.2015 №119, від 05.08.2015 №120, від 06.08.2015 №121, від 07.08.2015 №122, від 08.08.2015 №123; сертифікати походження товару форми СТ-1; залізничні накладні та копію митної декларації країни відправлення від 12.08.2015 №10101100/300715/0000858.
Під час консультацій з товариством митниця за наявного сумніву у правильності зазначеної декларантом митної вартості товару витребувала у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Необхідність витребування додаткових документів митниця обґрунтувала тим, що декларантом не надано договору, укладеного з третіми особами, хоча зовнішньоекономічний контракт укладався з посередником; документи, що були надані до оформлення містять розбіжності у ціні товару, оскільки у рахунку, наданому виробником, вказана базова вартість незалежно від вмісту заліза, а також не вказано умов поставки товару посереднику; рахунки контрактоотримувача та рахунки виробника ідентифікуються між собою лише за вагою, не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць; не надано документів в обґрунтування вартості перевезення вантажу та формування остаточної вартості, за якою товар продано позивачу, оскільки декларантом надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки. Відповідно до відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується під кодом 4104. Натомість, не зважаючи на те, що відправником товару, відповідно до гр. 2 МД №110010000/2015/021888, є ВАТ "Стойленський ГОК", а продавцем товару відповідно до умов контракту є ТОВ ''РГМК'', контракт від 29.04.2015 №15-0835-12 в гр. 44 МД №110010000/2015/021888 задекларовано позивачем під кодом 4100.
Одночасно декларанта повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Під час консультацій декларант електронним листом від 14.08.2015 №062Д/2107 повідомив митницю про відсутню можливість надати витребувані додаткові документи у визначений частиною 3 статті 53 МК строк, та зазначив, що такі документи будуть надані в установлений законом термін відповідно частини 8 статті 55 МК.
14.08.2015 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600442/1, в якому митна вартість товару скоригована до 3,0782 рос.руб/кг із застосуванням методу 2ґ та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №110010000/2015/20083.
З метою уникнення простою та виробничої необхідності позивач оформив товар за ціною, визначеною митницею, за митною декларацією від 25.08.2015 №110010000/2015/021992.
Відповідно до частини першої статті 53 МК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (стаття 55 МК).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами частини 6 статті 54 МК підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Відповідно до статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідно до умов контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізорудного концентрату відповідно до додатку №8 визначається на рівні 2258,64 рос.руб/т при вмісті Fe 66%. У залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту заліза, надбавка або знижка до базової ціни складає 25,04 рос.руб. за 1% заліза (Fe) долі в пропорції. Ціна товару по рахунках виробника, незалежно від вмісту заліза, визначена в єдиному розмірі 1450,00 рос.руб/т. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою і містять ціну товару, визначену в залежності вмісту заліза, що не відповідає ціні рахунків виробника, оскільки рахунки виробника, як вже було зазначено, визначають вартість товару незалежно від вмісту заліза на рівні 1450,00 рос.руб/т. Крім того, зазначені вище рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, наявність яких передбачена Положенням "Про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн", яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 року (набрало чинності з 01.01.2002 року та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності). При цьому відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю. Згідно з контрактом умови поставки товару (СРТ) передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України. Відповідно до інформації, зазначеної у залізничних накладних, наданих позивачем, вказано, що платниками по російській залізниці є АТ "ПГК", по Укрзалізниці - ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні". Документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ "ПГК" (яке зазначено у залізничній накладній платником по російській залізниці) та ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні (яке зазначено у залізничній накладній платником по Укрзалізниці) позивач не надав, тому суди правильно не врахували доводи позивача, що залізничні накладні, в яких вказана вартість транспортування, яка сплачена продавцем є документами, які підтверджують транспортну складову митної вартості. За відомостями графи 46 наданої декларантом копії декларації країни експорту від 30.07.2015 №10101100/300715/0000858 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 33,74 дол. США/т., що за курсом ЦФРБ (59,7665 рос.руб. за 1 дол. США) станом на день оформлення зазначеної МД складає 2016,52 рос.руб., що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача. Листом від 07.07.2015 ТОВ ''РГМК'' повідомила товариство, що не може надати документи, запитувані митницею, а саме - договір (контракт, угоду) з третіми особами, пов'язаними із договором (угодою, контрактом) на постачання товарів, виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки експертів щодо якісних та вартісних характеристик товару, з посиланням на конфіденційність інформації по взаємовідносинах з третіми особами.
За таких обставин у їх сукупності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).
Згідно з положеннями статті 57 МК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого Товариством, митницею обґрунтовано застосовано резервний метод.
Доводи товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків cудів. Оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, у задоволенні касаційної скарги товариства слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 - без змін.
Керуючись статтями 349, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Васильєва Т.А. Чумаченко В.П. Юрченко