23 червня 2022 року
м. Київ
справа №420/361/20
адміністративне провадження № К/9901/12549/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/361/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області,
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ,
про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року (головуючий суддя: Шляхтицький О.І., судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.).
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
1) визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 16 грудня 2019 року №472-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
2) визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 16 грудня 2019 року №469-к «Про затвердження негативного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 » та Результати виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби категорії «Б» за 2019 рік;
3) поновити її на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з дати звільнення 17 грудня 2019 року;
4) стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення 17 грудня 2019 року до дня ухвалення судового рішення;
5) стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі: 1681,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що протягом 2016-2019 років працювала в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами, де у неї склалися неприязні стосунки з заступником начальника Головного управління ОСОБА_3 . Позивачка вказувала, що наприкінці 2019 року у результаті оцінювання результатів службової діяльності державних службовців їй була виставлена негативна оцінка, що й послугувало підставою для звільнення з роботи.
ОСОБА_1 не погоджувалася з такою оцінкою і звільненням, стверджуючи, що відповідач грубо порушив процедуру оцінювання.
У цьому контексті позивачка зазначала, що у жовтні 2019 року вона була присутня на роботі, однак з нею не була проведена оціночна співбесіда, як цього вимагав закон і графік оцінювання. Надалі її запросили на співбесіду на 4 листопада 2019 року, проте у той час вона була відсутня у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності. Після цього повторну дату співбесіди їй не повідомили, що вважає порушенням процедури, а надали лише лист від 6 листопада 2019 року з вимогою ознайомитися з результатами оцінювання, проведеного безпосереднім керівником без її участі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29 вересня 2020 року відмовив у задоволенні позову.
Місцевий суд виходив з того, що відповідач не порушив процедури проведення оцінювання.
Так, суд дійшов висновку, що оцінювання службової діяльності позивачки без проведення з нею співбесіди є правомірним, оскільки вона була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а у таких випадках пункт 37 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640, дозволяє визначити результати виконання завдань без проведення оціночної співбесіди.
Одночасно з цим, суд указав, що відповідач під час здійснення оцінювання та затвердження результатів службової діяльності позивачки діяв на підставі і в межах повноважень, визначених законом. Дії щодо виставлення та затвердження негативної оцінки службової діяльності є суб'єктивною оцінкою та дискреційними повноваженнями відповідача. На цій основі суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у частині визнання протиправним і скасування наказу про затвердження висновку №469-к від 16 грудня 2019 року.
Стосовно вимоги про визнання протиправними і скасування Результатів виконання завдань державним службовцем за 2019 рік, суд зазначив, що вказані результати самі по собі не є актом індивідуальної дії та безпосередньо не мають правових наслідків для позивачки, а отже, не можуть бути скасовані в судовому порядку.
Зрештою, відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 16 грудня 2019 року №472-к про звільнення, суд першої інстанції, опираючись на положення частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», вказав, що законодавець передбачив лише один правомірний і законний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень у випадку, якщо державний службовець отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, - звільнення його зі служби.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову:
1) визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №472-к від 16 грудня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
2) визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16 грудня 2019 року №469-к «Про затвердження негативного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 » та Результати виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії "Б" за 2019 рік;
3) поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з дати звільнення 17 грудня 2019 року;
4) стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2019 року до дня прийняття судом рішення у справі в розмірі: 128673,00 грн.;
5) стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі: 1681,60 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що відповідач діяв упереджено і позбавив позивачку права надати пояснення під час проведення процедури оцінювання й затвердження негативного висновку.
Так, суд указав, що з урахуванням тривалості відрядження, вихідних і непрацездатності позивачки відповідач надав їй можливість взяти участь у співбесіді лише в один день 4 листопада 2019 року, проте того дня вона була відсутня на роботі з поважних причин.
Водночас суд зауважив, що у наказі від 30 вересня 2019 року №4486 відповідач визначив, що у разі відсутності державного службовця на роботі його слід письмово повідомити про дату проходження повторної оціночної співбесіди, а у випадку неявки провести оцінювання без такої співбесіди. Покликаючись на принцип легітимних очікувань, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не призначив позивачці повторну співбесіду.
У цьому контексті апеляційний суд також констатував, що відповідач позбавив позивачку права на оскарження, позаяк затвердив висновок оцінювання і звільнив її в один і той самий день. Натомість надання позивачці результатів оцінювання через два місяці після звільнення, за висновком суду, позбавило її можливості належно визначити підстави для такого оскарження у строк, установлений статтею 11 Закону України «Про державну службу».
Крім цього, суд указав, що результати виконання завдань можуть бути самостійним предметом судового оскарження. Проаналізувавши обґрунтування негативної оцінки службової діяльності позивачки, суд дійшов висновку, що вони не містять конкретних фактів, а мотивовані узагальненими судженнями.
На цій основі суд апеляційної інстанції констатував, що дії відповідача щодо затвердження результатів оцінювання та подальшого звільнення позивачки були вчинені без дотримання належної процедури, а відтак її права слід захистити шляхом скасування спірних наказів, поновлення на роботі на займаній посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
У цьому контексті скаржник посилається на неправильне застосування апеляційним судом абзацу другого пункту 37 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640, указуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах.
Позиція скаржника полягає у тому, що указана норма права дозволяє йому провести процедуру оцінювання без оціночної співбесіди з державним службовцем у випадку його тимчасової непрацездатності. На цій основі скаржник вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачці протиправно не була призначена повторна співбесіда.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу покликається на необґрунтованість доводів і вимог скаржника, акцентуючи увагу на відсутності підстав для скасування постанови, як оскаржується.
Зокрема, позивачка зазначила, що висновок апеляційного суду стосовно порушення відповідачем обов'язку повторного призначення співбесіди сам по собі не є наріжним мотивом оскаржуваної постанови, позаяк вона обґрунтована також рядом інших порушень, які допустив відповідач.
Також ОСОБА_1 вказує, що апеляційний суд дійшов висновку про порушення її права бути присутньою на співбесіді й надавати пояснення не лише через призму приписів пункту 37 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, а й у світлі принципу легітимних очікувань, оскільки відповідач своїм наказом запровадив правило щодо проведення повторної оціночної співбесіди у разі відсутності такого державного службовця на роботі. На цій основі позивачка вважає, що апеляційний суд правильно застосував матеріальний закон, тож просить скаргу залишити без задоволення.
Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 18 травня 2021 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 працювала завідувачем сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
25 березня 2019 року позивачка ознайомилась із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», що визначені їй як державному службовцю категорії «Б». На період січень-грудень 2019 року їй було встановлено 3 (три) завдання.
30 вересня 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області видало наказ №4486, яким призначило проведення з 1 жовтня 2019 року оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають в цьому управлінні посади державної служби категорій «Б» і «В».
Також цим наказом затверджено Графік проведення оцінювання у 2019 році і Список державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», оцінювання яких проводиться у 2019 році.
Згідно з розділом ІІІ Графіку проведення оцінювання у 2019 році визначено:
- до 24 жовтня 2019 року подання в електронному вигляді безпосередньому керівнику форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, заповнену в частині відомостей щодо себе і займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання;
- з 25 жовтня 2019 року до 29 жовтня 2019 року проведення оціночних співбесід з відповідними державними службовцями, які займають посади керівників самостійних структурних підрозділів;
- до 31 жовтня 2019 року ознайомлення державного службовця під підпис із результатами оцінювання та передати оформлену у встановленому порядку форму щодо результатів до Відділу управління персоналом для зберігання в особовій справі державного службовця;
- до 4 листопада 2019 року передача Відділу управління персоналом у паперовому виді заповненої індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетенції державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б».
З 23 жовтня до 1 листопада 2019 року позивачка перебувала у відрядженні.
24 жовтня 2019 року засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 надіслала своєму безпосередньому керівникові форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем.
28 жовтня 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області видало наказ №21-ОД «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 30 вересня 2019 року №4486».
Цим наказом викладено у новій редакції розділ ІІ Графіку проведення оцінювання у 2019 році, а саме: визначено, що оціночні співбесіди з державними службовцями проводяться у період з 28 жовтня до 4 листопада 2019 року, а ознайомлення державного службовця під підпис із результатами оцінювання передбачено до 5 листопада того ж року.
Листом від 28 жовтня 2019 року №8268/07/25-19 Головне управління Держпродспоживслужби повідомило позивачку про те, що проведення оціночної співбесіди з нею відбудеться 4 листопада 2019 року, з урахуванням строку її перебування у відрядження з 23 жовтня до 1 листопада 2019 року.
З 4 до 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатною і перебувала на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АДН №077167, виданим КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Одеської міської ради.
4 листопада 2019 року заступник начальника та начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області затвердили Результати виконання позивачкою завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б».
У результаті оцінювання виконання позивачкою трьох завдань середній бал склав 1,67, що відповідає негативній оцінці.
Так, за виконання завдання №1 «Забезпечено дотримання суб'єктами господарювання державної дисципліни цін та вжито заходи для запобігання порушень діючого законодавства в сфері ціноутворення» ОСОБА_1 отримала 1 бал із зазначенням «Завдання виконано частково, результати потребують доопрацювання, не вжито в повному обсязі заходів реагування».
За виконання завдання №2 «Належне проведення щомісячного моніторингу застосування державних регульованих цін на лікарські засоби, які внесено до реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затвердженого наказом МОЗ України від 3 квітня 2017 року №360 (зі змінами), та беруть участь в Урядовій програмі «Доступні ліки», ОСОБА_1 отримала 2 бали із зазначенням «Завдання виконано, але із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, проявляв недостатність знань вимог до підготовки документів і високої міри контролю з боку керівника».
За виконання завдання №3 «Об'єктивно та своєчасно розглянуті звернення громадян відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_1 отримала 2 бали із зазначенням «Завдання виконано, але з порушенням строку виконання».
Також Результати виконання завдань містять обґрунтування негативної оцінки результатів службової діяльності ОСОБА_1 щодо кожного завдання.
Листом від 6 листопада 2019 року за №Вих-8530/07/25-19 відповідач повідомив позивачку про необхідність ознайомитися з Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» за 2019 рік, протягом 5 робочих днів після виходу на роботу у відділі управління персоналом.
16 грудня 2019 року позивачка ознайомилася із указаними Результатами.
Того ж дня Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області видало наказ №469-к, яким затвердило висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , завідувача сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, оцінювання якої проводилось у 2019 році на підставі Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «б» за 2019 рік.
Відповідно до цього висновку, ОСОБА_1 отримала негативну оцінку за результатами оцінювання результатів службової діяльності.
Згідно з актом від 16 грудня 2019 року, ОСОБА_1 ознайомилась з наказом Головного управління від 16 грудня 2019 року №469-К і зробила з нього фотокопію, однак відмовилася підписати цей наказ (а.с.138, т.2)
У зв'язку з такою відмовою, копію зазначеного наказу відповідач направив їй листом від 17 грудня 2019 року №Вих-9697/07/25-19.
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16 грудня 2019 року №472-к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивачку звільнено з посади завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, 17 грудня 2019 року, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
20 лютого 2020 року позивачка отримала копію Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» за 2019 рік.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Засади оцінюванню результатів службової діяльності державних службовців урегульовані статтею 44 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі також - «Закон №889-VIII»).
Згідно з приписами указаної статті, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.
За приписами пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Разом з цим, процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі також - «оцінювання») визначає Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №640 від 23 серпня 2017 року (далі також - «Типовий порядок №640»).
Згідно з пунктом 37 Типового порядку, для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
IV. ОЦІНКА СУДУ
З метою визначення меж розгляду справи належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року касаційне провадження відкрите з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Спір виник з приводу оцінювання відповідачем результатів службової діяльності позивачки як державного службовця.
Основні аргументи учасників справи і ключові висновки судів стосуються того, чи дотримався відповідач належної процедури проведення цього оцінювання.
У межах доводів касаційної скарги відповідач ставить перед Верховним Судом питання про те, чи правильним є висновок апеляційного суду стосовно наявності у нього обов'язку призначити позивачці повторну дату для проведення оціночної співбесіди.
У цьому контексті скаржник відстоює позицію, висловлену судом першої інстанції, яка полягає в тому, що оцінювання службової діяльності позивачки без проведення з нею оціночної співбесіди було правомірним, оскільки у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю пункт 37 Типового порядку №640 дозволяв визначити результати виконання завдань без співбесіди.
Суд апеляційної інстанції не розділив такої думки і дійшов висновку, що відповідач мав обов'язок визначити позивачці дату для повторної співбесіди, однак протиправно цього не зробив, і своєю чергою не забезпечив належної процедури затвердження результатів оцінювання та подальшого звільнення позивачки.
Колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із висновком суду першої інстанції та вважає правильним умовивід, який зробив суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Суди з'ясували, що спочатку відповідач призначив співбесіду з ОСОБА_1 у період 25 жовтня до 29 жовтня 2019 року без зазначення точної дати й часу її проведення.
Надалі відповідач наказом від 28 жовтня 2019 року №21-ОД визначив новий термін проведення оціночної співбесіди з державним,и службовцями (у тому числі, з позивачкою), а саме: з 28 жовтня до 4 листопада 2019 року.
Водночас, як установили суди, з 23 жовтня до 1 листопада 2019 року позивачка була у відрядженні. Надалі з 4 до 15 листопада 2019 року вона була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Натомість 2 і 3 листопада 2019 року були вихідними днями (субота і неділя).
4 листопада 2019 року відповідач визначив результати виконання позивачкою завдань без проведення оціночної співбесіди з нею.
Оцінюючи правомірність такого рішення відповідача, суд першої інстанції, пославшись на пункти 14, 37 Типового порядку №640, дійшов висновку, що тимчасова відсутність державного службовця на роботі у зв'язку із непрацездатністю не є підставою для невизначення результатів виконання ним завдань і незатвердження відповідного висновку.
Натомість суд апеляційної інстанції указав, що зазначена норма не надає роботодавцю дозволу на проведення оцінювання державного службовця без відповідної співбесіди.
У цьому контексті Суд зазначає, що за змістом пункту 14 Типового порядку №640, визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець:
1) працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців;
2) перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3 і 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки»;
3) відсутній на службі у зв'язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду;
4) відсутній на службі у зв'язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до статті 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
5) відсторонений від виконання посадових обов'язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.
Суд зауважує, що у цій нормі не згадується оціночна співбесіда, а її приписи стосуються випадків, коли визначення результатів виконання завдань і затвердження висновку взагалі не повинне проводитися (через нетривалий час роботи службовця, відпустку певного виду або відсутністю на службі у зв'язку з виконанням військового обов'язку, проходженням суддівської підготовки чи відстороненням від посади).
Обумовлені випадки у спірних правовідносинах були відсутні, тож суд першої інстанції помилково застосував указану норму до ситуації позивачки і апеляційний суд правильно це зауважив.
Водночас пунктом 37 Типового порядку №640 встановлено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Суд зауважує, що абзац перший пункт 37 Типового порядку №640 визначає коло осіб, які мають бути залучені до проведення оціночної співбесіди для визначення результатів виконання завдань. Буквальне тлумачення цього пункту указує на те, що за загальним правилом до цих суб'єктів належить і сам державний службовець, діяльність якого є предметом оцінювання.
Натомість в абзаці другому пункту 37 Типового порядку №640 мова йде про винятки з указаного правила. Так, визначення результатів виконання завдань проводиться без оціночної співбесіди у разі: 1) тимчасової відсутності державного службовця; 2) його повторної неявки для проходження співбесіди.
Суд апеляційної правильно зазначив, що наведена норма дозволяє суб'єкту владних повноважень прийняти два варіанти поведінки: визначити результати виконання завдань без проведення оціночної співбесіди, тобто без участі державного службовця, або призначити повторну дату для її проведення.
У цьому контексті Верховний Суд зауважує, що у касаційних доводах відповідач робить акцент лише на факті відсутності позивачки на роботі у день оцінювання (4 листопада 2019 року), однак ігнорує іншу істотну обставину цієї справи - наявність власного наказу, який на локальному рівні урегульовував процедурні питання оцінювання.
Так, як з'ясував суд апеляційної інстанції, у розділі ІІ Графіку проведення оцінювання у 2019 році, затвердженого наказом Головного управління Держпроспоживслужби в Одеській області від 30 вересня 2019 року №4486, відповідач чітко визначив, що у разі відсутності державного службовця на роботі його слід письмово повідомити про дату проходження повторної оціночної співбесіди, і лише у разі подальшої неявки провести оцінювання без співбесіди з ним.
Апеляційний суд також установив, що коли відповідач 28 жовтня 2019 року змінив розділ ІІ Графіку проведення оцінювання у 2019 році, то наведене правове регулювання змін не зазнало.
З огляду на викладене і враховуючи принцип легітимних очікувань, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у зв'язку з відсутності позивачки на роботі 4 листопада 2019 року відповідач мав обов'язок призначити їй повторну співбесіду.
Оскільки відповідач цього протиправно не зробив, висновок апеляційного суду про позбавлення позивачки права на участь у прийнятті рішення є слушним і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає обставинам справи.
На основі цього Верховний Суд констатує, що доводи скаржника про помилкове застосування апеляційним судом пункту 37 Типового порядку №640 не знайшли свого підтвердження.
Касаційна скарга не містить доводів незгоди відповідача із рештою висновків суду апеляційної інстанції, тому оцінку оскаржуваній постанові в іншій частині суд касаційної інстанції не надає.
Тож, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального права і підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
…………………………………
…………………………………
…………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду