23 червня 2022 року
м. Київ
справа №420/7448/21
адміністративне провадження №К/990/11275/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Офісу Генерального прокурора, а саме: відмову, викладену в листі №21-728 вих-21 від 22 березня 2021 року щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби на посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 1 жовтня 2015 року по 9 березня 2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Офіс Генерального прокурора вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення та всі його складові (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби за посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 1 жовтня 2015 року по 9 березня 2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби за посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Сил антитерористичної операції з 1 жовтня 2015 року по 9 березня 2017 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року в сумі 552077,85 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та не виплати визначеної пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року по 14 березня 2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити, визначену пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року по 14 березня 2021 року, розраховану в порядку та спосіб, визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, а саме: відмову, викладену в листі №21-1148 вих-21 від 2 квітня 2021 року, щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 16 липня 2015 року по 25 вересня 2015 року та з 10 березня 2017 року по 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення та всі його складові (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби з 16 липня 2015 року по 25 вересня 2015 року та з 10 березня 2017 року по 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим останньому грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 16 липня 2015 року по 25 вересня 2015 року та з 10 березня 2017 року по 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року в сумі 2242432,15 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразових виплат), за період проходження служби з 26 березня 2020 року по 14 березня 2021 року, із розрахунку розміру посадового окладу визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх його складових (в тому числі одноразові виплати), за період проходження служби з 26 березня 2020 року по 14 березня 2021 року із розрахунку розміру посадового окладу визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VII від 14 жовтня 2014 року з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 №1-223/2018 (2840/18);
- визнано протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіон щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 визначеної пунктом 2 частиною другою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року по 14 березня 2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року;
- зобов'язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 визначеної пунктом 2 частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді керівника окружної (місцевої) прокуратури, а саме військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в період з 21 жовтня 2020 року по 14 березня 2021 року, розрахованої в порядку та спосіб визначений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 11 травня 2022 року на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з використанням кваліфікованого електронного підпису.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21. Також скаржник просив поновити строк касаційного оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 26 травня 2022 року визнав неповажними підстави пропуску строку керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 та залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду належних доказів з приводу недотримання апеляційним судом вимог щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку, скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про поновлення строку з усуненими недоліками, викладених в ухвалі від 26 травня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене та зважаючи на надані, в підтвердження зазначеним обставинам, докази Суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, відповідно до цих пунктів підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України,
Визнати поважними підстави пропуску строку Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 і поновити його.
Відкрити касаційне провадження за скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі № 420/7448/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 420/7448/21.
Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду