Справа № 308/17115/21
08 червня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя сторона без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,-
Відповідно до ч.6 ст.259 та ч. 6 ст. 268 ЦПК України 08.06.2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.06.2022 року.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя сторона без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.12.2021 у справі відкрито провадження, призначено справу до судового розгляду.
19.04.2022 від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позову.
Справа до розгляду призначалася неодноразово протягом тривалого часу. А саме: перше судове засідання було призначено на 28.12.2021, в подальшому на 17.01.2022, 24.02.2022, 15.03.2022, 20.04.2022, 19.05.2022, разом із тим, на жодне із вказаних судових засідань позивач не з'явилася, заяви про розгляд заяви за її відсутності не подавала.
В судове засідання призначене на 08.06.2022 року повторно не з'явися позивач, про дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, на розгляд справи повторно не з'явився, про причини неявки не повідомляв, про відкладення розгляду справи клопотання не подавав.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п.п.1,2, частиною другою статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка позивача або представника повинна бути обумовлена причинами, які об'єктивно та безумовно не дозволяють йому з'явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо. Позивач, її представник доказів поважності неявки в підготовчі судові засідання не надав, у зв'язку з чим суд знаходить неявку такою, що відбулася з неповажних причин.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд враховує, що позивач до суду заяви про розгляд справи без її участі не подавала.
Розгляд справи призначався неодноразово, як вказано вище, у вказані дату та час позивач в судові засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала. Заяв про розгляд справи у її відсутності на адресу суду не надходило.
Суд констатує, що судові повістки про виклик позивачки в судове засідання здійснювався на адресу зазначену у позовній заяві, заяв про зміну поштової адреси, позивачкою не подано. Згідно трекінгу відстеження заказних відправлень надісланих на адресу позивача, отримує такі особисто.
Окрім того, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/, та є загальнодоступною, виклик позивача було здійснено і шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті суду.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов'язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, позов залишається без розгляду.
Частиною 5 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За наведених вище обставин, суд вважає що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Як вбачається із долученої до позовної заяви ухвали від 03.12.2021 у справі №308/16435/21, за заявою позивача, судом вжито заходи забезпечення позову до звернення ОСОБА_2 , до суду із даним позовом. А саме: зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 67525910 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни №8377, виданого 22 вересня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованості за кредитним договором № Ск-168-000123/6-2008 від 19.06.2008 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є вказаний в ухвалі суду виконавчий напис нотаріуса.
Згідно ч.9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131,ч.9 ст. 158, 198,200, 210, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя сторона без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Згідно ч.9 ст. 158 ЦПК України, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.12.2021 року у справі №308/16435/21. Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили ухвалою суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош