Справа № 308/4730/22
3/308/3124/22
10 червня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №264170 від 10.04.2022 з'ясовано, що 10.04.2022 о 08 год. 18 хв. на 797 км а/д М-06 «Київ-Чоп» ОСОБА_1 , керуючи т/з Toyota Land Cruiser 200 державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, подану поліцейським про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив увімкненням проблискового маячка синього кольору та увімкнено спеціальний звуковий сигналу, було зупинено транспортний засіб шляхом переслідування та блокування. Переслідування здійснювалось на службовому автомобілі «VW Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 .
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за порушення п. 8.9 «б» та 2.4 ПДР України.
В судове засідання особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 не з'явився.
Представник ОСОБА_1 адвокат Легостаєва О.В., через канцелярію суду подала заперечення, в яких просить справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. (ст. 245 КУпАП)
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків…, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
У підтвердження причетності ОСОБА_1 , до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП надано розглядуваний протокол, в якому викладені обставини інкримінованого останньому порушення ПДР, копію постанови серії ЕАО №5354288 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, рапорт працівника поліції, в якому останній інформує начальника Управління про означену подію.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Вказане положення знайшло своє відображення й у КУпАП, за ст. 7 якого ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), за якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122-2 КУпАП полягає у невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Так, з розглядуваного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий складений працівниками поліції щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з допущеними ним порушеннями ПДР України, а саме п. 8.9. «б» (вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоно кольору та (або) спеціального звукового сигналу) та 2.4 (на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися).
Однак надані працівниками поліції докази не підтверджують те, що поліцейським було вчинено відповідні дії, крім того в протоколі ДПР18 №264170 від 10.04.2022 чітко зазначено, що було увімкнено проблисковий маячок синього кольору, яким інформовано ОСОБА_1 про необхідність зупинити т/з, а також здійснювалося переслідування такого з увімкненими спеціальним звуковим сигналом, на які такий не реагував.
Разом з тим, суддя зазначає, що рапорт працівника поліції, який доданий до протоколу не може бути визнаний доказом у розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки такий є внутрішнім документом, складається у вільній формі, в ньому відсутні джерела отримання інформації.
З огляду на вказане слід відмітити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
У зв'язку із вказаним суддя не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні розглядуваного правопорушення, відтак провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме об'єктивної сторони діяння.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 122-2, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Суддя К.С. Дегтяренко