Справа № 308/14549/21
07 червня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
секретаря судового засідання Івашко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач, в інтересах якого діє адвокат Скочиляс Г.М., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 лютого 2020 року, о 18:05 год., в місті Ужгороді, на перехресті вул. Загорська та вул.Закарпатська, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода. Загальна сума майнової шкоди, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо- транспортної пригоди, становила 28 894,56 грн. Враховуючи часткове відшкодування шкоди страховиком позивача, позивач просить стягнути з відповідача суму 12859,79грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 30000грн. моральної шкоди, яка йому заподіяна внаслідок пошкодження транспортного засобу.
Ухвалою суду від 04.04.2022 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання 05.05.2022 та 07.06.2022 представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав. Зокрема, у зв'язку з тим, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме, останній в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду порталу судової влади України.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29 лютого 2020 року, о 18:05 год., в місті Ужгороді, на перехресті вул.Загорська та вул.Закарпатська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів позивача та відповідача. Так водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel Corsa», номерний знак НОМЕР_1 , при здійсненні повороту ліворуч не обрав безпечної швидкості руху та не вибрав безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем «Honda Accord» номерний знак НОМЕР_2 , який виконував вимогу дорожнього знаку 2.1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2020 відповідача визнано винуватим у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340грн.
З ремонтної калькуляції №3547 від 05.03.2020, складеної на замовлення позивача ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР», встановлено, що загальна сума відновлювального ремонту транспортного засобу позивача становить 28394,56грн.
При цьому вартість замовленої ремонтної калькуляції згідно наряду-замовлення №Fr-К-01371 становила 500грн., які позивачем оплачені згідно квитанції Приватбанку №040205078241 від 03.03.2020.
Позивачем проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу у ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР» та сплачено його вартість, що підтверджується актом виконаних робіт №Fr-К-01371 від 31.03.2020 та платіжними квитанціями на загальну суму 28394,56грн.
Враховуючи укладений між ПАТ НАСК «ОРАНТА» та позивачем договір комплексного страхування транспортного засобу №0031887 останньому виплачено страховою компанією страхове відшкодування у сумі 16034,77грн. Решту суми, яка становить різницю між сумою збитків та страховим відшкодування - 12859,79грн. позивач просить стягнути з відповідача.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі.
Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 3 статті 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем вартості заподіяних йому збитків відповідачем у заявленій сумі належними доказами, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.
Позивач також просить стягнути з відповідача 30000грн. моральної шкоди, заподіяної відповідачем. Таку шкоду позивач обґрунтовує наявністю душевних хвилювань, стресу, страждань, які він змушений був перенести через небезпечні та протиправні дії з боку відповідача, які призвели до ДТП Крім того, внаслідок пошкодження відповідачем транспортного засобу, позивач змушений був зазнати незручностей через відсутність транспортного засобу, що призвело до зміни звичного способу життя, до витрат на послуги таксі, щоб дістатися на роботу, закупити продукти. При цьому, винна особа - відповідач, ніяких дій щодо компенсації заподіяної шкоди позивачу не вчинив.
Згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також в зв'язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95року №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постановах від 12.03.2019 року в справі № 920/715/17, від 10.10.2018 року в справі №640/3837/17; від 04.07.2018р року в справі № 638/14260/16 у спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а моральна шкода, яка спричинена потерпілій особі - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Суд вважає доведеним позивачем, що внаслідок вчинення відповідачем ДТП він зазнав переживань та хвилювань з приводу пошкодження належного йому майна- транспортного засобу, внаслідок чого він був змушений змінити звичний спосіб життя, що негативно вплинуло на його душевний стан. Разом з тим, визначаючи розмір завданої моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача та суб'єктивне відношення до вчинку відповідача, та вважає, що розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача, становить 3000,00 гривень. Саме такий розмір відшкодування завданої моральної шкоди, на думку суду, відповідає вимогам співмірності, розумності і справедливості.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 336грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог (15859,79/42859,79х908).
Керуючись ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1166,1187, 1194 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12859,79грн. вартості матеріальної шкоди та 3000,00грн. моральної шкоди, а також 336грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти вимог, - відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 07 червня 2022 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник