Справа № 298/66/22
Номер провадження 3/298/427/22
23 червня 2022 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого охоронником нафтопроводу, за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №433228 від 18 грудня 2021 року, складеного поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчин В.О., 18 грудня 2021 року о 8.00 год. за спільним місцем проживання гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у алкогольному сп'янінні, вчинив сварку із своєю співмешканкою гр. ОСОБА_2 , нецензурно ображав та погрожував фізичною розправою.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення останнього про час, місце та дату розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року (далі Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як домашнє насильство.
Із матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2021 року о 8.00 год. за спільним місцем проживання гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у алкогольному сп'янінні, вчинив сварку із своєю співмешканкою гр. ОСОБА_2 , нецензурно ображав та погрожував фізичною розправою,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Водночас фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 433228 від 18 грудня 2021 року не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в такому не розкрито зміст дій ОСОБА_1 відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, не зазначено саме яку форму домашнього насильства інкриміновано останньому.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 насильства.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.12.2021 року слідує, що її співмешканець ОСОБА_1 18 грудня 2021 року агресивно поводився, ображав її нецензурними словами, погрожував їй фізичною розправою та виганяв з будинку.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що психологічне насильство в частині висловлювання словесних образ, нецензурної лайки буде мати місце тоді, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З огляду на наведене, сам лише факт висловлювання, зокрема, нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що доказова база, яка долучена до протоколу, ґрунтується лише на письмових поясненнях ОСОБА_2 від 18.12.2021 року, яка згідно рапорту інспектора-чергового відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Іванцик М.Ю. від 18.12.2021 року, є заявником і саме вона повідомила про зазначену ситуацію.
Крім цього, матеріали справи не містять даних у підтвердження того, що потерпіла ОСОБА_2 є співмешканкою ОСОБА_1 , і вони проживають спільно за вказаною в протоколі адресою.
Що стосується наявного в матеріалах справи рапорта інспектора-чергового відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Іванцик М.Ю. від 18.12.2021 року, то такий вказує лише на факт реєстрації повідомлення, яке надійшло зі служби «102» та, на переконання судді, не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Стосовно наявного в матеріалах рапорту інспектора СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Попович М., тут слід зазначити, що такий лише вказує на відмову ОСОБА_1 надати пояснення.
Таким чином, із зібраних працівниками поліції матеріалів справи, які передано на розгляд до суду, встановлено, що такі матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів провини ОСОБА_1 .
Інших належних доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, до суду не надано, і таких доказів в ході судового розгляду судом не встановлено.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, приходжу висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеним.
З огляду на вказане, суддя вважає за необхідне провадження в справі закрити, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.