79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.06.2022 Справа № 914/417/22
Гопдарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В. розглянув у письмовому провадженні справу
за позовом: Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького, м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
про стягнення 2 157,42 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького до Фізичної особи-підприємця Приладишева Романа Володимировича про стягнення 2 157,42 грн.
Ухвалою суду від 21.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приладишева Романа Володимировича (надалі відповідач) про стягнення 2 157,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням умов договору № 4/ОРДМ/2014/01/14/1 від 14.01.2014 у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 139,18 грн. На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних. Загальна сума позову становить 2 157,42 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, 14.01.2014 між позивачем та відповідачем, як фізичною особою-підприємцем, укладено договір № 4/ОРДМ/2014/01/14/1 про відшкодування основного боргу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
На підставі даного Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме державне майно - частину нежитлового приміщення площею 6,0 кв.м., яке розміщене на першому поверсі триповерхової будівлі під літерою Б-3 - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 та перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (надалі - Балансоутримувач).
Майно передається в оренду з метою розміщення обладнання для пакування багажу пасажирів (інше використання орендованого майна) (п.1,2. Договору).
Відповідно до п. 5.3. даного Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному
обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Згідно п. 3.6 вищевказаного Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:
- 70% до державного бюджету;
- 30 % на рахунок Балансоутримувача.
На підставі Акту прийому-передачі нерухомого - майна, що належить до державної власності майна, загальною площею 6,0 кв.м., яке розташоване на першому поверсі нежитлової триповерхової будівлі (літ. «Б-3») - новий аеровокзал «ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», за адресою: м. Львів, вул. Любінська,168 від 30.06.2015 Орендар повернув зі строкового платного користування вищезазначене майно Балансоутримувачу.
Проте, ФОП Приладишев Р.В. неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання і остаточного розрахунку за Договором не здійснив.
Виставлені рахунки, які залишено без оплати:
1. № 05-0000335/1 від 31.05.2015 на суму 570,96 гри. в т.ч. ПДВ (орендна плата 30% за травень 2015);
2. № 05-0000335/2 від 31.05.2015 на суму 222,04 грн. (ПДВ з 70% орендної плати за травень 2015 перерахованої до бюджету);
3. № 06-0000264/1 від 30.06.2015 на суму 249,25 грн. в т.ч. ПДВ (орендна плата 30% за червень 2015);
4. № 06-0000264/2 від 30.06.2015 на суму 96,93 гри. (ПДВ з 70% орендної плати за червень 2015 перерахованої до бюджету).
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача з претензією №411 від 25.02.2016. Така претензія залишена без задоволення.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Також, як передбачено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Основна сума заборгованості заявлена до стягнення становить 1 139,18 грн. Здійснивши перевірку нарахованої позивачем суми основного боргу, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо розрахунку, суд встановив правомірність і правильність її нарахування.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 798,14 грн. та 3% річних в розмірі 220,10 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає його вірним, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
За наведених вище обставин суд приходить до об'єктивного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приладишева Романа Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького (79000, м. Львів, аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 33073442) суму в розмірі 4 638,42 грн, з яких:
- 1 139,18 грн. - основна заборгованість;
- 798,14 грн. - інфляційні втрати;
- 220,10 грн. - 3 % річних;
- 2 481, 00 грн. - судовий збір.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Горецька З.В.