79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.06.2022 Справа № 914/2922/21
За Заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: відстрочення виконання Рішення Суду від 01.12.2021, -
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАР АВТО» (90132, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Білки, вул. Петра Ороса, 20; ідент.код 40452533)
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )
про стягнення грошових коштів у сумі 69415,00 грн.
Суддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Беднар А.М.
Представники:
Позивача: Пигель Л.І. - Ордер ВС №1123414 від 20.06.2022;
Відповідача (Заявника): не прибув.
Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Суд встановив:
01.12.2021 Господарським судом Львівської області ухвалено Рішення у справі №914/2922/21, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАР АВТО» та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 69415,00 грн.
Західним апеляційним господарським судом, Постановою від 01.06.2022, залишено вказане Рішення без змін.
Судом видано Наказ (від 10.06.2022) на виконання Рішення.
09.06.2022 у Суд надійшла Заява Відповідача (Боржника) про відстрочення виконанання Рішення Суду на один рік, так як:
- ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є вантажний автомобільний транспорт, власне, ФОП ОСОБА_1 займається транспортно-експедиційною діяльністю;
-упродовж останнього часу ФОП ОСОБА_1 перебуває у складному фінансовому становищі, враховуючи ситуацію, зумовлену такими загальновідомими надзвичайними подіями, які трапились в Україні, а саме: встановлення карантину в Україні та відповідних обмежувальних заходів, а також - введення в Україні 24.02.2022 воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Росії проти України;
-вказані події негативно вплинули на економічну активність в Україні, викликали інфляційні процеси в економіці Держави і створили перешкоди нормальному функціонуванню суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі й Відповідача (Заявника), у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 зазнала значних втрат у прибутку і перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання Рішення Суду;
-власне, зумовлені карантином обставини призвели до необхідності залучення кредитних коштів;
-так, АТ «КРЕДОБАНК» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № СL-320133 від 23 червня 2021 року, згідно з яким Банк зобов'язався надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, вказані в Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Договором;
-згідно з п.2.1, п.2.2 і п.2.3 Кредитного договору, сума та валюта кредиту - 295 000грн, дата видачі кредиту -23.06.2021; строк (термін) кредитування - 60 місяців, до 22 червня 2026 року;
-пунктом 4.4 Кредитного договору передбачено, що загальні витрати Позичальника по кредиту за цим Договором становлять 339045,89 грн (триста тридцять дев'ять тисяч сорок п'ять гривень 89 копійок), а пунктом 4.6 встановлено орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника у розмірі 634045,89 грн;
-відповідно до порядку повернення кредиту, а саме п.6 Кредитного договору, всього Позичальник зобов'язаний здійснити 60 (шістдесят) щомісячних платежів по 10587 грн. (десять тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень 00 копійок) щомісячно;
-при цьому, відповідно до Виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 у АТ «Кредобанк» від 25.05.2020, на поточному рахунку Відповідачки станом на 20 травня 2022 року залишок власних коштів становить 0,88 грн, що підтверджує скрутне фінансове становище ФОП ОСОБА_1 ;
-власне, ОСОБА_1 , згідно з Витягом №51872 з Реєстру платників єдиного податку від 20.05.2022, є платником єдиного податку 3 групи за 5 % ставкою; значна частина коштів, які знаходяться на банківських рахунках, використовується Відповідачем для сплати загальнообов'язкових платежів до Державного бюджету України, що підтверджується Податковими деклараціями від 01.02.2022 року (за 2021 рік) та від 04.05.2022 року (за 1 квартал 2022 року), Карткою рахунку 652 за 13 травня 2022 року (як випливає з наданих документів, станом на сьогодні ФОП ОСОБА_1 не має заборгованості по загальнообов'язкових платежах(податках), оскільки намагається належно сплачувати їх);
-крім цього, надходження від господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з такими об'єктивними обставинами як карантин та військовий стан, не покривають витрат на її поточну діяльність і є причиною виникнення значної кредиторської заборгованості перед іншими контрагентами за Договорами-заявками, відповідно до Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), Рахунків на оплату, Платіжних доручень, Оборотно-сальдових відомостей;
-разом з цим, Платіжні доручення, долучені із Заявою про відстрочення Рішення, підтверджують часткові оплати по раніше існуючих заборгованостях Відповідачки за відповіними Договорами, і тому свідчать про спрямованість її дій на погашення боргу, який виник перед контрагентами.
-ФОП ОСОБА_1 має дійсну заборгованість по ще декількох судових справах;
-незважаючи на покриття певних заборгованостей, повну виплату деяких обов'язкових платежів до державного бюджету, фінансове становище ФОП ОСОБА_1 залишається вкрай важким;
-сума, заявлена до стягнення за судовим Рішенням від 01 грудня 2021 року у цій справі (№ 914/2922/21), є досить великою, а її негайна сплата просто неможлива; навіть оплата частини оспорюваної заборгованості може призвести до зупинення діяльності Боржника та й взагалі до його неплатоспроможності, хоч Відповідач (Заявник) і має намір повністю та добровільно погасити зазначений борг;
-при цьому, Відповідач не вживає заходів для уникнення відповідальності, а, навпаки, вживає заходи, спрямовані на погашення дебіторської заборгованості перед Позивачем, що дозволить відновити його порушені права;
-відстрочення виконання судового Рішення надасть змогу Відповідачу вжити заходів для забезпечення виконання своїх зобов'язань та вчинити інші дії, необхідні для акумуляції коштів задля погашення заборгованості за Рішенням, ухваленим у цій справі, уникнути вкрай негативних фінансових наслідків, що можуть призвести до повного зупинення підприємства чи загрози банкрутства.
Також Відповідачем, із Клопотанням від 20.06.22, подано Платіжне доручення №1970 від 17.06.2022 про сплату частини коштів у сумі 2000,00 грн.
Представник Позивача надав пояснення стосовно Заяви Відповідача та зазначив про відсутність підстав для її задоволення, оскільки Боржником не надано допустимих доказів на підтвердження дійсного фінансового стану, а його дії спрямовані на ухилення від належного виконання Рішення Суду.
У ході дослідження обставин та доказів, - Судом встановлено:
Надане Відповідачем Платіжне доручення №1970 від 17.06.22 на сплату коштів у сумі 2000,00 грн не містить даних про сплату відповідно до Рішення Суду від 01.12.2021.
Дійсний фінансовий стан Відповідача не підтверджено належними доказами: документами обліку та звітності, за якими можна визначити розміри його доходів та видатків (у 2021-2022 р.р.), що зумовлює недоведеність існування обставин, які б ускладнювали чи унеможливлювали виконання Рішення Суду (і які, згідно з нормою ч.3 ст.331 ГПКУ, повинні бути доведені).
Факт відсутності на рахунку Відповідача, станом на 20.05.22, залишкових коштів, при відстуності даних про оборот коштів (з моменту ухвалення Рішення), не підтверджує скрутне фінансове становище.
Відповідачем не обгрунтовано річного строку відстрочення виконання Рішення Суду і не зазначено (не підтверджено) про можливість виконання Рішення після спливу цього строку.
Також, не підтверджено Відповідачем неможливості виконання Рішення певними частинами (з розстроченням).
Тобто, Відповідачем не наведено належного обгрунтування відсутності у нього наміру на ухилення від виконання Рішення Суду.
При цьому важливо, що факт апеляційного оскарженння Відповідачем законного Рішення Суду у даній справі підтверджує відсутність наміру належного його виконання.
Крім цього, оскарження Відповідачем Рішення фактично зумовило відстрочення його виконання на шість місяців.
Також важливо, що заборгованість виникла на підставі Договору від 13.01.2021, за яким Відповідач взяв на себе грошові зобов'язання (і який було укладено через 10 місяців після введення карантинних заходів і за рік до введення воєнного стану), і з цього часу та до часу подання Заяви (про відстрочення) жодні кошти не сплачувались.
Відповідачем не враховано норми ч.5 ст.331 Господарсько процесуального кодексу України, згідно з якою строк відстрочення виконання Рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення Рішення, тобто, на даний час, такий строк міг тривати лише п'ять місяців (до 01.12.2022).
Згідно з нормою ч.4 ст.331 ГПК України, Суд враховує, що спір у справі виник з вини Відповідача, так як при добросовісній поведінці Боржник завжди намагається погодити з Кредитором (з яким укладався Договір із відповідними зобов'язаннями) порядок погашення заборгованості.
Враховуючи зазначене, підстави для задоволення Заяви Відповідача - відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 73, 76, 77, 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, - Суд
1. Відмовити у задоволенні Заяви Відповідача про відстрочення виконання Рішення Суду від 01.12.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена відповідно до норм статей 254-257 ГПК України (у 10-денний строк , - шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду).
Суддя Стороженко О.Ф.