вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" червня 2022 р. Справа № 908/173/22
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін, матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Комфорт» Дніпрорудненської міської ради
до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь»
про стягнення 16 758,00 гривень
обставини справи:
13.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Комфорт» Дніпрорудненської міської ради (далі - позивач/КП «Комфорт» ДМР) до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» (далі - відповідач/МП ТОВ «Янтарь») про стягнення 16 758,00 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням МП ТОВ «Янтарь» зобов'язань за договором № 279 від 29.10.2020.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 19.01.2022 позовну заяву КП «Комфорт» ДМР до МП ТОВ «Янтарь» про стягнення 16 758,00 гривень передав до Господарського суду Київської області за територіальною підсудністю відповідно до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 21.02.2022, справу № 908/173/22 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Господарський суд Київської області ухвалою від 07.04.2022 відкрив провадження у справі № 908/173/22, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Поштове повідомлення про вручення ухвали Господарського суду Київської області від 07.04.2022 у справі № 908/173/22 за адресою: 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, б. 1/6, надійшло на адресу суду з відміткою про вручення відповідачу зазначеної ухвали та наявне в матеріалах справи.
Однак, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
29.10.2020 між КП «Комфорт» ДМР (як виконавцем) та МП ТОВ «Янтарь» (як замовником) було укладено договір № 279 (далі - договір), відповідно до п. 1.1., 3.1., 3.3., 6.3. якого виконавець приймає на полігон тверді побутові відходи і сміття для їх складування і захоронення. Замовник здійснює доставку цих відходів, що накопичуються в процесі його господарської діяльності в м. Дніпрорудне, обсяг ТПВ орієнтовно становить 1 000 м3.
Оплата за поводження з побутовими відходами (збирання, вивезення та захоронення) здійснюється не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем за діючим тарифом, затверджених рішенням № 83 Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 19.05.2020 і становить - 167,58 грн за метр куб. з ПДВ.
Якщо обсяги відходів і сміття, яке вивозиться замовником на полігон, перевищує обсяг, зазначений у п. 1.1. договору, оплата проводиться за фактично вивезеним обсягом згідно виставлених виконавцем рахунків.
Цей договір відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України діє з 01.10.2020 до 31.12.2020.
Копія означеного договору наявна в матеріалах справи.
04.01.2021 між КП «Комфорт» ДМР (виконавець) та МП ТОВ «Янтарь» (замовник) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 279 від 29.10.2020, відповідно до п. 1., 2. якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 6.3. договору та викласти його в наступній редакції: «п. 6.3. Цей договір відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України діє з 01.10.2020 до 31.12.2021.».
Всі інші положення договору № 279 від 29.10.2020 залишаються без змін.
Копія означеної додаткової угоди наявна в матеріалах справи.
На підтвердження наданих відповідачу послуг за договором, позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків та актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 178 975,44 грн, а саме: № 2612 від 31.10.2020 на суму 25 807,32 грн, № 741 від 31.03.2021 на суму 13 965,00 грн, підписаних та скріплених відтисками печаток сторін та копію рахунка та акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2876 від 30.11.2020 на суму 136 410,12 грн підписаного та скріпленого печаткою позивача в односторонньому порядку.
Позивач зауважив, що відповідач вказані послуги оплатив частково на загальну суму 162 217,44 грн, чим порушив взяте на себе договірне зобов'язання з оплати послуг за договором № 279 від 29.10.2020, відтак, неоплаченим залишився рахунок № 741 від 31.03.2021 на суму 16 758,00 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду копію акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2021, підписаного позивачем в односторонньому порядку та копії виписок з банку від 12.01.2021 про часткову оплату послуг відповідачем на суму 136 410,12 грн.
У зв'язку із зазначеним вище позивач звернувся до відповідача з претензіями № 326/05 від 26.04.2021 та № 1146/05 від 17.11.2021, відповідно до яких пропонував відповідачу погасити суму боргу у розмірі 16 758,00 грн в термін до 30.04.2021 та 30.11.2021 відповідно. Копії вказаних претензій наявні в матеріалах справи.
Однак, відповідач, за доводами позивача, відповіді на вказані претензії не надав, заборгованість у розмірі 16 758,00 грн не сплатив, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідача 16 758,00 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами статей 173, 174 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 903, ст. 526 ЦК України, з якими кореспондує ч. 1 ст. 193 ГК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За таких обставин, виходячи з аналізу наведених законодавчих положень, суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що відносини, які склалися між сторонами за своєю правовою природою є змішаними договірними відносинами, які містять елементи договорів підряду та послуг.
Відповідно до приписів ст. ст. 901, 903, 629 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду зазначеного вище, враховуючи п. 3.1. договору № 279 від 29.10.2020, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем акту виконаних робіт № 741 від 31.03.2021 без будь-яких заперечень свідчить про прийняття відповідачем наданих послуг згідно умов договору та відповідно породжує для МП ТОВ «Янтарь» обов'язку по сплаті за надані послуги у погоджений сторонами строк, а саме до 15.04.2021.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Однак з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідач покладений на нього договором обов'язок щодо оплати у передбачені строки вартості наданих позивачем послуг належним чином не виконав та за надані послуги не сплатив.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе договором грошові зобов'язання не виконав, вартість наданих послуг не сплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з МП ТОВ «Янтарь» 16 758,00 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Комфорт» Дніпрорудненської міської ради до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» про стягнення 16 758,00 грн задовольнити.
2. Стягнути з Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» (08301, Київська обл., м. Бориспіль (з), вул. Ботанічна, 1/6, ідентифікаційний код 13613253) на користь Комунального підприємства «Комфорт» Дніпрорудненської міської ради (71630, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне, просп. Ентузіастів, буд. 4 ідентифікаційний код 41636720) 16 758 (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн 00 коп. заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.06.2022.
Суддя П.В.Горбасенко