ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2022Справа № 910/19731/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього»
до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»
про стягнення 44986,57 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
01.12.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» надійшла позовна заява з вимогами до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення 44986,57 грн, з яких 42672,77 грн основного боргу, 803,18 грн 3% річних та 1510,62 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 42672,77 грн. Крім того, позивач нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 803,18 грн та інфляційні втрати у розмірі 1510,62 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 06.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19731/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Крім того, 02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
За наведених обставин судове засідання, призначене на 09.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 підготовче засідання у справі №910/19731/21 призначено на 18.05.2022.
У підготовчому засіданні 18.05.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.06.2022.
Представник позивача у судове засідання 14.06.2022 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105492173564, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання 14.06.2022 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105492173556.
При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 14.06.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.03.2018 між Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» (виконавець) укладено Договір №1773 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у межах договірної ціни та у строки, обумовлені в цьому договорі, на підставі вихідних даних, що надаються замовником, виконати наступні роботи стадії «Проект»: - розробити розділи «Система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Система передавання тривожних сповіщень»; - розробити розділи «Автоматична система водяного пожежогасіння»; - розробити розділи «Системи протидимного захисту (технологічна частина0»; - розробити розділи «Автоматика систем протидимного захисту»; - розробити розділи «Автоматика внутрішнього протипожежного водопроводу»; - розробити розділи «Блискавкозахист» по об'єкту «Комплексна забудова території об'єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі міста Києва. Друга черга будівництва. Коригування. Відкритий багатоповерховий гараж», а замовник зобов'язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.5 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 результатом виконання робіт по цьому договору є проектна документація, яка повинна відповідати умовам договору, положенням чинного законодавства України, підзаконним актам та іншим нормативним документам, щодо неї повинні бути зняті всі зауваження, що стосуються виконання виконавцем проектних робіт за цим договором, а також бути придатною для використання її за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 3.1 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 загальна ціна робіт (договірна ціна) узгоджена сторонами протоколом узгодження договірної ціни на проектні роботи (Додаток №2 до договору) та Кошторисом на виконання проектних робіт (Додаток №1 до договору) і становить 51207,31 грн.
Додатком №1 до Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 (Зведений кошторис) та Додатком №2 (Протокол погодження договірної ціни) сторони погодили вартість кожного етапу виконання робіт та їх загальну вартість.
У п. 3.3 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 сторонами погоджено, що оплата замовником робіт здійснюється в наступному порядку: - протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця замовник перераховує виконавцю 20% загальної ціни робіт (договірної ціни); - остаточний розрахунок з виконавцем за виконані роботи замовник здійснює протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування на банківських рахунок виконавця коштів у розмірі 80% ціни робіт.
Відповідно до п. 5.2 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 цим договором передбачена передача виконавцем проектної документації в 5-ти примірниках в твердому вигляді та запис на електронний носій пам'яті в форматі PDF, про що сторони складають акт виконаних робіт.
Згідно з п. 10.2 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 цей договір починає діяти з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які залишились не виконаними.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 42672,77 грн. Крім того, позивач нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 803,18 грн та інфляційні втрати у розмірі 1510,62 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою укладений між сторонами Договір №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 є договором підряду.
Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Судом встановлено, що на підставі виставленого позивачем рахунку №200 від 27.03.2018 відповідач 03.04.2018 сплатив на користь позивача аванс за роботи, виконання яких передбачено умовами Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018, у розмірі 8534,54 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (призначення платежу - аванс за Договором №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018, рахунок №200).
Як вбачається з накладної (Акт) приймання-передачі проектної документації від 25.04.2018, яка підписана уповноваженими представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), позивач на виконання умов Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 передав відповідачу наступну документацію: «Системи протипожежного захисту» - 2 примірники, «Блискавкозахист» - 2 примірники, «Автоматична система водяного пожежогасіння» - 2 примірники, «Системи проти димного захисту» - 2 примірники.
Крім того, за накладною (Актом) приймання-передачі проектної документації від 22.11.2018, яка підписана уповноваженими представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), позивач на виконання умов Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 передав відповідачу наступну документацію: «Системи протипожежного захисту» - 3 примірники, «Блискавкозахист» - 3 примірники, «Автоматична система водяного пожежогасіння» - 3 примірники, «Системи проти димного захисту» - 3 примірники.
Позивачем долучено до позовної заяви копію Акту надання послуг №349 від 30.06.2020 на суму 8534,54 грн, який підписаний та скріплений відбитками печаток позивача і відповідача.
Так як вказаний акт складений лише на частину ціни Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018, тобто, на частину вартості робіт, - а саме 20% від ціни договору (без ПДВ), позивач у березні 2021 року направив відповідачу Акт надання послуг №206 від 23.03.2021 на суму 42672,77 грн - на залишок договірної ціни.
Як вбачається з матеріалі справи, вказаний акт був отриманий відповідачем 26.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
За результатами розгляду наданого виконавцем примірника проектної документації замовник приймає виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт або не приймає, про що письмово повідомляє виконавця (п. 5.4. Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018).
Відповідно до п. 5.5 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 у випадку обґрунтованої відмови замовника від приймання робіт уповноваженими представниками сторін складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.
Так як матеріали даної справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів висловлення ним мотивованої відмови від прийняття робіт за Актом надання послуг №206 від 23.03.2021 на суму 42672,77 грн, а іншими наданими позивачем доказами (зокрема, накладним на передачу проектної документації) підтверджується виконання позивачем робіт за Договором №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 у повному обсязі, суд дійшов висновку, що роботи є виконаними позивачем у повному обсязі та прийнятими відповідачем, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний їх оплатити на умовах Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018.
При цьому, судом враховано, що договірна ціна робіт становить 51207,31 грн та матеріали справи не містять доказів її зменшення.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 ЦК України).
Якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, надання і прийняття робіт на підставі підписаних в односторонньому порядку актів і виникнення за такими актами прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт виконавцем за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Тобто виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів надання послуг, а має лише констатувати факт відмови від підписання актів.
При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін
Як погоджено сторонами у п. 3.3 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018, остаточний розрахунок з виконавцем за виконані роботи замовник здійснює протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування на банківських рахунок виконавця коштів у розмірі 80% ціни робіт.
При цьому, згідно з п. 5.3 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 замовник зобов'язується розглянути наданий виконавцем примірник проектної документації протягом 5-ти робочих днів з моменту його отримання.
Таким чином, враховуючи дату отримання відповідачем Акту надання послуг №206 від 23.03.2021 на суму 42672,77 грн (26.03.2021), відсутність мотивованої відмови відповідача від його підписання та беручи до уваги строки, встановлені у п. 3.3 та п. 5.3 Договору №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити роботи у строк до 09.03.2021 включно.
Доказів сплати грошових коштів у розмірі 42672,77 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» за Договором №1773 на виконання проектних робіт від 27.03.2018 у сумі 42672,77 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» в частині стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» суми основного боргу у розмірі 42672,77 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 803,18 грн за період з 12.04.2021 по 26.11.2021 та інфляційні втрати у розмірі 1510,62 грн за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» в частині стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» 3% річних у розмірі 803,18 грн та інфляційних втрат у розмірі 1510,62 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26А; ідентифікаційний код: 01422832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» (03680, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4; ідентифікаційний код: 36797376) суму основного боргу у розмірі 42672 (сорок дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 803 (вісімсот три) грн 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 23.06.2022.
Суддя О.М. Спичак