ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.06.2022Справа № 910/17675/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовомАкціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (вулиця О. Кониського, будинок 5, місто Дніпро, 49029)
доАкціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, будинок 9/1, місто Київ, 01021)
провизнання недійсним правочину
Представники:
від позивача:Медяний О.Ю. - представник за довіреністю
від відповідача: Дудченко В.В. - представник за довіреністю
Встановив:
01.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" з вимогами до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.10.2021 № 1001вих-21-7736 на суму 2 605 159 грн 51 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із тим, що відповідачем неправомірно нараховано заборгованість у розмірі 2 605 159 грн 51 коп., що виникла на підставі договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000733, односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог підлягає визнанню недійсним з урахуванням відсутності однієї з найголовніших вимог до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме безспірності, яка є беззаперечною умовою, що виключає можливість для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/17675/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2021
06.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до умов якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог.
09.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання.
Ухвалою від 09.12.2021, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви до 10.01.2022.
14.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання.
Підготовче засідання призначене на 10.01.2022 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Н.Плотницької на лікарняному.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 суд повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 14.02.2022
У підготовчому засіданні 14.02.2022, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.03.2022.
В системі "Електронний суд" від представника позивача надійшло, сформоване 05.04.2022, клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
07.04.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Судове засідання, призначене на 14.03.2022 не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 судове призначено на 20.06.2022.
13.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернції поза межами приміщення суду.
14.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернції поза межами приміщення суду.
У судове засідання 20.06.2022 з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.
Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 20.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
На адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" надійшла заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.10.2021 № 1001ВИХ-21-7736, відповідно до пункту 1 якої Акціонерне товариство "Укртрансгаз" має перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" непогашене грошове зобов'язання, що з урахування часткового його припинення на суму 267 289 грн 77 коп. за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1001ВИХ21-6173 від 17.08.2021, складає суму: 2 605 159 грн 51 коп., що виникло на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/33/21 за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000733, з яких 2 221 800 грн 98 коп. додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, 206 539 грн 53 коп. інфляційних втрат, 134 369 грн 01 коп. 3 % річних, 42 449 грн 99 коп. судового збору.
В свою чергу, у пункті 2 заяви зазначено, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" має перед Акціонерним товариством "Укртрансгаз" також непогашене грошове зобов'язання в сумі 172 459 523 грн 84 коп., з яких 150 352 665 грн 60 коп. - сума основного боргу та 22 106 858 грн 24 коп. штрафних санкцій, що виникло на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/2732/18 за договором.
Згідно з пунктом 3 заяви Акціонерне товариство "Укртрансгаз" на підставі та в порядку статті 601 Цивільного кодексу України повідомляє Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про припинення грошових зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2 605 159 грн 51 коп. за зобов'язаннями, вказаними в пункті 1 та пункті 2 цієї заяви.
У пункті 4 заяви зазначено, що після зарахування зустрічних однорідних вимог: зобов'язання Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вказане в пункті 1 цієї заяви, є припиненим в сумі 2 605 159 грн 51 коп. Заборгованість Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з врахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1001ВИХ21-6173 від 17.08.2021 перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" за договором відсутня.
Зобов'язання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" вказане в пункті 2 цієї заяви в частині стягнутих штрафних санкцій відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/2732/18, є частково припиненим в сумі 2 605 1459 грн 51 коп. Заборгованість Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" перед Акціонерним товариством "Укртрансгаз" за зобов'язанням, вказаним в пункті 2 цієї заяви, становить 169 854 364 грн 33 коп., з яких 150 352 665 грн 60 коп. - сума основного боргу та 22 106 858 грн 24 коп. штрафних санкцій.
Тобто, відповідач вчинив односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме заявив про припинення зобов'язання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на загальну суму 2 605 159 грн 51 коп. на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/33/21 за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000733, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" перед Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в сумі 2 605 1459 грн 51 коп. на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/2732/18.
Позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог посилаючись на те, що зміст оспорюваного одностороннього правочину суперечить положенням статті 601 Цивільного кодексу України, оскільки вимоги у розмірі 186582865 грн за наказом суду від 7 серпня 2019 року у справі № 904/2732/18 в рахунок яких відповідач зарахував зобов'язання до нього в розмірі 2 605 159 грн 51 коп., є спірними.
У зв'язку із викладеним позивач просить суд визнати недійсним односторонній правочин Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.10.2021 № 1001ВИХ-21-7736.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Відповідно до положень статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до положень статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
З огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Водночас, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.
Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14.
Позивачем зазначається про відсутність однієї з вимог до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, безспірності та, як наслідок, наявність прямої заборони згідно положень статті 602 Цивільного кодексу України на здійснення зарахування зустрічних вимог.
Як вже зазначалось судом, однією з умов для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань.
Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18, аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги.
Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов'язку заявника перед адресатом, так і обов'язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Таким чином, зобов'язання з оплати заборгованості за договором транспортування природного газу може бути припинено шляхом зарахування зустрічних заборгованості за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.
Суд зазначає, що посилання позивача на те, що вимоги за наказом суду від 7 серпня 2019 року у справі № 904/2732/18 у рахунок яких відповідач зарахував зобов'язання до нього в розмірі 2 605 159 грн 51 коп. спірні є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами, та не є умовою, що виключає можливість для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що односторонній правочин - заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.10.2021 № 1001ВИХ-21-7736 є вчиненим у повній відповідності до норм чинного законодавства України, підстав для визнання його недійсним немає, а тому відмовляє в задоволенні позову.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про визнання недійсним одностороннього правочину Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог - заяву від від 21.10.2021 № 1001ВИХ-21-7736 відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 23.06.2022
Суддя Н. Плотницька