Справа № 466/4157/22
Провадження № 2/466/1744/22
про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2022 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного Товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування шкоди,-
21 червня 2022 року через систему "Електронний суд" адвокат Гіщинський Ігор Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Приватного акціонерного Товариства "Страхова компанія "АРКС" з вимогами про стягнення шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, що передбачені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Однак з такою позицією позивача суд не погоджується з наступних підстав.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-ХІІ, споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами.
Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» встановлено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.
Як встановлено з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з вищевказаним позову не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом), а є визнання права на стягнення суми страхового відшкодування внаслідок страхового випадку, який не визнає відповідач, тобто саме виконання зобов'язань за договором страхування.
Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги Закону України «Про судовий збір». В зв'язку з чим вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Для обрахунку ставок судового збору згідно з нормою ч.1 ст. 4 Закону застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.
Відтак позивачу слід надати суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного Товариства "Страхова компанія "АРКС" про відшкодування шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: П. Т. Едер