Справа № 466/655/22
Провадження № 2/466/1173/22
про залишення позовної заяви без розгляду
21 червня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.
секретаря судового засідання Окілка В.М.
Справа № 466\655\22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
за участі відповідача ОСОБА_2
встановив:
28.01.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.01.2022 року справу номер 466/655/22 розподілено судді Донченко Ю.В.
17.02.2022 року з ВАДР ГУ ДМС України у Львівській області надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою судді від 18.02.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, у справі призначено перше судове засідання на 10 березня 2022 року на 10.00 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12 (поверх 4 каб. 17).
21.03.2022 року відповідачам подано відзив на позовну заяву, в якому просить позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з нього на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з продовження навчання в розмірі 1/7 від заробітку (усіх видів доходів) щомісячно до закінчення навчання в Національному університеті «Львівська політехніка» та у Львівському національному університеті імені І.Франка.
В жодне судове засідання позивач не з'явилася, причини неявки не повідомила, явка позивача судом визнана обов"язковою.
Крім того відповідачем в судовому засіданні та в канцелярію суду за Вх №11538 від 21.06.2022 року подано заяву про залишення зазначеної позовної заяви без розгляду.
Отже, судом було дотримано вимоги ст. ст. 128-130 ЦПК України щодо виклику позивача у судове засідання. Остання скерувала на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, однак до такої не долучено копію паспорта позивача, що не дає можливості встановити особу, яка підписала і надіслала таку зачву. Разом з тим явка позивача в судове засідання судом визнана обов'язковою.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з'явився до суду повторно без поважних причин.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 223, 257, 158 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Ю. В. Донченко