рава № 336/2140/22
Провадження №1-кс/336/303/2022
Іменем України
10.06.20212 м.Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , розглянувши, клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР №12021082310000368,-
Суть питання, що вирішується ухвалою: до суду надійшло клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР №12021082310000368
Обґрунтування клопотання: 05.10.1921 року близько 10:00 ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинений віконний отвір проникнув у приміщення будинку АДРЕСА_1 , звідки викрав майно вартістю 666,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, мають місце інші ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний в умовах воєнного стану може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Не має стійких соціальних зв'язків, постійного доходу.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), знаходячись на волі буде переховуватись від суду, що обґрунтовує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на цей час не зник.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів на думку прокурора не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Позиція сторін щодо заявленого клопотання:
Прокурор наполягає на задоволенні клопотання.
Встановлені судом обставини та висновок суду:
розглянувши клопотання суд прийшов до висновку про необхідність його задоволення виходячи з таких мотивів: обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту є недоречним з огляду на те, що у справі ще не допитані свідки, він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, раніше неодноразово засуджувався та відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Крім того, судом не виявлено будь яких соціальних зв'язків у підозрюваного.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (злочин) із застосуванням насильства, погрози його застосування, суд має право не визначати розмір застави.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані прокурором ризики) та ст. 178 КПК України, до ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без застави. Зазначений запобіжний захід є виправданий з точки зору запобігання ризиків та тяжкості злочину у скоєння якого обвинувачується ОСОБА_3 . У відповідності до правил ст. 331 ЦПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
З цих підстав суд, керуючись ст. ст. 314-318, 331, 369-372, 376 КПК України,
клопотання задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Оріхів, громадянину України, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів з 10 червня 2022 року по 10 серпня 2022 року.
Копію ухвали вручити прокурору та скерувати до слідчого ізолятора для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1