Справа № 372/161/22
Провадження № 2-638\22
заочне
23 червня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа - Ржищівська територіальна громада Обухівського району Київської області, про відшкодування шкоди , завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,
13.01.2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі - 8993,00 грн. та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протоколом про адміністративне правопорушення 013525 від 14.05.2021 року встановлено, що 14.05.2021 року об 21 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 на Канівському водосховищі Київської області Обухівського району в с. Ходорів грубо порушив правила рибальства,а саме під час весняно-літньої нерестової заборони проводив вилов риби в забрід забороненим знаряддям лову сіткою з ліски-1 шт. виловив цінних видів риби: лящ-47 шт., карась-41 шт., сазан-1 шт. загальною вагою -60 кг. Своїми діями наніс збитки рибному господарству на загальну суму 8993,00 грн. Чим порушив п. 4.4 та п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто скоїв правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 371/636/21 від 16.09.2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП - закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, встановлених ч. 2 ст. 38 КУпАП, однак це, на думку позивача, не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати спричинену матеріальну шкоду. Вважає, що оскільки вчиненим правопорушенням було заподіяно шкоду рибному господарству України та питання про відшкодування збитків не було вирішене судом одночасно з ухваленням постанови, у зв'язку з чим виникла необхідність вирішення цього питання в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою суду від 16.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання в спрощеному позовному провадженні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечив.
Представник третьої особи подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не направив. Про час, дату, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалив рішення про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що протоколом про адміністративне правопорушення № 013525 від 14.05.2021 року встановлено, що 14.05.2021 року об 21 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 на Канівському водосховищі Київської області Обухівського району в с. Ходорів грубо порушив правила рибальства,а саме під час веснянно-літньої нерестової заборони проводив вилов риби в забрід забороненим знаряддям лову сіткою з ліски-1 шт. виловив цінних видів риби: лящ-47 шт., карась-41 шт., сазан-1 шт. загальною вагою -60 кг. Своїми діями наніс збитки рибному господарству на загальну суму 8993,00 грн. Чим порушив п. 4.4 та п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто скоїв правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
За наслідком розгляду вказаного протоколу, Миронівським районним судом Київської області у справі № 371/636/21 було винесено постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КУпАП було закрито, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Зазначена постанова суду набрала законної сили.
Питання про відшкодування спричиненої шкоди згідно ст. 40 КУпАП, постановою суду не вирішувалось, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Крім цього, згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Згідно із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.
З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останнім було незаконно виловлено рибу: лящ-47 шт., карась-41 шт., сазан-1 шт. загальною вагою -60 кг.
Вказана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за № 013525 від 14.05.2021., в якому ОСОБА_1 визнав факт незаконного вилову риби, а також розрахунком спричиненого матеріального збитку, який становить 8993 грн.
Стаття 63 Закону України «Про тваринний світ», передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 передбачено, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальні не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Разом з тим, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 16 вересня 2021 року, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, проте провадження по справі було закрито, у зв'язку з закінченням строків, притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, докази, які були долучені позивачем до свого позову, дають суду підстави стверджувати, що ОСОБА_1 порушив правила рибальства, у зв'язку з чим своїми діями спричинив рибному господарству збитки, які в силу ст. 1166 ЦК України мають бути ним відшкодовані у повному обсязі.
За встановлених судом обставин, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної рибному господарству України у розмірі 8993 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до платіжного доручення №353 від 24.11.2021 року позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-284, 353-355 ЦПК України, суд
Позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа - Ржищівська територіальна громада Обухівського району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі - 8993,00 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три грн. 00 коп.), яку необхідно сплатити на користь Ржищівської територіальної громади Обухівського району Київської області за реквізитами: отримувач - ГУК у Київ.обл/Ржищівська міс/24062100, код отримувача - 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA808999980333139331000010758, код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (IBAN: UA878201720343150004000095064 в ДКСУ м. Києва, ЄДРПОУ 40419475) судові витрати в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Висоцька Г.В.