Справа № 372/1434/22
Провадження 2-1031/22
ухвала
14 червня 2022 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання Додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, витребування земельної ділянки з незаконного чужого користування,-
13.06.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду з позовом до ТОВ «РОЗА-Л» про визнання Додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, витребування земельної ділянки з незаконного чужого користування.
Ознайомившись з матеріалами даної справи, вважаю, що вона не підсудна Обухівському районному суду Київської області, виходячи з наступного.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
За загальними правилами підсудності справ позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. (ч.2 ст.27 ЦПК України).
Стаття 30 ЦПК України передбачає виключну підсудність. Відповідно до частини 1 зазначеної норми позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року визначено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК (в ред. від 2004 року) за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Крім того, пунктом 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України № 950-IX від 03.11.2020 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021) «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, зважаючи на предмет спору та характер спірних правовідносин, вважаю, що до даної позовної заяви мають бути застосовані правила виключної підсудності і вона має розглядатися судом за місцем знаходження нерухомого майна.
Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1ст.31 ЦПК України).
Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи наведене, справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «РОЗА-Л» про визнання Додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, витребування земельної ділянки з незаконного чужого користування не підсудна Обухівському районному суду Київської області, оскільки спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, земельної ділянки, що розташована на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, а тому справа має бути направлена до Кагарлицького районного суду Київської області, за місцем знаходження нерухомого майна.
Керуючись ст.31,32 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання Додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, витребування земельної ділянки з незаконного чужого користування - передати до Кагарлицького районного суду Київської області (09201, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3) за територіальною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд до Кагарлицького районного суду Київської області здійснити протягом п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя: Л.В. Потабенко