Справа № 355/1386/21
Провадження № 3/355/34/22
14 червня 2022 року
Суддя Баришівського районного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №269866 від 19.09.2021 вбачається, що 19.09.2021 о 11 год. 42 хв. в смт Баришівка, вул. Бориспільська, 63, водій ОСОБА_1 керував ГАЗ 33021 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками (алкогольного) наркотичного сп'яніння а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про судові засідання шляхом направлення на його телефонний номер sms-повідомлень, а також врученими рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до них матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані наркотичного сп'яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Також судами вищих інстанцій неодноразово зверталася увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України», заява №16347/02, заява №926/08, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постанови Київського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі №761/26744/19, від 23.09.2019 у справі №753/9705/19 та інші, які є остаточними в подібній категорії справ).
У протоколі серії ААБ №269866 інспектором Заболотнім В.В. зафіксовано «…водій ОСОБА_1 керував ГАЗ 33021 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками (алкогольного) наркотичного сп'яніння а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення координації рухів….», однак така підстава відсутня у диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а встановлення факту перебування особи у стані наркотичного сп'яніння має бути проведено у порядку, визначеному нормами КУпАП, наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», постанові КМУ від 17.12.2008 №1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що не було здійснено інспектором.
Більше того, яким чином зафіксовані та встановлені наведені вище ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Відображення інспектором наведених ознак порушує наведені вище норми КУпАП та інструкцій.
З доданих до адміністративних матеріалів записів боді-камери поліцейського вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинили через «різний протектор шин», що, як зазначає інспектор Заболотній В.В., є порушенням норм ПДР.
Суду є не зрозумілим, яким чином поліцейський виявив вказане порушення під час руху транспортного засобу, а тому приходить до висновку, що зупинка автомобіля була безпідставною.
Крім того, матеріали справи не містять копії постанови про притягнення ОСОБА_1 за наведене правопорушення, що стало причиною зупинки останнього.
З бесіди ОСОБА_1 з поліцейським ОСОБА_2 , що зафіксована боді-камерою вбачається, що поліцейські прискіпливо ставляться до останнього і він відмовляться від проходження огляду, оскільки поліцейські даного взводу в черговий раз підозрюють його у перебуванні у стані наркотичного сп'яніння безпідставно.
Надаючи оцінку діям поліцейського Заболотнього В.В. щодо встановлення ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 суд зазначає, що вони є протиправними, неправомірними та такими, що не відповідають вимог нормам чинного законодавства наведених вище у даній постанові. Поведінка ОСОБА_1 є адекватною та такою, що відповідає ситуації, яка склалася, а пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння з направленням до Березанської міської лікарні є безпідставною.
Отже враховуючи вказані недоліки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення.
За правилами кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином суд вважає, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Наведені протиріччя та неузгодженість у своїй сукупності не дають суду підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 поза розумних сумнівів.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ